Ухвала

від 22.01.2024 по справі 200/3910/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

22 січня 2024 року Справа №200/3910/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про роз`яснення судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року в адміністративні справі № 200/3910/22 за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Василівська, буд. 11)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просила суд:

-визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово цивільної адміністрації щодо відмови в наданні пільг ОСОБА_1 пільг по оплаті житлово-комунальних послуг, належних їй, як учаснику війни;

-зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації надати ОСОБА_1 пільгу на отримання 50% знижки з оплати комунальних послуг, як учаснику війни.

23 вересня 2022 року рішенням суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області задоволено: визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області щодо відмови в наданні пільг ОСОБА_1 пільг по оплаті житлово-комунальних послуг, належних їй як учаснику війни та зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області надати ОСОБА_1 пільгу на отримання 50% знижки з оплати комунальних послуг як учаснику війни; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (Дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набрало законної сили 24 жовтня 2022 року, виконавчі листи на виконання рішення суду видані 16 січня 2023 року.

18 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі задоволено та замінено сторону боржника у виконавчому провадженні ВП № 71673058 з примусового виконання виконавчого листа № 200/3910/22, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.01.2023, про зобов`язання Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації надати ОСОБА_1 пільгу на отримання 50% знижки з оплати комунальних послуг, як учаснику війни, з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька області, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

13 листопада 2023 року ухвалою суду в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3910/22 від 23 вересня 2022 року відмовлено.

18 січня 2024 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла заява про роз`яснення судового рішення, яка вмотивована його незрозумілістю в частині, що стосується розрахунку та виплати пільг.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений порядок роз`яснення судового рішення.

Відтак, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дослідивши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд встановив наступне.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що з 1 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі Постанова № 1041), функції надання населенню пільг на оплату житлово-комунальних послуг покладені на органи Пенсійного фонду України та регламентуються нормативними документами, що діють на час звернення громадян.

Пунктом 2 Постанови №1041 установлено: обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити координацію роботи районних державних адміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування щодо передачі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення органам Пенсійного фонду України згідно з актами приймання-передачі: пакетів документів щодо звернень за призначенням житлових субсидій та наданням пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, за якими не прийнято рішення станом на 30 листопада 2022 р., - до 1 січня 2023 р.; справ про одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, накопичених за останні п`ять років (крім знищених внаслідок збройної агресії Російської Федерації), - до 1 квітня 2023 р. або протягом місяця після відновлення своєї роботи.

Водночас, заявник вказує на те, що відповідно до Доручення голови Донецької облдержадміністрації від 15.03.2022 № 11/9-22 управліннями соціального захисту населення (далі - УСЗН) було знищено особові справи пільгової категорії громадян, які отримували пільги згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв`язку з чим паперова та електронна справа ОСОБА_1 в Головному управлінні відсутня, інформація щодо її передачі УСЗН в Донецькій області в передавальному акті немає, судове рішення набуло законної чинності до передачі Пенсійному Фонду України функції надання населенню пільг на оплату житлово-комунальних послуг, та не було оскаржене Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Ураховуючи викладене, заявник просить роз`яснити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 200/3910/22 у наступній частині:

1.Чи входить до розрахунку ОСОБА_1 суми пільг на послугу з управління багатоквартирним будинком (житлову послугу)?

Відповідно ст. 5 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги включають послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, а житлова послуга, це послуга з управління багатоквартирним будинком. Резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язання щодо розрахунку пільг на житлову послугу.

2.Чи враховується розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу при нарахуванні ОСОБА_1 суми пільг?

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» пільги на житлово-комунальні послуги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (з 01.01.2023 3760 грн. на одну особу). Резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язання щодо розрахунку суми пільг на комунальні послуги без врахування середньомісячного доходу сім`ї.

3.Чи потрібно розраховувати суми пільг на неповнолітню дитину ОСОБА_1 при нарахуванні пільг на комунальні послуги ОСОБА_1 .?

Відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України неповнолітні діти користуються правом на пільги у складі сім`ї пільговика. У Головного управління відсутня інформація про склад сім`ї визначений у зверненні ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області у 2021 році з заявою про надання пільг, як учаснику війни. Резолютивна частина судового рішення не містить інформацію щодо урахування до складу сім`ї інших осіб, окрім ОСОБА_1 , при наданні пільг, що впливає на розрахунок суми пільг.

4. На який період необхідно призначити пільгу ОСОБА_1 на виконання рішення суду: на рік, чи на строк дії посвідчення?

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» розрахунок суми пільг на житлово-комунальні послуги проводиться строком на один рік. У судовому рішенні не визначено період, на який необхідно призначити пільгу (пільга призначається на рік, на період дії посвідчення).

Дослідивши судове рішення у справі, матеріали адміністративної справи, доводи заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає наступне.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення за своєю природою є одним зі способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, відносно яких воно ухвалене, так і для осіб, що здійснюють його примусове виконання.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ст. 254 КАС України, роз`ясненню підлягає рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх виконання ускладнено, оскільки є висока ймовірність їх неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальний порядок роз`яснення судового акта виключає можливість будь-який спосіб змінювати зміст цього судового рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

З урахуванням цього, суд зазначає, що рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року по справі № 200/3910/22, яке набрало законної сили, є цілком зрозумілим для виконання суб`єктом владних повноважень, та не потребує роз`яснення з огляду на наступне.

Рішення суду є актом правозастосування, яким закінчується розгляд судової справи та який містить вмотивований висновок, що вирішення спірних правовідносин.

Зміст судового рішення визначений ст. 246 КАС України та складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, які утворюють послідовну та взаємопов`язану структуру, що унеможливлює відокремлене застосування жодної з них, і цілком логічно, що резолютивна частина рішення не може тлумачитись окремо не враховуючи висновки мотивувальної частини.

Відтак, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач просив суд визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово цивільної адміністрації щодо відмови в наданні пільг ОСОБА_1 пільг по оплаті житлово-комунальних послуг, належних їй, як учаснику війни та зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації надати ОСОБА_1 пільгу на отримання 50% знижки з оплати комунальних послуг, як учаснику війни.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що вважає відмову Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації надати ОСОБА_1 пільгу на отримання 50% знижки з оплати комунальних послуг у зв`язку з тим, що середньомісячний розмір доходу позивача за період з 01.05.2021 року по 31.10.2021 р. перевищує 3180,00 грн. (величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), у наслідок чого нарахування пільг по оплаті за житловокомунальні послуги управлінням не здійснено.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 р. № 12-р/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) частину шосту статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, якою встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі за наявними матеріалами суд встановив, що листом відповідача від 17.01.2022 р. № С-0031-2.1-6.2, позивача повідомлено про те, що оскільки середньомісячний розмір доходу позивача за період з 01.05.2021 року по 31.10.2021 р. перевищує 3180,00 грн (величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), нарахування пільг по оплаті за житлово комунальні послуги згідно чинного законодавства не здійснюється.

Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що «пунктом 5 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону № 3551-XII, учасникам війни (статті 8, 9) надаються пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього».

Означена норма установлює правове регулювання питання № 3 поставленого заявником.

Поставлене заявником питання № 1 не було предметом судового розгляду.

Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми ці терміні не є тотожними.

Слід також звернути увагу, що п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 3551-XII встановлено пільгу вигляді 50-процентної знижки на оплату саме за користування комунальними послугами.

Таким чином, відповідь на поставлене заявником питання №1 визначена діючим законодавством.

У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що «01.01.2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким внесено зміни до Закону № 3551-XII, а саме згідно абз. 2 п/п 1 п. 9 розділу І загаданого Закону, ст. 14 Закону № 3551-XII доповнено частиною шостою такого змісту: "Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 389, затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок №389), який визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Згідно положень п. 2 Порядку №389, його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Відповідно до п.п 10-12 Порядку №389, у разі коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Проте, Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;

- частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018 визначено, що абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018, Конституційний Суд дійшов висновку, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Також, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив, тому обмеження або скасування положеннями Закону № 76, що були предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей».

«Таким чином, з 19.03.2019 року частина шоста статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, втратила чинність та застосуванню не підлягає.

Поряд з цим, Порядок №389 є підзаконним нормативним актом, прийнятим на виконання норм, з-поміж інших, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, отже визнання неконституційною норми закону, на виконання його було прийнято унеможливлює його застосування навіть за умови, якщо відповідні зміни до нього не внесено».

Таким чином, суд у рішенні дійшов висновку про незастосовність приписів Порядку №389 в частині застосування середньомісячного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу, оскільки вони суперечать акту вищої юридичної сили Закону № 3551-XII, що власне і було предметом судового розгляду.

Отже, відповідь на поставлене заявником питання № 2 надано у судовому рішенні.

В іншій частині приписи Порядку №389 є застосовними до спірних правовідносин, тому щодо питання № 4 відносно періоду призначення пільги позивачу на виконання рішення суду слід керуватися нормами Порядку №389.

Поряд з цим, це питання також не було предметом судового розгляду у справі № 200/3910/23.

Відтак, з комплексного аналізу судового рішення, у тому числі його резолютивної частини, вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку його виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про роз`яснення судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року в адміністративні справі № 200/3910/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її року проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко