Рішення

від 23.01.2024 по справі 734/5358/23

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/100/24 Справа № 734/5358/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

секретар судових засідань Мухін Ю.А.,

із участю представника позивача адвоката Задорожньої О.І. і представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного нотаріуса Остерської державної нотаріальної контори Велігоші Лідії Миколаївни і Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

16 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Задорожня Олеся Ігорівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася у Козелецький районний суд Чернігівської області із позовом до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного нотаріуса Остерської державної нотаріальної контори Велігоші Лідії Миколаївни і Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за постановою про відкриття виконавчого провадженням №70938856, виданої старшим державним виконавцем Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівського району Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувачем виступає військова частина НОМЕР_1 , боржником є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Предметом стягнення є заборгованість ОСОБА_2 перед військовою частиною НОМЕР_1 у розмірі 61222.69 гривень. Позивачеві ОСОБА_2 не зрозуміло внаслідок яких зобов`язань виникла невиплачена заборгованість, на яких умовах та відповідно до яких документів. Державним виконавцем не була направлена йому постанова про відкриття виконавчого провадження і Виконавчий напис № 1947 від 13 листопада 2020 року. Державним нотаріусом Велігошею Л.М виконавчий напис № 1947, що виданий 13 листопада 2020 року, вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» і Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису, оскільки, стягнення заборгованості проводиться відповідно до документів, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених із військової служби, які не відшкодували заподіяної державі шкоди на підставі довідки командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню. Позивач ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_1 не притягувався. Державним нотаріусом Велігошею Л.М при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірена безспірність заборгованості та не встановлено строк, що минув із дня виникнення права вимоги. На час вчинення виконавчого напису державним нотаріусом Велігошею Л.М про стягнення із ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 61222.69 гривень у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості, тобто спірний виконавчий напис вчинений із порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Позивач ОСОБА_2 заявив позовні вимоги про визнання виконавчого напису, вчиненого 13 листопада 2020 року державним нотаріусом Остерської РДНК Велігошею Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1947, про стягнення з нього на користь військової частини НОМЕР_1 невідшкодовану заборгованість у сумі 61222.69 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2023 року відкрите провадження у справі та прийнята позовна заява до розгляду. За ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2023 року закрите підготовче провадження у справі та призначене справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Задорожня О.І. позовні вимоги підтримала. Представник відповідача Михед В.А. не погодився з позовними вимогами. Позивач ОСОБА_2 , державний нотаріус Велігоша Л.М. і представник Козелецького ВДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), які належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Вислухавши позиції представника позивача адвоката Задорожньої О.І., представника відповідача ОСОБА_1 , дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного нотаріуса Остерської державної нотаріальної контори Велігоші Лідії Миколаївни і Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно задовольнити.

При судовому розгляді справи встановлено, що державним нотаріусом Остерської районної державної нотаріальної контори Велігошою Л.М. вчинений 13 листопада 2020 року виконавчий напис за реєстровим номером 1947 про стягнення з військовослужбовця, який 21 вересня 2018 року звільнений із лав Збройних Сил України, і не відшкодував заподіяну державі шкоди, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце народження смт. Ржищев Кагарлицького району Київської області, місце проживання АДРЕСА_2 , місце роботи не відоме, на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), що розташована в смт. Десна Козелецького району Чернігівської області, невідшкодовану згідно довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 27 жовтня 2020 року за вих. № 3020, заборгованість у сумі 61222.69 гривень. 07 лютого 2023 року на підставі вказаного виконавчого напису старшим державним виконавцем Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галай В.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 70938856 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 боргу в сумі 61222.69 гривень.

Виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Правові норми ст. 18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 5 липня 2017 року у справі № 6-887 цс 17, яка підлягає врахуванню судом, з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16 і 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87 і 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як із підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусом здійснюються виконавчий напис, має бути однозначним, беззаперечним, та таким, що містить вираз волі стосовно наявності певного боргу.

У п.п. 1 і 4 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95, визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Відповідно до п. 32 вказаного Положення на притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов`язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, у десятиденний термін після дня вибуття їх з військової частини до суду за місцем їх постійного проживання (роботи) надсилаються виконавчі написи органів, що виконують нотаріальні дії. Для отримання виконавчого напису командир (начальник) військової частини подає органам, що виконують нотаріальні дії, довідки про суму заборгованості, яка підлягає стягненню.

При цьому, п. 3.2 Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

У п. 7 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов`язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, подається довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Правовими нормами ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Із урахуванням положень ст.ст. 15, 16 і 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87 і 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як із підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення із ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 є довідка, що видана командиром цієї військової частини ОСОБА_3 27 жовтня 2020 року за вих. № 3020, про що зазначено в оспорюваному виконавчому написі.

Нині чинним законодавством України не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Позивач ОСОБА_2 і його представник адвокат Задорожня О.І. заборгованість перед військовою частиною НОМЕР_1 у розмірі 61222.69 гривень не визнали. Представником відповідача ОСОБА_1 не надані докази, які б підтверджували те, що позивачем ОСОБА_2 визнавалась зазначена у виконавчому написі сума заборгованості на час вчинення нотаріусом цього виконавчого напису. Крім того, не надані докази про те, що позивач ОСОБА_2 ознайомлений із наказами про притягнення його до матеріальної відповідальності.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність безспірної заборгованості позивача ОСОБА_2 перед відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за номером 1947, вчинений 13 листопада 2020 року державним нотаріусом Остерської державної нотаріальної контори Велігошею Л.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 заборгованості в сумі 61222.69 гривень.

Згідно положень ст.ст. 12 і 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 34, 50, 88 і 89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного нотаріуса Остерської державної нотаріальної контори Велігоші Лідії Миколаївни і Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за номером 1947, вчинений 13 листопада 2020 року державним нотаріусом Остерської державної нотаріальної контори Велігошею Лідією Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 заборгованості в сумі 61222.69 гривень.

Стягнути із військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Суддя