Ухвала

від 08.11.2023 по справі 755/11240/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11240/23

Провадження №: 2/755/1877/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Назарової І.В.,

за участі сторін:

представник позивача - адвокат Возний М.В.,

представник відповідача - адвокат Богомазов П.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача - адвоката Возного М.В. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

09.10.2023 року засобами поштового зв`язку представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Возний Микола Вікторович направив до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої ОСОБА_1 замість вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на автомобіля марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; визнання за ОСОБА_1 право власності на автомобіля марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіля марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіля марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , ОСОБА_1 заявляє вимоги про виділення у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «LEXUS GX 460»,білого кольору, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить частину автомобіля марки «LEXUS GX 460»,білого кольору, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 у розмірі 548 550 грн. 00 коп.; виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить частину автомобіля марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , у розмірі 205000 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 кошти у розмірі 37 500 грн. 00 коп., які вносились до статутного капіталу ТОВ «Лемп», код ЄДРПОУ 40281555 що становить частина від внеску до статутного капіталу ТОВ.

Обґрунтовуючи заяву, представник позивача зазначає, що врахуючи той факт, що транспортні засоби є складною неподільною річчю у розумінні ст.183 ЦПК України, адже їх неможливо поділити без втрати їх цільового призначення, представник позивача вважає, що позивачка має право вимагати отримання грошової компенсації від відповідача. Також, представник позивача просить звернути увагу суду на те, що автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 та автомобіль марки «LEXUS GX 460»,білого кольору, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 перебувають повністю у володінні та користування відповідача та знаходять в оренді на ТОВ «ЛЕМП», код ЄДРПОУ 40281555, засновником якого є відповідач, що позбавляє позивача права користуватись даним майном. Позивачка має право на присудження їй судом грошової компенсації замість частки у праві спільної власності на транспортні засоби, адже вони є неподільною річчю, а також спільне володіння та користування автомобілями є не можливим. Розмір компенсації за спірні транспортні засоби визначена звітами про експертна грошову оцінку КТЗ від 16.08.2023 року, які були виготовлені на замовлення позивача, вартість, яких складає: автомобіль марки «LEXUS GX 460»,білого кольору, 2013 року випуску - 1097 100 грн. 00 коп.; автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску - 410 000 грн. 00 коп. Окрім цього, відповідач є засновником ТОВ «ЛЕМП», код ЄДРПОУ 40281555, розмір частки засновника (учасника) - 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.10.2023 року. Дані кошти вносились до статутного капіталу ТОВ «ЛЕМП» за рахунок спільного сумісного майна подружжя, тому половина вищевказаних коштів у розмірі 37 500 грн. 00 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Таку практику застосував ВС в постанові від 13.03.2019 року у справі № 756/12009/15. Просить задовольнити заяву про зміну предмету позову та задовольнити позовні вимоги, які викладені в заяві про зміну предмету позову.

08.11.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Богомазов П.С. подав до суду клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову та зазначивши, що 07.10.2023 року представником позивача подано до суду в межах справи № 755/11240/23, заяву про зміну предмету позову у вказаній заяві позивачка просить суд: змінити спосіб захисту її прав в первинній позовній заяві позивачка просила суд визнати по права власності на 2 автомобілі за сторонами, а тепер просить суд стягнути вартості автомобілів на її користь, вказані зміни в позовних вимогах є зміною предмету позову. Також, в прохальній частині заяви про зміну предмету позову позивачка просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 37 500 грн. 00 коп., які вносились до статутного капіталу ТОВ «Лемп», код ЄДРПОУ 40281555, що становить частина від внеску до статутного капіталу ТОВ «ЛЕМП». Вказана позовна вимога ґрунтується на нових обставинах, які не буди вказані в первинній редакції позовної заяви (про існування ТОВ та ніби то, внесенню позивачкою вкладу у формування вказаного статутного капіталу ТОВ). Вказана позовна вимога ґрунтується на нових підставах, які викладені в заяві про зміну предмету позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно, якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження 64-9545сво21). Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечував проти прийняття даної заяви до розгляду та просив відмовити, про що, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що сторона позивача шляхом подання такої заяви намагається змінити одночасно і предмет позову і підстави позову.

Суд, заслухавши позицію представників сторін, дослідивши матеріали справи, подану заяву, приходить наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. (ч. 1, 3 ст. 44 ЦПК України)

Відповідно до положення ч. 2, 3 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Водночас, процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.д.

В разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета спору або підстав позову.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19.

Як вбачається зі змісту первинної позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд:

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіля марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіля марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ;

- Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіля марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

- Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіля марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

09.10.2023 року засобами поштового зв`язку представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Возний Микола Вікторович направив до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої ОСОБА_1 просила суд визнати по права власності на 2 автомобілі за сторонами, а тепер просить суд стягнути вартості автомобілів на її користь. Також, в прохальній частині заяви про зміну предмету позову позивачка просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 37 500 грн. 00 коп., які вносились до статутного капіталу ТОВ «Лемп», код ЄДРПОУ 40281555, що становить частина від внеску до статутного капіталу ТОВ «ЛЕМП».

Звертаючись до суду з первісними вимогами, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої позовні вимоги положеннями ст. 60, 63, 69, 70, 71 (ч. 1, 2) СК України, ст. 368, 372 ЦК України та вказувала на необхідність поділу автомобілів, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частини автомобілів.

Разом із тим, первісний позов не обґрунтовувався підставами щодо можливості стягнення половини вартості спірного автомобіля, а саме про те, що спірний автомобіль є неподільною річчю (ст. 183 ЦК України), що виділ у натурі частки зі спірного автомобіля є неможливим (ст. 364 ЦК України), про припинення права на частку у спірному автомобілі, внаслідок отримання компенсації (ст. 365 ЦК України).

У первісному позові ОСОБА_1 не зазначено, що нею надано згоду на присудження їй компенсації замість частки у спірному автомобілі (ч. 4 ст. 71 СК України).

Лише у заяві про зміну предмету позову ОСОБА_1 зазначає, що спірні автомобілі перебувають повністю у володінні та користуванні відповідача та знаходяться в оренді у ТОВ «ЛЕМП», засновником якого є відповідач. Вказані підстави позбавляють позивача права користуватись спірними автомобілями. Позивачка вважає, що має право на присудження їй судом грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на транспортні засоби від відповідача.

Маючи право вибору (визнання права власності на частку автомобілів або стягнення половини вартості автомобілів), звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києва у серпні 2023 року ОСОБА_1 обрала саме варіант визнання права власності на частки автомобілів.

Шляхом подання заяви про зміну предмету позову ОСОБА_1 у межах вже відкритого провадження фактично подається новий позов, які має інший предмет позову та підстави позову.

Поряд з цим, ч. 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, заява про зміну предмету позову ОСОБА_1 означає одночасну зміну і предмету і підстав пред`явленого позову, що не допускається згідно з вимогами процесуального закону.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Положеннями ст. 13 ЦПК України визначений зміст принципу диспозитивності цивільного судочинства, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дана норма в контексті принципу диспозитивності визначає та обмежує межі розгляду справи судом позовними вимогами, пред`явленими позивачем. Позивач, на власний розсуд реалізуючи свої процесуальні права, самостійно формує свої позовні вимоги, а також обирає способи захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд відмовляє у прийнятті заяви про зміну предмету позову, оскільки суд вбачає, що позивачем фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийняті заяви позивача про зміну предмета позовної заяви

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 259, 260, 261, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Возного М.В. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відмова в прийнятті заяви про зміну предмету позову не перешкоджає зверненню із позовною заявою до суду в загальному позовному порядку шляхом подання окремого позову.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту оголошення.

Ухвала про відмову у прийнятті до розгляду заяви оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду виготовлений 12 грудня 2023 року.

Суддя І.В.Коваленко