Ухвала

від 18.01.2024 по справі 362/3627/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку ухвалення додаткового рішення)

18 січня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 362/3627/21

Апеляційне провадження № 22-з/824/189/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина», про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Валентина», про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO (2006 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , серійний номер - НОМЕР_2 ). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. (а.с. 108-112).

Не погодившись з рішенням районного суду, 20 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 140-142).

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Валентина», про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, застосування наслідків недійсності правочину (а.с. 203-203-207).

04 грудня 2023 року Київським апеляційним судом отримано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просив стягнути з позивача 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 1362,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (а.с. 212-221).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. просив задовольнити заяву, ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, стягнути з позивача 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 1362,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Факт належного сповіщення ОСОБА_1 його представник - адвокат Крикунов О.В. підтвердив в судовому засіданні. Представник ОСОБА_2 - адвокат Юревич І.В. подав письмову заяву в якій зазначив про необґрунтованість та не співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, просив розгляд справи провести за його відсутності та без участі ОСОБА_2 (а.с.224-241).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Як роз`яснено у п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , то на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн., сплата якого підтверджується платіжним документом (а.с. 164).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційному суді, складає 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 140-142).

Протягом п`яти днів після прийняття постанови, 04 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з позивача 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (а.с. 212-221).

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник відповідача надав копію договору про надання правової допомоги № 1/10/9/23 від 10 вересня 2023 року, укладеного між адвокатом Крикуновим О.В. та ОСОБА_1, ордер на надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) від 30 листопада 2023 року, акт виконаних робіт (послуг) від 30 листопада 2023 року та квитанцію до прибуткового касового ордера № 1/30/11/23 від 30 листопада 2023 року на суму 13 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору про надання правової допомоги № 1/10/9/23 від 10 вересня 2023 року за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в сумі 2 000,00 грн. за годину роботи адвоката у цій справі.

З акту наданих послуг (робіт) від 30 листопада 2023 року вбачається, що адвокатом Крикуновим О.В. та ОСОБА_1 підтверджено виконання наступних робіт по справі: надання правової консультації - 1000,00 грн., підготовка та складання апеляційної скарги - 8000,00 грн., подання апеляційної скарги - 1000,00 грн., представництво адвоката в суді апеляційної інстанції - 3000,00 грн., а всього - 13000,00 грн. (а.с. 216).

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 1/30/11/23 від 30 листопада 2023 року на суму 13 000,00 грн. підтверджено оплату відповідачем послуг адвоката за надання правової допомоги у цій справі (а.с. 217).

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

За змістом ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Юревич І.В. подав письмову заяву в якій зазначив про необґрунтованість та не співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи.

Колегія суддів перевірила та частково погодилась із доводами та запереченнями представника ОСОБА_2 - адвоката Юревич І.В., зокрема, на думку суду апеляційної інстанції визначення заявником на підготовку та складання апеляційної скарги - 8000,00 грн. і подання апеляційної скарги - 1000,00 грн., сума є завищеною та містить повторність зазначених послуг (підготовку/складання і подання), а тому вказана сума підлягає зменшенню до 4000 грн.

Заявлений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 13 000,00 грн. апеляційний суд визнав неспівмірним зі складністю справи та витраченого адвокатом часу на здійснення представництва клієнта.

З огляду на вищезазначене, оскільки витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доведені, колегія суддів дійшла висновку, що за результатом апеляційного розгляду з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 8 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та 1362,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) - 1362,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 8 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 19 січня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова