Рішення

від 09.01.2024 по справі 161/5823/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5823/23

Провадження № 2/161/1236/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПАГОРБ» до Боратинської сільської ради Луцького району, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди та припинення права оренди,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ЕКОПАГОРБ» звернулось в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до Боратинської сільської ради Луцького району, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди та припинення права оренди.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ТзОВ «ЕКОПАГОРБ» є власником об`єктів нерухомого майна, зокрема: ваг для худоби ( крита) /У-1/ загальною площею 4,9 кв.м., ветлабораторії /С-1/, загальною площею 220,7 кв.м., телятника 2-х рядового /Р-1/, загальною площею 275,6 кв.м., водонапірної башти /Ш/, загальною площею 4,6 кв.м., пожрезервуара закритого типу /Ю/, загальною площею 28,3 кв.м., насосної з скважиною /Х-1/, загальною площею 8,2 кв.м., насосної з скважиною /Ц-1/, загальною площею 7,9 кв.м., ізолятора з кошарою /Ш-1/, загальною площею 50,7 кв.м., котельні /И-1/, загальною площею 127,5 кв.м., башти Рожновського /Ч/, загальною площею 11.1 кв.м., пожрезервуара закритого типу /Я/, загальною площею 28,3 кв.м., будинку електриків /Ф-1/, загальною площею 29,1 кв.м., телятника 2-х рядового /П-1/, загальною площею 817,8 кв.м., силосховища,3,5 тис тн. /Г-1/, загальною площею 671,6 кв.м., пункту штучного запліднення /Т-1/, загальною площею 175,0 кв.м. Об`єкти нерухомості знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:03:001:6279.

Водночас, позивачу стало відомо про те, що земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:03:001:6435 площею 0,5827 га, на якій знаходиться належна позивачу котельня /И-1/, передано Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області в оренду ОСОБА_1 на підставі рішення від 03.10.2019 № 11/263 « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_1 », яким затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років ОСОБА_1 площею 0,5827 га за адресою: Волинська область Луцький район. с. Новостав для будівництва та обслуговування основних, підсобних та допоміжних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435, та надано в оренду вказану земельну ділянку. На підставі даного рішення укладено договір оренди землі від 22.12.2021 між Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області та ОСОБА_1 .

16.02.2023 ТОВ «ЕКОПАГОРБ» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із скаргою щодо факту порушення чинного законодавства стосовно формування земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:03:001:6435 за адресою АДРЕСА_1 . Листом від 22.02.2023 ГУ Держгеокадастру у Волинській області повідомило про виявлені порушення в межах реалізації Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області повноважень щодо надання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 ..

Внаслідок прийняття Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області оскаржуваного рішення та укладення договору оренди порушено права власника будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці.

З врахуванням викладеного, просить визнати незаконним та скасувати рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 03.10.2019 № 11/263 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_1 », визнати недійсним договір оренди землі від 22.12.2021, укладений між Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435, скасувати державну реєстрацію та припинити ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

05 червня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лавренчука О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що приміщення, які знаходяться на спірній земельній ділянці належать на праві власності їй, а за позивачем оформлено право власності на дане нерухоме майно внаслідок шахрайських дій.

В ході розгляду справи представник позивача вказував, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, також в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лавренчук О.В. надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Також в заяві просив викликати в судове засідання свідків, яке до задоволення не підлягає, оскільки подане з порушенням строків, визначених цивільно-процесуальним кодексом.

Судом визнано неповажною неявку в судове засідання представникавідповідача, та ухвалено розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника.

Представник відповідача Боратинської сільської ради Луцького району в судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д)означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 03 жовтня 2019 року Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області прийнято рішення № 11/263 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_2 » Відповідно до даного рішення Боратинська сільська рада луцького району вирішила затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років ОСОБА_1 площею 0,5827 га, яка розташована в с.Новостав Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування основних, підсобних і допоміжних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435. А також надати в оренду терміном на 15 років земельну ділянку площею 0,5827 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування основних, підсобних і допоміжних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В подальшому, 22 грудня 2021 року між Боратинською сільською радою Луцького району та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого терміном на 15 років ОСОБА_1 передано земельну ділянку, площею 0,5827 га, яка розташована в с.Новостав Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування основних, підсобних і допоміжних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435. Пунктом 3 та 4 даного договору оренди вказано, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, земельна ділянка передається в оренду разом з господарським приміщенням.

Також матеріалами справи встановлено, що ТзОВ «ЕКОПАГОРБ» 01.08.2022 набуло право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: ваг для худоби ( крита) /У-1/ загальною площею 4,9 кв.м., ветлабораторії /С-1/, загальною площею 220,7 кв.м., телятника 2-х рядового /Р-1/, загальною площею 275,6 кв.м., водонапірної башти /Ш/, загальною площею 4,6 кв.м., пожрезервуара закритого типу /Ю/, загальною площею 28,3 кв.м., насосної з скважиною /Х-1/, загальною площею 8,2 кв.м., насосної з скважиною /Ц-1/, загальною площею 7,9 кв.м., ізолятора з кошарою /Ш-1/, загальною площею 50,7 кв.м., котельні /И-1/, загальною площею 127,5 кв.м., башти Рожновського /Ч/, загальною площею 11.1 кв.м., пожрезервуара закритого типу /Я/, загальною площею 28,3 кв.м., будинку електриків /Ф-1/, загальною площею 29,1 кв.м., телятника 2-х рядового /П-1/, загальною площею 817,8 кв.м., силосховища,3,5 тис тн. /Г-1/, загальною площею 671,6 кв.м., пункту штучного запліднення /Т-1/, загальною площею 175,0 кв.м.

Звертаючись з даним позовом, як на підставу звернення позивач вказує, що на земельній ділянці, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435, що передана в оренду відповідачу ОСОБА_3 , знаходяться об`єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності ТОВ «Екопагорб», а тому порушуються права власника будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці.

Однак, жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили розташування на земельній ділянці, кадастровий номер 0722880700:03:001:6435, що була передана в оренду ОСОБА_1 , об"єктів» нерухомості, про які вказує позивач, суду не надано.

Посилання позивача на лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 22.02.2023, не заслуговує на увагу суду, оскільки даний лист носить інформаційний характер, зокрема, містить повідомлення органам Служби безпеки України про можливі порушення земельного законодавства з метою перевірки вказаних фактів, а відтак, не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставин розташування нерухомого майна, належного позивачу, на земельній ділянці з кадастровим номером 0722880700:03:001:6435.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що право власності на нерухоме майно, а саме будівлі котельні площею 137,5 кв.м., набуто ТОВ «ЕКОПАГОРБ» 01.08.2022, в той час, коли оскаржувані позивачем рішення Боратинської сільської ради Луцького району прийнято 03.10.2019, а договір оренди укладений з відповідачем ОСОБА_1 22.12.2021, тобто задовго до набуття у власність приміщення котельні позивачем. А тому, на думку суду, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення та укладення договору оренди, права позивача порушені не були.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПАГОРБ» до Боратинської сільської ради Луцького району, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди та припинення права оренди.

Керуючись ст.ст.2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПАГОРБ» до Боратинської сільської ради Луцького району, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди та припинення права оренди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, або уразі розглядусправи (вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справизазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення 18 січня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк