Постанова

від 11.01.2024 по справі 161/5592/15-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/5592/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/49/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Трикош Н. І.,

з участю:

представника заявника Романюка Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада Олега Юрійовича, за апеляційною скаргою представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада Олега Юрійовича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року боржник ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії державного виконавця, яку обґрунтувала тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 161/5592/15ц від 12 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 11261049000 у розмірі 50 356,49 доларів США та пені за порушення термінів сплати процентів у розмірі 11 068,28грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада О. Ю. від 26 червня 2023 року Приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс» призначено оцінювачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 161/5592/15 від 12 жовтня 2015 року.

Боржник ОСОБА_1 також зазначала, що 22 серпня 2023 року вона ознайомилась зі звітом Приватного підприємства «Оціночна компанія «Апекс» про оцінку нерухомого майна, згідно з висновками якого ринкова вартість будівлі магазину промислових та продовольчих товарів загальною площею 407,0 кв. м та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 складає 1 833 400,00 грн.

При визначенні ринкової вартості об?єкта оцінки Приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс» використало порівняльний методичний підхід на підставі наданих замовником документів без здійснення повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що підтверджується відсутністю опису та фотографій внутрішнього стану нерухомого майна та даних про особистий огляд об?єктів дослідження. При цьому у висновках про вартість майна відсутні відомості про неможливість особистого огляду відповідних об?єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що, на думку боржника ОСОБА_1 , є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Посилаючись на зазначені обставини, боржник ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною оцінку майна відповідно до висновків про вартість майна від 09 серпня 2023 року, яке було проведено Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» щодо вартості будівлі магазину промислових та продовольчих товарів загальною площею 407,0 кв. м та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року у цій справі скаргу боржника ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада О. Ю. щодо визначення вартості майна згідно з висновком про вартість майна від 09 серпня 2023 року, проведеного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» щодо вартості будівлі магазину промислових та продовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , неправомірними.

Додатковою ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2023 року у цій справі постановлено стягнути з бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, старший державний виконавець подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник боржника ОСОБА_1 адвокат Романюк Л. С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 адвокат Романюк Л. С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника боржника та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу державного виконавця слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити заявнику ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії державного виконавця з таких підстав.

Судом за матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСибанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 50 356,49 доларів, пені за порушення термінів сплати процентів у розмірі 11 068,28 грн та судового збору у розмірі 3 654 грн (а. с. 65).

Постановою державного виконавця від 26 червня 2023 року було призначено суб?єкта оціночної діяльності суб?єкта господарювання Приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс» оцінювачем у зазначеному виконавчому провадженні (а. с. 62).

Згідно зі звітом про оцінку майна від 09 серпня 2023 року ринкова вартість будівлі магазину промислових і продовольчих товарів загальною площею 407 кв. м, що розташована на АДРЕСА_1 , складає 1 833 400,00 грн (а. с. 7-64).

Боржник ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії державного виконавця, в якій зазначила, що, на її думку, суб?єкт оціночної діяльності неправильно визначив ринкову вартість нерухомого майна, оскільки не був проведений огляд внутрішніх приміщень будівлі магазину промислових і продовольчих товарів.

Частково задовольняючи скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звіт про незалежну оцінку є передчасним, оскільки вартість нерухомого майна визначена без огляду майна в цілому.

Проте такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів чи інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Виконавець зобов?язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 15 частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна суб?єктів оціночної діяльності суб?єктів господарювання.

Для з?ясування та роз?яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна суб?єктів оціночної діяльності суб?єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов?язаний надати письмовий висновок, а суб?єкт оціночної діяльності суб?єкт господарювання письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця.

У своїй скарзі на дії державного виконавця заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що дії державного виконавця з визначення вартості нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є заниженими і такими, що не відповідають реальному стану нерухомого майна, оскільки експерт не оглядав внутрішні приміщення будівлі магазину промислових та продовольчих товарів.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту інтересів держави та інших суб?єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658 ІІІ (далі Закон № 2658 ІІІ).

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону № 2658 ІІІ процедури оцінки майна встановлюються нормативно правовими актами з оцінки майна. У випадку проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки та процедурою, встановленою нормативно правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб?єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону № 2658 ІІІ).

Відповідно до статті 11 закону № 2658 ІІІ замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб?єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі Національний стандарт № 1), передбачено ознайомлення з об?єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, відомості про особистий огляд об?єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовується під час визначення ринкової вартості об?єкта оцінки, в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об?єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об?єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об?єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформацій джерел їх проведення.

При проведенні оцінки будівлі магазину промислових і продовольчих товарів суб?єктом оціночної діяльності використовувався порівняльний підхід.

Визначення ринкової вартості об?єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумніви у оцінювача.

Для проведення ідентифікації об?єкта замовником оцінювачу були надані такі документи: постанова про опис та арешт майна, свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на об?єкт нерухомого майна (а. с. 15, 19-22).

Крім того судом встановлено, що оцінювачем був проведений візуальний зовнішній огляд об?єкта оцінювання і у звіті про оцінку майна містяться фотографії об?єкту оцінки майна, а також таблиця опису складових, що входять до складу об?єкта оцінки (а. с. 23-28).

Оцінювачем попередньо зібрано та проведено аналіз інформації про пропонування подібного нерухомого майна на вторинному ринку та визначено об?єкти порівняння. Визначення вартості будівлі магазину промислових і продовольчих товарів оцінювачем була проведена за порівняльним підходом в рамках методів аналогів продажу. На дату проведення оцінки із пропонованих на ринку об?єктів були відібрані об?єкти, які можливо розглядати як об?єкти порівняння. В якості вихідних даних було використано інформацію відкритих Інтернет видань. Враховуючи сучасне використання об?єкта оцінки, а також його фізичні характеристики, виконавцем за об?єкти порівняння були підібрані комерційні приміщення, які за своєю інвестиційною привабливістю місця розташування та можливим використанням подібні до оціночного об?єкта (а. с. 34-41).

Таким чином судом встановлено, що оцінювачем проводився візуальний огляд будівлі магазину промислових і продовольчих товарів, також були зроблені відповідні фото зазначеної будівлі. Для проведення ідентифікації об?єкта оцінювання оцінювачу, в тому числі, були надані свідоцтво про право власності на нерухоме майно і технічний паспорт на об?єкт нерухомого майна.

При цьому боржник ОСОБА_1 та її представник адвокат Романюк Л. С. не надали суду будь-яких доказів на підтвердження того, що оцінювачем неправильно визначена ринкова вартість об?єкта оцінювання, оскільки оцінювач не оглядав внутрішні приміщення будівлі магазину промислових і продовольчих товарів.

Як було встановлено судом, зазначена будівля є нежилою і не використовується боржником за призначенням. У своїй апеляційній скарзі державний виконавець зазначав, що він неодноразово повідомляв боржника ОСОБА_1 про проведення оцінки нерухомого майна, однак він з оцінювачем не змогли потрапити у будівлю магазину, оскільки двері були зачинені.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність дій державного виконавця та вчинення ним порушення процедури оцінки нерухомого майна.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права ухвалу суду першої інстанції і додаткову ухвалу суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада Олега Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року та додаткову ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2023 року цій справі скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді