Ухвала

від 19.01.2024 по справі 490/308/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1465/2024 Справа № 490/308/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

19 січня 2024 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши питання про відвід судді по цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження відповідача № 1496-р від 26.10.2020 року, згідно з яким ОСОБА_2 передано у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

16.01.2024 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Як вбачається з тексту позовної заяви , позивач посилається на його незаконне зняття з реєстрації за вдресою проживання в квартирі АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.12.2018 року , справа № 490/1986/18.

Так, вказаним рішенням суду, ухваленим під головуванням судді Гуденко О.А., позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Визнано ОСОБА_1 , 1972 р.н., таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 .

В подальшому, ухвалою суду під головуванням судді Гуденко О.А. від 31.05.2022 року поновлено ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2018 року. Заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Труби К.Б. про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2018 року - задоволено. Скасовано заочне рішення Центрального районногосуду м.Миколаєва від17грудня 2018 року у справі№ 490/1986/18за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання оосби такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді Гуденко О.А, від 19 жовтня 2023 року у справі № 490/10147/23 відведено суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру , тобто за позовними вимогами, які заявлені з тих самих підстав , як і у даній справі.

Відповідно до п.п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо ... а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання провідвід (самовідвід)судді може бути вирішено як до,так іпісля відкриттяпровадження усправі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом. (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

Суддя також не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").

Згідно практики ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду ; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Підставою для відводу (самовідводу) судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

При розгляді заяви про відвід(самовідвід) слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України`від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Так, хоча у головуючого по справі судді Гуденко О.А. особисто відсутня будь-яка упередженість чи необ`єктивність щодо сторін по справі, проте у позивача по справі та його представника адвоката Труба К.Б. може виникнути суб`єктивний обгрунтований сумнів щодо неупоередженості судді щодо вирішення справи по суті за вищевказаних обставин, оскільки саме на незаконність на думку позивача рішення, ухваленого під головуванням судді Гуденко О.А, посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, то вважаю за необхідне заявити самовідвід з метою запобігання сумнівів у об`єктивності та неупередженості головуючого судді в результаті справи, оскільки і у стороннього спостерігача з точку зору об`єктивного критерію можуть виникнути легитимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Інститут відводу/самовідводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід/самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Заявлений самовідвід суддею Гуденко О.А. на її участь у розгляді справи з заявлених підстав узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Обґрунтування самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Для усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, вважаю за необхідне завити самовідвід з розгляду цивільної справи №490/308/24.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 258-260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру.

Передати цивільну справу № 490/308/24 до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Гуденко