Постанова

від 20.05.2024 по справі 910/15879/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/15879/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 (повне рішення складено 25.01.2024)

у справі №910/15879/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

про стягнення грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 152 296,40 грн

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" про стягнення грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 152 296,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), здійснено скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в зв`язку з чим, позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати в розмірі 144 311,80 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3 344,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 639,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" плату за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 144 311 (сто сорок чотири тисячі триста одинадцять) грн. 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 639 (чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 73 коп., 3% річних в розмірі 3 344 (три тисячі триста сорок чотири) грн 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступним. Судом було установлено, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ПрАТ "Компанія Росток" у каналізаційні мережі м. Києва, представником департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал", в присутності представника відповідача, 13.10.2022 були здійснені відбори проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 з контрольних колодязів 20/30, 23/33 та 31/41 з ПрАТ "Компанія Росток" для вимірювання показників їх складу та властивостей, відповідно присутність представника абонента - ОСОБА_2 при відборі проб 13.10.2022 підтверджується відповідними записами в Журналі-акті відбору проб стічних вод. Отже, на підставі здійснених замірів, позивачем після дослідження стічних вод було установлено, перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах у розмірі 144 311,80 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Компанія Росток" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23, а у задоволенні позовних вимог - відмовити; стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" в розмірі 4026,00 грн.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції є нез`ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного рішення спору.

Зокрема відповідач зазначав, що позивач посилається на запис в Журналі-акті відбору проб стічних вод за 13.10.2022 у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від підпису, в той же час позивач в своїх заявах по суті стверджує, що при відборі проб стічних вод був присутній інший представник, який відмовився називати свою посаду та прізвище, а також поставити свої підписи за відібрані проби. Також, відповідач зазначав, що в Паспорті водного господарства Абонента, був зазначений також інший представник Компанії - Морозенко Володимир Петрович (тел. НОМЕР_1 ), з яким пробовідбірник мав можливість зв`язатися, але не зв`язався в день відбору проб від 13.10.2022. Відповідно до п.2.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 від 12.10.2011, що затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Водоканал має право, зокрема у будь-який час за участю представника Абонента відбирати проби стічних вод. Тобто, Водоканал має право проводити відповідний відбір проб, але лише за участі відповідальної особи. Отже, вищенаведене, спростовує твердження позивача, що відбір проб стічних вод Абонента від 13.10.2022 здійснювався пробовідбірником ДЕН в присутності уповноваженої особи відповідача. Через відсутність уповноваженого представника Абонента при відборі проб стічних вод Абонента від 13.10.2022, Абонент був позбавлений права оглянути обладнання та скористатися своїм правом на відбір проби для Абонента. Відповідно до п. 2.5 Правила № 1879, Абоненти мають право, зокрема, перед відбором проб оглядати обладнання, надане Водоканалом, на предмет відсутності ознак стороннього забруднення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" у справі №910/15879/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ураховуючи вищезазначене, суд був позбавлений можливості вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15879/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15879/23.

26.02.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що відповідно до підпункту 3.3.6 пункту 3.3 Договору Абонент зобов`язується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам Постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської системи водовідведення, для обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них, у тому числі забезпечувати безперешкодний доступ до обладнання периферійних пунктів контролю, що облаштовані на водопровідних вводах Споживача. У свою чергу Абонент зобов`язаний забезпечувати можливість проведення Контролюючими службами у будь-який час доби обстеження Абонента з питання роботи локальних очисних споруд (далі - ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, визначених цими Правилами та Правилами користування (п. 2.4 Правил № 1879). Абонент повинен визначити зі своєї сторони відповідальну особу для здійснення всіх функцій Абонента, обумовлених цим договором та повідомити про це Постачальника (п. 3.3.7 Договору). При цьому слід зазначити, що право Позивача у будь-який час за участю представника Абонента відбирати проби стічних вод кореспондується з обов`язком Відповідача забезпечити свого представника для відбору проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. Для забезпечення виконання Правил № 1879, пробовідбірник зателефонував одній із відповідальних особі ОСОБА_1 та пояснив йому вимоги п.8.6.Правил щодо присутності при відборі проб представників Абонента. Оскільки відповідальна особа ОСОБА_1 був відсутній, для забезпечення виконання вимог Правил при відборі проб, з усного погодження останнього у телефонному режимі, при відборі проб був присутній інший представник, який відмовився назвати свою посаду та прізвище, а також поставити свої підписи за відібрані проби. Разом з цим, зазначене жодним чином не нівелює факт установлення скиду Абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, 14 серпня 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Росток" (далі - абонент, відповідач) укладено Договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 17895/5-09 (далі - Договір) за умовами якого, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього Договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі - умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за № 44/903 (далі - Міські правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Згідно з п. 1.5 Договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.4 Договору узгоджено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Відповідно до п. 3.2.4 Договору постачальник має право в будь-який час проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання абонентом вимог, передбачених п. 1.5 цього Договору, контролювати раціональне водоспоживання тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень.

Пунктом 4.5 Договору узгоджено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додатку плату, передбачену чинним законодавством.

Цей Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини до укладення нового Договору регулюються даним Договором (п. 7.1 Договору).

Як зазначав позивач, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ПрАТ "Компанія Росток" у каналізаційні мережі м. Києва, представником департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал", в присутності представника відповідача, 13.10.2022 були здійснені відбори проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 з контрольних колодязів 20/30, 23/33 та 31/41 з ПрАТ "Компанія Росток" для вимірювання показників їх складу та властивостей.

Зі змісту позовної заяви убачається, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 13.10.2022 складено протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879, в зв`язку з чим, оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від дати відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, позивачем нараховано відповідачу плату за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій за період з 16.07.2022 по 13.10.2022 в обсязі 10442 м3 на суму 144 311,80 грн та направлено Лист-попередження від 21.11.2022 із розрахунком № 15/ДК-2022-10-06/001-Ф від 13.10.2022, однак станом на дату звернення до суду з позовом, відповідачем кошти, нараховані за скид стічних вод із перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 144 311,80 грн не сплачено.

Апеляційний суд виходить з того, що обов`язком держави згідно з статтею 16 Конституції України є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190).

Ці Правила (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12.10.2011 №1879.

Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 установлено, що правила установлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до пункту 2.2 Правил № 1879 водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.

Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.2.1, 6.2.5 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Відбір проб здійснюється з контрольного колодязя абонента. Проба для абонентів відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.

Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

Відповідно до пункту 7.4 Правил № 1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.

Відповідно до пункту 7.5 Правил № 1879 плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об`єкта.

Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд також наголошує, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь установленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Колегія суддів зазначає щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та установленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Колегія суддів також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, колегія суддів зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Як було зазначено судом першої інстанції, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ПрАТ "Компанія Росток" у каналізаційні мережі м. Києва, представником департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал", в присутності представника відповідача, 13.10.2022 були здійснені відбори проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 з контрольних колодязів 20/30, 23/33 та 31/41 з ПрАТ "Компанія Росток" для вимірювання показників їх складу та властивостей.

При цьому суд першої інстанції зазначав, що присутність представника абонента - ОСОБА_1 при відборі проб 13.10.2022 підтверджується відповідними записами в Журналі-акті відбору проб стічних вод, копія якого наявна в матеріалах справи, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від підпису, що не спростовує обставину щодо його присутності при відборі проб.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача 144 311,80 грн плати за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, оскільки наведений факт скиду стічних вод доведено належним чином.

Колегія суддів зазначає, що позивач у своєму листі адресованому відповідачу (т. 1, а.с. 138) зазначав: «Пробовідбірнику ДЕН надається маршрутний лист в якому вказані номера телефонів і прізвище відповідальної особи. Прибувши за адресою бульв. Вацлава Гавела, 4 на об`єкт Абанента ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» для відбору проб, пробовідбірник зателефонував відповідальній особі ОСОБА_1 та пояснив йому вимоги п.8.6.Правил щодо присутності при відборі проб представників Абонента. Оскільки відповідальна особа ОСОБА_1 був відсутній, для забезпечення виконання вимог Правил при відборі проб, з усного погодження останнього у телефонному режимі, при відборі проб був присутній інший представник, який відмовився назвати свою посаду та прізвище, а також поставити свої підписи за відібрані». Аналогічну позицію позивач зазначив і у відзиві на апеляційну скаргу відповідача (ст. 4 відзиву). Однак, при цьому, як убачається із матеріалів справи, у протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 13.10.2022 (т. 1, а.с. 124), позивачем було зазначено присутню при відборі проби особу - ОСОБА_1 і зазначено «від підпису відмовився».

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що факт відсутності уповноваженої особи відповідача ОСОБА_1 під час здійснення відбору проб стічних вод 13.10.22, на яку посилається відповідач у своїй апеляційній скарзі, не заперечується і позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що відбір проб стічних вод, який відбувся 13.10.2022, було здійснено Приватним акціонерним товариством "АК "Київводоканал" в присутності уповноваженої особи ПрАТ "Компанія Росток".

Отже відбір проб стічних вод, що надходять від ПрАТ "Компанія Росток" у каналізаційні мережі м. Києва, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з контрольних колодязів 20/30, 23/33 та 31/41, який відбувся 13.10.2022 було здійснено без участі представника абонента, чим порушено порядок відбору, передбачений п. 2.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011.

Таким чином суд першої інстанції дослідив та надав оцінку лише доводам (кожному доказу окремо, а не у їх сукупності, з урахуванням вірогідності, з іншими доказами) сторони на користь якої прийнято рішення, не здійснивши належної оцінки на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні усіх наявних у справі доказів, що є порушенням норм процесуального права, зокрема статті 86 ГПК України.

Оскільки при здійсненні відбору стічних вод Приватним акціонерним товариством "АК "Київводоканал" було порушено порядок такого відбору, вимога позивача про стягнення з відповідача, нарахованих за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 144 311 (сто сорок чотири тисячі триста одинадцять) грн 80 коп. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 639 (чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 73 коп. та 3% річних в розмірі 3 344 (три тисячі триста сорок чотири) грн 87 коп. задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23 та про задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати, розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України та ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу з Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/15879/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4; ідентифікаційний код: 00227560) 4 026,00 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран