Ухвала

від 07.05.2024 по справі 914/2949/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 914/2949/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б.., Чумака Ю. Я.,

розглянувши заяву Дрогобицької міської ради Львівської області

про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі

за позовом Дрогобицької міської ради Львівської області

до Дрогобицької районної ради Львівської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Комунального некомерційного підприємства "Дрогобицька районна поліклініка" Дрогобицької міської ради Львівської області, 2) Дрогобицького центру культури та мистецтв "Каменяр" Дрогобицької міської ради Львівської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області (Дрогобицької районної військової адміністрації), 2) Служби у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, 3) Управління гуманітарної політики Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, 4) Колективного підприємства "Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури",

про зобов`язання прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 у справі № 914/2949/22, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 07.05.2024.

06.05.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від Дрогобицької міської ради Львівської області надійшла заява про участь представника позивача в судових засіданнях у справі № 914/2949/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, подана Ластов`яком Богданом Васильовичем.

Верховний Суд, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.

Абзацом 1 частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

При цьому для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції подана та підписана Ластов`яком Богданом Васильовичем як представником Дрогобицької міської ради Львівської області. На підтвердження повноважень до заяви додано довіреність від 14.02.2024, розпорядження Дрогобицької міської ради по апарату міської ради від 22.01.2024 № 58-к про призначення Богдана Ластов`яка на посаду головного спеціаліста, юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення та посадову інструкцію головного спеціаліста, юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Відповідно до пункту 2.5 вказаної посадової інструкції, завданнями та обов`язками головного спеціаліста є представлення інтересів міської ради, виконавчого комітету міської ради та його структурних підрозділів у судах всіх інстанцій, адміністративних, правоохоронних, контролюючих, антимонопольних, профспілкових та інших органах, у всіх підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності під час розгляду правових питань та спорів.

Згідно з довіреністю від 14.02.2024, виданою Кучмою Тарасом Ярославовичем на підставі витягу з ЄДР від 17.10.2023, уповноважено в порядку передоручення Ластов`яка Богдана Васильовича представляти інтереси Дрогобицької міської ради Львівської області в судах України з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції подано особою, яка має право її подавати та підписувати, а додані до поданої заяви довіреність, розпорядження та посадова інструкція не є належними доказом на підтвердження повноважень Ластов`яка Богдана Васильовича представляти інтереси Дрогобицької міської ради Львівської області, оскільки з їх змісту не вбачається можливість представника діяти у суді за правилами самопредставництва.

З урахуванням наведеного додані до заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції довіреність, розпорядження та посадова інструкція не є належними і достатніми доказами на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду заяви Дрогобицької міської ради Львівської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, поданої Ластов`яком Богданом Васильовичем , оскільки вона подана без додержання вимог частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дрогобицької міської ради Львівської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 914/2949/22 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та інших учасників справи, у зв`язку з чим:

- про намір участі в судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду завчасно повідомити суд;

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).