Постанова

від 22.01.2024 по справі 910/15879/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Справа №910/15879/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023

у справі №910/15879/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

про стягнення грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 152 296,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" (далі - ПАТ "Компанія Росток") про стягнення грошових коштів за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 152 296,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011, здійснено скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в зв`язку з чим, позивачем здійснено нарахування відповідачу плати в розмірі 144 311,80 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23 відмовлено у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву. Відзив ПАТ "Компанія Росток" залишено без розгляду.

Відмовляючи у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що подання заяви про продовження строку, має відбуватися до закінчення строку, встановленого судом. Так, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 07.11.2023 включно, в свою чергу, відзив з заявою про поновлення строку подано 13.11.2023, тобто поза строком, встановленим судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Компанія Росток" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23, якою відмовлено у поновленні строку на подання відзиву ПАТ "Компанія Росток" на позовну заяву та поновити такий строк.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом неповно встановлено обставини справи та постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Так, скаржник, зокрема зазначив, що враховуючи наведені у відзиві обставини, беручи до уваги те, що відповідач одночасно з клопотанням про поновлення строку подав відзив на позовну заяву, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму при постановленні оскаржуваної ухвали, якою по суті позбавив відповідача можливості надати свої пояснення, аргументи та доводи на позовну заяву.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 апеляційну скаргу ПАТ "Компанія Росток" у справі №910/15879/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15879/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ПАТ "Компанія Росток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15879/23.

21.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15879/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15879/23. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "Компанія Росток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено сторонам строк на подачу відзиву, заяв, пояснень, клопотань та заперечень - до 09.01.2024.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

12.01.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подані письмові пояснення у справі №910/15879/23, в яких останній просить відмовити ПАТ "Компанія Росток" у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23.

Колегія суддів, розглянувши вищенаведені письмові пояснення дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 у справі №910/15879/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань та заперечень - до 09.01.2024. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.

У той же час, письмові пояснення у справі подано позивачем 12.01.2024.

Таким чином, вищенаведені письмові пояснення позивача подані з пропуском строку на їх подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 у справі №910/15879/23. При цьому, в зазначених письмових поясненнях позивачем не порушувалось питання про поновлення процесуального строку на їх подачу, а суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 12 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали у даній справі виходячи з такого.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього на свою користь грошові кошти за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 152 296,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 відкрито провадження у справі №910/15879/23. Вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено, відповідності до статті 251 ГПК України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, зокрема, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

Вищенаведена ухвала суду першої інстанції у встановленому законом порядку та строки надіслана ПАТ "Компанія Росток" та отримана останнім 23.10.2023, що не заперечується самим відповідачем.

27.10.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 заяву ПАТ "Компанія Росток" про продовження строку на подання відзиву повернуто без розгляду.

02.11.2023, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, представником відповідача подано заяву про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у продовженні строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено.

13.11.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому також заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 ГПК України).

Частиною 8 статті 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Водночас, як вірно зауважив місцевий господарський суд, у даному випадку, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, в зв`язку з чим, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідно до частини 1 статті 251 ГПК України якою унормовано особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, тобто у присічний строк.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 16.10.2023 відповідачу, відповідно до статті 251 ГПК України, встановлено строк для подання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як зазначалось вище, ухвала Господарського суду міста Києві від 16.10.2023 отримана відповідачем - 23.10.2023.

Таким чином, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 07.11.2023 включно.

Водночас, відповідачем подано відзив на позов, який містив клопотання про поновлення строку на його подання - 13.11.2023, тобто відзив подано з 5-ти денним пропуском строку на його подання.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Таким чином, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що відповідачу гарантується право подати до суду відзив на позовну заяву на протязі строку, встановленого судом.

При цьому, за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Колегія суддів зазначає, що відповідач помилково просив поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, що є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 07.11.2023 включно. Разом із тим, відзив з заявою про поновлення строку подано - 13.11.2023, тобто поза строком, встановленим судом.

У той же час, колегією суддів враховано, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, обставини, на які посилається відповідач як на підставу для поновлення процесуального строку не є поважними та винятковими, а також не підтверджені жодним доказом.

Доводи представника відповідача про необхідність часу для збору письмових доказів у справі, узгодження правової позиції з відповідачем та відповідного підготовлення першої заяви по суті, відхиляються колегією суддів, оскільки вказані відповідачем обставини не є поважними, в розумінні статті 119 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що підготовка збір письмових доказів та узгодження правової позиції з відповідачем не може свідчити про наявність правових підстав для звільнення останнього від вчинення певних дій у встановлений законом чи судом строк.

Таким чином, наведені представником ПАТ "Компанія Росток" доводи не свідчать про наявність обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання відзиву на апеляційну скаргу.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву.

За приписами частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для залишення без розгляду відзиву на позовну заяву.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ПАТ "Компанія Росток" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23 без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15879/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Компанія Росток".

4. Матеріали справи №910/15879/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран