Ухвала

від 22.01.2024 по справі 922/2052/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/2052/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (вх.№8Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 постановлену за результатами розгляду заяви заступника начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Карпова Олександра Вікторовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. №17968 від 11.07.2023) у справі №922/2052/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, код 14309847)

до Фірми "Рекорд" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61052, місто Харків, вулиця Конєва, будинок 4, офіс 406, код 21200826)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2052/19 заяву заступника начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Карпова Олександра Вікторовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17968 від 11.07.2023), з урахуванням відзиву на заперечення ДП "Харківський автомобільний завод" (вх. № 25514/23 від 20.09.2023), у справі № 922/2052/19 задоволено, звернуто стягнення на грошові кошти у розмірі 454707,38 грн. на рахунках, що належать Державному підприємству "Харківський автомобільний завод" в межах заборгованості перед Фірмою "Рекорд" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в рахунок задоволення вимог стягувача за виконавчим провадженням № 71924459 від 31.05.2023 про стягнення з Фірми "Рекорд" у формі товариства з обмеженою відповідальністю основного боргу в сумі 1905000,00 грн., пені в сумі 241245,33 грн. та судового збору за позовом в сумі 32964,39 грн. на користь Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод".

ДП "Харківський автомобільний завод" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2052/19 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником. Одночасно заявник апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин, зокрема йому не було надіслане судове рішення у встановленому законом порядку.

Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 02.01.2024 встановлено, що враховуючи положення ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду від 27.09.2023 мала бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, тобто у строк до 09.10.2023. Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана засобами поштового зв`язку 20.12.2023 (про що свідчить поштовий конверт, в якому надійшла апеляційна скарга), тобто з пропуском відповідного строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ДП "Харківський автомобільний завод" стверджував, що його представник не був присутній у судовому засіданні, на якому приймалось судове рішення, а оскаржувану ухвалу підприємство не отримувало.

Проте, судом за матеріалами справи встановлено, що оскаржувана ухвала суду від 27.09.2023 (повний текст якої складений 02.10.2023) була доставлена до електронного кабінету ДП "Харківський автомобільний завод" 03.10.2023 о 14:54 год., про що свідчить, зокрема, відповідна інформація у системі Діловодство спеціалізованого суду щодо статусу доставки в ЕС, а також відповідна довідка Господарського суду Харківської області про доставку електронного листа.

Тому, враховуючи положення ст. 242 ГПК України судове рішення вважається врученим ДП "Харківський автомобільний завод" 03.10.2023. Проте, заявник не обґрунтував причини неможливості подання скарги протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексу ухвали.

Отже, суд дійшов висновку, що покладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи спростовуються наявною в справі інформацією, а тому не можуть бути визнані поважними.

Крім того, апеляційним господарським судом було встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

З огляду на вказане, апеляційну скаргу ДП "Харківський автомобільний завод" було залишено без руху та встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2684,00 грн); попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 02.01.2024 була доставлена в електронний кабінет ДП "Харківський автомобільний завод" 02.01.2024 о 20:27 год. Таким чином, заявник мав усунути недоліки апеляційної скарги не пізніше 15.01.2024.

15.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку (поштове відправлення оформлено 11.01.2024) від ДП "Харківський автомобільний завод" надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, до якої додана платіжна інструкція №3 від 10.01.2024 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали заявник апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що: повідомлення про постановлення предмету оскарження до електронного кабінету скаржника не надходило, а надходило лише на електронну адресу ДП "Харківський автомобільний завод"; період пропуску строку на апеляційне оскарження є незначним; ДП "Харківський автомобільний завод" відноситься до складових оборонно- промислового комплексу України, й затримка із своєчасною оплатою судового збору та, зокрема, з реалізацією права на апеляційне оскарження викликана необхідністю консолідації максимальної уваги до юридичного супроводу виконання оборонних замовлень держави та пов`язаних з цим господарських договорів. Крім цього, несвоєчасне вчинення зазначених процесуальних дій також викликано необхідністю матеріального забезпечення потреб оборони України шляхом придбання комплектуючих для військової техніки, виплатою заробітної плати працівникам підприємства.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.

Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.

Надаючи оцінку доводам ДП "Харківський автомобільний завод", покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржувана ухвала суду від 27.09.2023 була доставлена до електронного кабінету ДП "Харківський автомобільний завод" 03.10.2023 о 14:54 год., що спростовує доводи заявника апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала не надходила до його електронного кабінету. При цьому заявник апеляційної скарги, посилаючись на надходження оскаржуваної ухвали на його електронну адресу, визнає обставини отримання такої ухвали, проте не зазначає дати її отримання.

Водночас, з огляду на положення ч. 6 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим ДП "Харківський автомобільний завод" 03.10.2023. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду мала бути подана до 13.10.2023. Проте, апеляційну скаргу подано ДП "Харківський автомобільний завод" 20.12.2023, тобто з істотним пропуском встановленого строку.

При цьому, заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об`єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Врахування судом обставин віднесення ДП "Харківський автомобільний завод" до складових оборонно-промислового комплексу України, як і наявності у нього будь-якого іншого спеціального статусу є не можливим, оскільки надавало б йому необґрунтовані переваги по відношенню до інших учасників справи та свідчило б про порушення принципу рівності перед законом і судом.

Враховуючи, що період пропуску строку подання заявником апеляційної скарги перевищує два місяці, він не може бути визнаний судом не значним. При цьому, відведений для цього законом строк у десять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії, враховуючи, зокрема, що скарга не є великою за обсягом, та (як свідчать наведені у ній доводи) не потребувала докладання значних зусиль для правового аналізу змісту судового рішення та формування своїх доводів щодо невідповідності його вимогам чинного законодавства або обставинам справи.

Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.

ДП "Харківський автомобільний завод" не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у десятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб`єктивного характеру, тобто не залежало від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали ДП "Харківський автомобільний завод" вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати поважними.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2052/19.

Крім того, дослідивши обставини виконання заявником обов`язку щодо сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").

Згідно з положеннями статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду (inbox@eag.court.gov.ua) в розділі "судовий збір" (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/tax/) зазначено обов`язкові реквізити заповнення платіжного документу, зокрема, заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, назва установи, організації позивача, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, дата оскаржуваного судового рішення, назва суду, де розглядається справа.

Судом встановлено, що до заяви про усунення недоліків ДП "Харківський автомобільний завод" було додано платіжну інструкцію №3 від 10.01.2024 на суму 2684,00 грн. з таким призначенням платежу:(/101/2684.00/UAH/07934846 сплата судового збору по справі №922/1752/20 від 18.09.2020 р., Східний апеляційний господарський суд).

Вказана платіжна інструкція не може бути прийнята як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 27.09.2023 у справі №922/2052/19, оскільки в призначенні платежу зазначені інші номер справи та дата оскаржуваного судового рішення.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки заявником у встановлений строк не було надано належних доказів усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху (зокрема, щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі), такі обставини є окремою підставою для повернення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (вх.№8Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2052/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: апеляційна скарга на 2 арк. з додатками на 3 арк. та поштовий конверт (на адресу особи, що подала апеляційну скаргу).

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель