Рішення

від 22.01.2024 по справі 927/1573/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1573/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кортева Агрісаєнс Україна,

вул. Сагайдачного Петра, 1, м. Київ, 04070;

до відповідача: Приватного підприємства Смолянка-Агро,

вул. Хмельницького Б., 74, с. Грабівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16330;

предмет спору: про стягнення 917044,50 грн

без виклику (повідомлення) сторін

20.11.2023, Товариством з обмеженою відповідальністю Кортева Агрісаєнс Україна (далі ТОВ Кортева Агрісаєнс Україна поданий позов до Приватного підприємства Смолянка-Агро (далі ПП Смолянка-Агро) про стягнення 917044,50 грн заборгованості за поставлений товар за договором купівлі - продажу насіння № 21327 від 05.11.2021. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар (посівний матеріал насіння гібридів кукурудзи).

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 22.11.2023.

При відкритті провадження в справі, суд установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу 15 календарних днів, з дня отримання ухвали від 22.11.2023, для подачі до суду мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження в справі отримана відповідачем засобами поштового зв`язку, за адресою його державної реєстрації 01.12.2023 (поштове відправлення 0600063004925), тобто граничний строк для подачі до суду відзиву на позов закінчує свій перебіг 16.12.2023.

Відповідач у належний строк не скористався правом на подання відзиву на позов, проти заявлених до нього вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

05.11.2021, між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» (далі позивач, продавець) та ПП «Смолянка - Агро»» (далі відповідач, покупець) укладений договір купівлі продажу насіння № 21327, за умовами якого (пункти 1.1., 2.1., 2.2., 3.1.) продавець зобов`язався передавати в власність покупця в строки та на умовах, передбачених цим Договором, перелік насіння гібридів кукурудзи та / або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього Договору, а покупець зобов`язався прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та порядку, визначену цим Договором та додатками до нього, використати насіння для власних потреб, без права перепродажу.

Ціна визначається в додатках до цього Договору, враховуючи, умови доставки та оплати насіння згідно комерційної пропозиції; підставою для здійснення оплати є додаток та / або рахунок на оплату насіння.

Поставка та приймання передача насіння між сторонами цього Договору здійснюється покупцем однією чи декількома партіями зі складу ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» в порядку та строк, що зазначений в додатках.

11.04.2023, сторонами підписаний додаток № 3802089589 до Договору від 05.11.2021 № 21327, яким погоджена поставка наступного товару: насіння кукурудзи Р8816 (П8816) Луміген у кількості 50 мішків вартістю 266950,00 грн (без ПДВ) (1); насіння кукурудзи Р9074 (П9074) Луміген у кількості 100 мішків вартістю 537475,00 грн (без ПДВ) (2). Загальна вартість замовленого товару 917044,50 грн (разом з ПДВ 14%).

Умови поставки: СРТ (у редакції Інкотермс 2010); планова поставка 14.04.2023; адреса доставки 16330, Грабівка, вул. Хмельницького, 74.

Термін сплати: не пізніше 08.10.2023, 100% - 917044,50 грн, у т.ч. ПДВ.

Продавець надає покупцю наступні документи в день купівлі - продажу насіння: видаткову накладну оформлену відповідно до чинного законодавства України (надається в день відвантаження насіння або в наступний робочий день); ТТН; сертифікат на насіння.

Моментом переходу прав власності на насіння є дата підписання покупцем (уповноваженим представником) складського розпорядження про відвантаження та / або дата підписання ТТН водієм-експедитором, що засвідчує прийняття насіння для транспортування на склад покупця (пункти 3.5., 3.6. Договору).

Сторони в пунктах 9.5., 9.6. погодили, що Договір дійсний протягом одного року з дати його підписання сторонами, а в частині розрахунків до їх належного виконання. Водночас, у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, що були передбачені цим Договором.

Суд здійснив аналіз умов укладеного сторонами правочину та дійшов висновку, що між ними склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 Глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Суд встановив, що договір купівлі продажу насіння від 05.11.2021 № 21327, автоматично пролонгується на кожний наступний рік, відтак, є діючим, за відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження припинення сторонами дії цього Договору в установленому законом порядку.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.04.2023, на виконання умов Договору від 05.11.2021 № 21327, сторонами в двосторонньому порядку підписане складське розпорядження про відвантаження (номер замовлення 3804105461) товару, кількість, асортимент, ціна, умови поставки та оплати якого попередньо погоджені в додатку від 11.04.2023 № 3802089589 до цього Договору.

За товарно - транспортною накладною від 13.04.2023 № 6662296 та накладною від 13.04.2023 № 3807100278 позивач передав, а відповідач в особі Тищенко А.А., який діяв на підставі довіреності від 12.04.2023 № 14, отримав товар, погоджений сторонами в додатку від 11.04.2023 № 3802089589 до Договору від 05.11.2021 № 21327, загальною вартістю 917044,50 грн (разом з ПДВ).

Товарно - транспортна накладна від 13.04.2023 № 6662296 та накладна від 13.04.2023 № 3807100278 складені за підписом від продавця - Ільченко А.В. та від покупця Тищенко А.А., який уповноважений на отримання вказаного товару від імені Підприємства на підставі довіреності від 12.04.2023 № 14 (наявна в матеріалах справи).

Позивач задекларував податкові зобов`язання за господарською операцією з поставки вказаного товару згідно з податковою накладною від 13.04.2023 № 1042, що зареєстрована 27.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідна квитанція (наявна в матеріалах справи).

Відповідач у погоджений строк (по 08.10.2023) не розрахувався за товар, отриманий на підставі перерахованих вище документів первинного бухгалтерського обліку, що останнім не заперечується.

31.10.2023, у досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензією вимогою щодо проведення розрахунку за поставлений товар на підставі договору від 05.11.2021 № 21327 та додатку від 11.04.2023 № 3802089589 до нього (поштове відправлення 0505121789412), що отримана ним 10.11.2023 та залишена без виконання.

На момент ухвалення судового рішення відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження оплати вартості отриманого товару, проти заявленого позову не заперечував.

За загальним правилом, визначеним частиною 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з умов додатку від 11.04.2023 № 3802089589 до Договору, сторонами встановлений граничний строк розрахунку за поставлений товар не пізніше 08.10.2023.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Таким чином, оскільки відповідач, у порушення статей 525 - 527, 692 ЦК України та статті 193 ГК України, взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар по Договору в повному обсязі в установлені строки для такої оплати, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 917044,50 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема, належать судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11004,53 грн.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Справа № 927/1573/23 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за письмовими доказами, без проведення судових засідань, стадія судових дебатів під час судового розгляду спору відсутня. Клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, разом з доказами на підтвердження їх розміру, заявлене позивачем у межах двомісячного строку розгляду спору, тобто в належний строк, що спростовує заперечення відповідача про пропущення позивачем процесуальних строків на подачу відповідних доказів до суду в обгрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору № 30-LS/17 від 13.11.2017, з урахуванням редакцій додаткових угод №1 від 26.11.2019, № 2 від 20.10.2020, № 4 від 25.01.2021 та додатку № 123 від 23.10.2023 до нього, Адвокатське об`єднання «Ес Ел Ей» зобов`язалось надати клієнту ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, що включає: аналіз документів, наданих клієнтом щодо господарських відносин з контрагентом ПП «Смолянка Агро» за договором купівлі продажу насіння (п. 1.1. додатку № 123); підготовка, підписання та направлення листів, претензій, вимог, відповідей на претензії, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень, будь-яких інших процесуальних документів та представництво клієнта в судовій справі, що розглядається Господарським судом Чернігівської області між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» та ПП «Смолянка Агро» за договором купівлі-продажу насіння (п. 1.2. додатку № 123); періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результатами надання правової допомоги (п. 1.3. додатку № 123).

Сторони узгодили, що загальна вартість правової допомоги Адвокатського об`єднання згідно з додатком № 123 від 23.10.2023 до Договору № 30-LS/17 від 13.11.2017 (п. 3), складає 45000,00 грн без ПДВ, що буде додатково включений до рахунку в разі необхідності.

У позовній заяві позивач визначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу на рівні 54000,00 грн.

10.11.2023, між ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» та Адвокатським об`єднанням «Ес Ел Ей» складений та підписаний акт надання послуг № 89 до Договору, за яким Адвокатське об`єднання надало клієнту послуги загальною вартістю 54000,00 грн (у томі числі ПДВ -9000,00 грн).

Адвокатське об`єднання "Ес Ел Ей" є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер (ІПН) 401167426597.

На оплату наданих послуг виставлений рахунок від 10.11.2023 № 89, що повністю оплачений клієнтом за платіжною інструкцією від 17.11.2023 № 160028976.

Також у матеріалах справи наявні: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1511016 на представлення інтересів ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», виданий 18.12.2023 Адвокатським об`єднанням «Ес Ел Ей» адвокату Якімлюк Н.О. та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1496472 на представлення інтересів ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна", виданий 17.11.2023 Адвокатським об`єднаннями "Ес Ел Ей" адвокату Іванову В.П.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Позивач письмово клопотав розглянути питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, за результатами вирішення цього спору, та повідомив, що фактично Адвокатським об`єднанням затрачено 12 годин, розмір гонорару фіксований, та включає наступні види робіт:

-аналіз документів, наданих ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», щодо господарських правовідносин з контрагентом ПП «Смолянка-Агро» за договором купівлі продажу насіння (витрачено 2 год);

-підготовка, підписання та направлення відповідачу та до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення з ПП «Смолянка-Агро» грошових коштів за договором купівлі-продажу насіння № 21327 від 05.11.2021 з додатками (витрачено 9 год);

-підготовка та направлення до Господарського суду Чернігівської області клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» в зв`язку з розглядом справи в місцевому господарському суді в справі № 927/1573/23 (витрачено 1 год).

Наведене спростовує заперечення відповідача про відсутність в матеріалах справи детального розрахунку розміру витрат на правничу допомогу, заявлену позивачем до відшкодування.

Суд відхилив як необгрунтовані заперчення відповідача про неправомірність включення суми ПДВ до розміру витрат на правничу допомогу, заявлених до відшкодування, оскільки Адвокатське об`єднання "Ес Ел Ей" (код ЄДРПОУ 40116746), ІПН 401167426597, є платником ПДВ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із :

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 цієї статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Водночас, у частині 5 наведеної норми визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалене рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 цієї статті.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлена правова позиція, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включена в документи інформація щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідач письмово заперечив проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, з підстав їх неспівмірності до ступеня складності справи та обсягу фактично наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи адвокатом позивача фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: підготовка позову та подання його до суду; підготовка заяви про розподіл судових витрат у справі та подача її до суду; також Адвокатським об`єднанням вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення ПП «Смолянка-Агро» претензії від 30.10.2023 б/н.

Вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору в даній справі, суд установив, що розмір заявлених ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 54000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Час, що за доводами представника позивача затрачений на підготовку цієї справи до судового розгляду, явно завищений. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою адвоката в суді першої інстанції.

Суд врахував ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання позову) (предмет позову - вимога про стягнення боргу за товар, факт отримання якого, як і наявний борг, відповідач не заперечує), характер та обсяг наданих адвокатом послуг та час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за письмовими доказами), відсутність мотивованих заперечень відповідача по суті спору, а також ціну позову, керуючись принципами справедливості та пропорційності, приписами частини 4 статті 129 ГПК України (обсяг задоволення позовних вимог 100%) та частини 5 вказаної статті, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, що є співмірним.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247 - 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кортева Агрісаєнс Україна (вул. Сагайдачного Петра, 1, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 31352075) до Приватного підприємства Смолянка-Агро (вул. Хмельницького Б., 74, с. Грабівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16330; код ЄДРПОУ 34739782) про стягнення 917044,50 грн, задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Смолянка-Агро (вул. Хмельницького Б., 74, с. Грабівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16330; код ЄДРПОУ 34739782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кортева Агрісаєнс Україна (вул. Сагайдачного Петра, 1, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 31352075) 917044,50 грн основного боргу, 11004,53 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко