Рішення

від 11.01.2024 по справі 910/11598/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2024Справа № 910/11598/23

За позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" (м. Київ)

до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ)

про усунення перешкод у користуванні майном,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: Сосюра О.М.

Від відповідача: Саєнко Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов`язання відповідача звільнити належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2023.

17.08.2023 до суду надійшов відзив Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, на позовну заяву.

12.09.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відзив Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю повернуто заявнику без розгляду.

18.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості та зазначає, що він не користується спірним майном і не перешкоджає позивачу в користуванні цим майном. До відзиву також додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 задоволено клопотання Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, поновлено процесуальний строк для подання відзиву у справі № 910/11598/23 та долучено відзив до матеріалів справи.

27.09.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.10.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 10.10.2023 представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом протокольною ухвалою від 10.10.2023.

10.10.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.11.2023.

14.11.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2023.

30.11.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.01.2024.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

11.01.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс банк" є власником квартири АДРЕСА_2 . Цей об`єкт нерухомості було набуто позивачем у власність наступним чином. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Варави Р.С. перебувало виконавче провадження № 58713777, розпочате на підставі виконавчого напису № 7858, виданого 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., про звернення стягнення на нежитлові приміщення, а також квартиру АДРЕСА_2 , які належали на праві власності Фірмі "Т.М.М." - ТОВ та перебували в іпотеці стягувача - Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (у подальшому найменування змінено на AT "Альфа-Банк", AT "Сенс банк"). Після проведення арешту і опису майна, квартиру було передано для реалізації на публічні торги ДП "Сетам".

21.04.2021 було проведено аукціон з реалізації вищевказаного майна (лот № 356927), та у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, такі торги не відбулися, у зв`язку з чим 22.04.2021 AT "Альфа-банк" на підставі ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" зареєструвало за собою право власності на вищевказану квартиру на підставі протоколу та Акту про реалізацію предмета іпотеки, що підтверджується свідоцтвом від 22.04.2021, виданим приватним нотаріусом КМНО Куксовою М.С., реєстровий номер 1594, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 254005497.

30.11.2022 було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни найменування позивача з AT "Альфа-Банк" на AT "Сенс банк".

Попереднім власником означеного майна був відповідач (Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю).

Як зазначає позивач, станом на 22.04.2021 (дата проведення державної реєстрації права власності позивача на вказане майно), відповідач користувався цією квартирою. Після зміни власника і на момент подання позову відповідач, без будь-якої правової підстави, без дозволу власника безоплатно користується даним нерухомим майном, у результаті чого позивач, як законний власник даної квартири, фактично позбавлений доступу до своєї власності та зазнає збитків.

Відповідач проти таких тверджень позивача повністю заперечує та зазначає, що він не користується квартирою АДРЕСА_3 (Галі Тимофєєвої), 3, у м. Києві.

Судом встановлено, що обґрунтовуючи обставини щодо користування відповідачем означеним нерухомим майном та, відповідно, здійснення перешкод у користуванні даною квартирою позивачем, останній посилається на обізнаність відповідача про відчуження квартири та необхідність її передачі переможцю електронних торгів, яка випливала з його статусу боржника у виконавчому провадженні та подальших, після реалізації приміщення, дій.

На думку позивача, численні звернення відповідача до суду, пов`язані із квартирою, свідчать про системне зловживання ним процесуальними правами та загальну направленість його дій на перешкоджання своєчасному оформленню прав на нерухомість та здійснення права власності новим власником. Зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 у справі № 910/1580/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовів Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ- Будкомплект" про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, відмовлено повністю. Постановою Верховного суду від 06.11.2018 у справі № 910/1580/18 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - ТОВ залишено без задоволення.

Також, на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа № 826/11311/19 за позовом Фірма "Т.М.М." - ТОВ до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи: АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Приватна експертна служба", про визнання протиправною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні №58713777 та визнання неправомірними результатів визначення вартості та оцінки майна. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2021, та постановою Верховного Суду від 09.09.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/6567/20, яке залишено без змін судами вищих інстанцій, відмовлено в задоволені позову Фірми "Т.М.М." - ТОВ про визнання недійним виконавчого напису № 7858, про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів.

Позивач зазначає, що у кожному з вказаних судових процесах Фірмою "Т.М.М." - ТОВ подавалися заяви про забезпечення позовів з метою уникнення господарсько-правової відповідальності та зупинення реалізації іпотечного майна, створення перешкод у рамках виконавчого провадження.

Позивач стверджує, що він неодноразово намагався вирішити питання звільнення квартири шляхом перемовин з відповідачем, які результату не дали.

28.02.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо припинення неправомірного користування чужим майном, та звільнення квартири, яке було вручено отримувачу 01.03.2023. 20.06.2023 позивач повторно направив відповідачу вимогу щодо припинення неправомірного користування чужим майном та звільнення квартири (отримано 26.06.2023), проте такі вимоги залишилися без задоволення.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Судом встановлено відсутність у матеріалах справи жодного доказу користування відповідачем належним позивачу на праві власності нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу позивача на те, що попереднє перебування об`єкта нерухомості у власності відповідача не підтверджує фактичне користування цим майном ні до дати набуття позивачем прав на дану квартиру, ні на теперішній час. Право користування є складовою частиною права власності на майно, проте сама по собі наявність такого права не може свідчити про фактичну реалізацію цього права та користування спірною квартирою саме відповідачем як на час перебування цього майна у власності Фірми "Т.М.М." - ТОВ, так на теперішній час.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що жодним із зібраних сторонами доказів не підтверджується користування відповідачем належним позивачу нерухомим майном - квартирою № 111 по вул. Провіантська (Галі Тимофєєвої), 3, у м. Києві.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане в сукупності суд встановив, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, тож у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.01.2024

Суддя Т.М. Ващенко