Постанова

від 09.01.2024 по справі 914/2949/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа №914/2949/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Костарева О.А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Юзвак І.П.;

від відповідача Потічна Н.Ю.;

від третьої особи-2 на стороні позивача Сех І.Я.;

від третьої особи-3 на стороні відповідача Жук М.В.;

від третьої особи-5 на стороні відповідача Козар Н.С.;

від третьої особи-1 на стороні позивача не з`явився;

від третіх осіб-4,6 на стороні відповідача не з`явилися;

розглядаючи апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області за вих.№3-35/2730 від 24.05.2023 (вх. № 01-05/1680/23 від 29.05.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 (повний текст рішення складено 26.04.2023, головуючий суддя Фартушок Т.Б.)

у справі № 914/2949/22

за позовом:Дрогобицької міської ради Львівської області, Львівська область, Дрогобицький район, м.Дрогобич;

до відповідача: Дрогобицької районної ради Львівської області, Львівська область, Дрогобицький район, м.Дрогобич;

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Дрогобицька районна поліклініка Дрогобицької міської ради Львівської області, Львівська область, Дрогобицький район, с.Нижні Гаї;

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дрогобицький центр культури та мистецтв Каменяр Дрогобицької міської ради Львівської області, Львівська область, Дрогобицький район, м.Дрогобич;

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дрогобицька районна державна адміністрація Львівської області (Дрогобицька районна військова адміністрація), Львівська область, м.Дрогобич;

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Служба у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич;

Третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління гуманітарної політики Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич;

Третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Колективне підприємство Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури, Львівська область, м.Дрогобич;

про зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Комунальне некомерційне підприємство Дрогобицька районна поліклініка Дрогобицької міської ради Львівської області, Служба у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, Колективне підприємство Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури участі уповноважених представників в судове засідання 09.01.2024 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Апеляційний Суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької районної ради Львівської області про зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Дрогобицька міська рада Львівської області є правонаступником всього майна, прав та об`єктів територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень міською радою обраною такою територіальною громадою, а тому Дрогобицька районна рада Львівської області зобов`язана була передати все майно Дрогобицькій міській раді Львівської області, однак відповідачем протиправно було прийнято рішення про передачу не усього майна, а лише його частини.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 у справі №914/2949/22 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що Дрогобицькою міською радою Львівської області не доведено порушення права Дрогобицької міської територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради внаслідок не передання Дрогобицькою районною радою в порядку п.10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за її зверненням, об`єктів нерухомого майна.

Окрім того, щодо обраного Позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, що, в силу приписів п.20 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно до повноважень районних і обласних рад, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, відносяться, зокрема, питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, в тому числі, щодо прийняття рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад за пропозицією сільських, селищних, міських рад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Відтак, суд не може втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань, які, у відповідності до чинного законодавства України, віднесені до виключних повноважень органів місцевого самоврядування (в даному випадку Дрогобицької районної ради Львівської області), оскільки до компетенції судів віднесено розгляд вимог виключно про спонукання розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Дрогобицькою міською радою Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 у справі №914/2949/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що передача об`єктів цивільних прав в даному випадку зумовлена змінами у адміністративно-територіальному устрої України та черговим етапом децентралізації влади. До громад від районів перейшли відповідні повноваження і законодавець передбачив обов`язок районних рад передати зі свого управління у власність конкретних громад усе майно. Особливості передачі комунального майна, майнових прав та зобов`язань для цих випадків визначені п. 6-1, 6-2, п. 10 розділу 5 Закону України « Про місцеве самоврядування», вказані норми не дають місцевим радам права обирати, які саме об`єкти нерухомого майна, речі або права засновника (учасника) комунальних юридичних осіб треба передати укрупненим громадам.

Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку щодо дискреційних повноважень відповідача, оскільки в даному випадку повноваження, не є дискреційними, зважаючи на те, що відповідач зобов`язаний передати майно спільної власності територіальних громад до комунальної власності міської ради.

Дрогобицькою районною військовою адміністрацією, Управлінням гуманітарної політики Дрогобицької районної державної адміністрації, Колективним підприємством «Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури» та Службою у справах дітей Дрогобицької районної ради подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні спростовуючи доводи апеляційної скарги, просять суд її залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2023 без змін, оскільки вважають, що суд правомірно дійшов висновку, що не може втручатись в дискреційні повноваження районної ради, оскільки до компетенції судів віднесено розгляд вимог виключно про спонукання розглянути подане клопотання без визначення змісту самого рішення.

Зазначають, що позивачем не доведено належними засобами доказування обставини того, що оспорювані об`єкти нерухомого майна задовольняють колективні потреби виключно Дрогобицької міської територіальної громади.

Третьою особою 1 та 2 відзивів на апеляційну скаргу не подано суду.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Марка Р.І., суддів Скрипчук О.С. та Матущака О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дрогобицької міської ради Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 у справі №914/2949/22, розгляд справи призначено на 10.07.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 розгляд справи відкладено на 21.08.2023.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 за № 307 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/2949/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 справу №914/2949/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колігії Скрипчук О.С., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 за № 386 призначено проведення автоматизованої заміни складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 справу №914/2949/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Матущака О.І. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 розгляд справи №914/2949/22 відкладено на 11.09.2023.

Судове засідання 11.09.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням у відпустці члена колегії судді Матущака О.І.

Розпорядженням виконувача обов`язків керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від №409 від 12.09.2023 у зв`язку із перебуванням у відпустці члена колегії судді Матущака О.І. призначено проведення автоматизовану заміну складу суду у справі №914/2949/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 справу №914/2949/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 розгляд справи призначено на 31.10.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 розгляд справи відкладено на 21.11.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 розгляд справи відкладено на 12.12.2023.

12.12.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з аварією на лінії зв`язку, не було доступу до мережі Інтернет та окремих інформаційних ресурсів, що використовувалися для здійснення правосуддя.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд справи призначено на 09.01.2024.

У судовому засіданні 09.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Постановою Верховної ради України від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" утворено Дрогобицький район (з адміністративним центром у місті Дрогобич) у складі територій Бориславської міської, Дрогобицької міської, Меденицької селищної, Східницької селищної, Трускавецької міської територіальних громад.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» від 12.06.2020 №718-р до складу Дрогобицької міської територіальної громади ввійшли: Дрогобицька, Бистрицька, Болехівська, Броницька, Верхньогаївська, Волянська, Михайлевицька, Нагуєвицька, Нижньогаївська, Почаєвицька, Раневицька, Рихтицька, Снятинська, Стебницька, Ступницька, Унятицька територіальні громади.

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори, відповідно було обрано депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

3 01.01.2021 органи місцевого самоврядування сформованих територіальних громад відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України зобов`язані управляти та розпоряджатися цим майном та майновими правами на виконання своїх розширених повноважень.

29.12.2020 Дрогобицькою районною радою було прийнято рішення №28 «Про передачу бюджетних установ та майна із спільної власності територіальних громад Дрогобицького району Львівської області до комунальної власності об`єднаних територіальних громад Дрогобицького району».

05.01.2021 Дрогобицькою міською радою було прийнято рішення №45 про внесення змін до рішення сесії від 24.12.2020 №21 «Про бюджет Дрогобицької міської територіальної громади на 2021 рік».

Вищезазначеним рішенням було внесено зміни до рішення сесії від 24.12.2020 №21 «Про бюджет Дрогобицької міської територіальної громади на 2021 рік» та доповнено його наступним пунктом: « 14.4. Відповідно здійснювати з 1 січня 2021 року видатки на забезпечення діяльності бюджетних установ, закладів, визначених у додатку до цього рішення, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України.

Прийняти з 1 січня 2021 року в комунальну власність Дрогобицької міської територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради Львівської області із спільної власності територіальних громад Дрогобицького району в особі Дрогобицької районної ради підприємства, установи та організації (юридичні особи) згідно з додатком, їх цілісні майнові комплекси, інше майно закріплене за ними, які розташовані на території Дрогобицької міської територіальної громади згідно з додатком.

Міському голові (Т. Кучмі) створити комісію з приймання-передачі майна та активів.

Здійснити приймання-передачу майна та активів відповідно до вимог законодавства».

Однак, Дрогобицька районна рада передала, а Дрогобицька міська рада прийняла тільки бюджетні установи та організації, котрі знаходилися на території Дрогобицької територіальної громади, а також майно, яке безпосередньо належало цим установам (рухоме малоцінне майно).

Відповідно до даних Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за Дрогобицькою районною радою на праві власності зареєстровано наступні об`єкти нерухомого майна:

Об?єкт нерухомого майна: Загальна площа (кв.м): 1653.3, Опис: нежитлова будівля, позначена літ. "4А", Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 37, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 660671846106.

Об?єкт нерухомого майна: Загальна площа (кв.м): 1227.6, Опис: нежитлова будівля літ. "А-2" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 28, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404528146106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 15.1, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "2" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404511646106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 1936.8, Опис: нежитлова будівля лікарні Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 443/2, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404491246106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 18, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "3" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404457646106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 15, Опис: нежитлове приміщення літ. "7" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404434246106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 20.9, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "1" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404380546106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 19, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "4" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404324846106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 21.8, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "5" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 4043263346106.

Об?єкт нерухомого майна: Опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 21.8, Опис: нежитлове приміщення гаражу літ. "6" Адреса: Львівська обл., м. Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43, Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 404181646106.

Тип майна: нежитлова будівля. Адреса нерухомого майна:Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 19/1. Загальна площа (кв.м): 101,2. Матеріали стін: цегла, дерево. Відсоток зносу:56, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 16211.

Відповідно до змін прийнятих до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради повинні прийняти рішення про передачу об`єктів спільної власності до комунальної власності за зверненням відповідної сільської, селищної або міської ради. Це стосується об`єктів, які розміщені на території відповідних громад та задовольняють їх колективні потреби. Таким є припис абз. 3 п. 10 розд. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування» 21.05.97 р. Nє 280/97-ВР.

На підставі вищевикладеного, Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася до Дрогобицької районної ради Львівської області з листом № 3-32/1533 від 21.02.2022 з проханням прийняти на сесії ради відповідне рішення та передати Об`єкти нерухомого майна спільної власності до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади.

Сесія Дрогобицької районної ради відбувалася 23.02.2022, однак жодної відповіді на лист № 3-32/1533 від 21.02.2022 Дрогобицька міська рада не отримала.

29.04.2022 Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася до Дрогобицької районної ради Львівської області листом № 3-32/2651 з проханням надати інформацію щодо розгляду листа №3-32/1533 від 21.02.2022.

06.05.2022 Дрогобицька міська рада Львівської області отримала відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області за №02-08/139 з повідомленням про те, що зважаючи на введення в Україні з 24.02.2022 військового стану та відповідне створення військових адміністрацій, в тому числі Дрогобицької районної військової адміністрації, на підставі ст. 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження районної ради були тимчасово припинені. Відтак, дане питання на даний час не може бути розглянуте на сесії Дрогобицької районної ради, для вирішення даного питання рекомендовано звернутись до Дрогобицької районної військової адмінстрації.

06.09.2022 Дрогобицька міська рада звернулася до Дрогобицької районної ради з листом №3-32/4948 щодо надання інформації у зв?язку з чим звернення Дрогобицької міської ради не розглянуто та не прийнято відповідних рішень .

04.10.2022 листом №02-08/193 Дрогобицька районна рада Львівської області повідомила, що на засіданнях постійних комісій Дрогобицької районної ради в першій декаді серпня 2022 року розглядалося питання передачі об`єктів спільної власності до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади та відповідні питання було включено до проекту рішення про порядок денний IX чергової сесії Дрогобицької районної ради, яка розпочала роботу 11.08.2022.

Однак, на початку пленарного засідання, під час розгляду питання про затвердження порядку денного IX чергової сесії Дрогобицикої районної ради, депутатами було винесено пропозицію щодо виключення питання передачі об?єктів нерухомого майна з порядку денного. Після цього, дана позиція була поставлена на голосування і підтримана необхідною кількістю депутатів для виключення даного питання з порядку денного IX чергової сесії Дрогобицької районної ради.

Вищенаведені обставини, а саме бездіяльність Дрогобицикої районної ради, стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Предметом спору в цій справі є зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з абз. 2 п. 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з п.п.1,2 ч. 9 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищні ради мають право вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об`єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад; на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.

Згідно з абзацом 3 п.10 розділу V Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «По місцеве самоврядування в Україні», за пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Відповідно до вимог п.32 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання надання згоди на передачу об`єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Частинами 1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В даному випадку способом захисту прав Дрогобицької міської ради Львівської області від протиправної бездіяльності Дрогобицької районної ради Львівської області є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення, яке передбачене абзацом 3 п.10 розділу V Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «По місцеве самоврядування в Україні», належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Дрогобицької міської ради Львівської області прийняти відповідне рішення, однак у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд може лише зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач.

Аналогічну правову позицію щодо втручання суду в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2020р. у справі №914/650/19, від 18.02.2020р. у справі №904/2403/18, від 03.11.2021р. у справі №904/1103/20, від 15.02.2022р. у справі №914/2055/18 та від 07.06.2022р. у справі №906/323/21.

Відтак, колегія суддів, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту? є неефективним, оскільки суд не може втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань, які, у відповідності до чинного законодавства України, віднесені до виключних повноважень органів місцевого самоврядування (в даному випадку Дрогобицької районної ради Львівської області), оскільки до компетенції судів віднесено розгляд вимог виключно про спонукання розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про зобов`язання Дрогобицьку районну раду Львівської області розглянути відповідне питання на пленарному засіданні.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги.

Окрім того, судова колегія вважає, що з огляду на наведені вище обставини, відпала необхідність дослідження судом фактичних обставин справи, оскільки такі висновки мотивувальної частини судового рішення можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №906/1336/19 від 08.06.2021).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади, однак, відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, суд виходив з інших мотивів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2022 у справі №914/2949 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текс постанови складено 22.01.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.