Ухвала

від 19.01.2024 по справі 755/17039/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/17039/23

Провадження №: 1-кс/755/295/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ДніпровськогоУП ГУНП ум.Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2023 року за №12023100040002950 за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191Кримінального кодексу(даліКК)України, установив:

І.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчогосудді даногомісцевого судунадійшло зазначенеклопотання слідчого,котре погодженез прокуроромгрупи прокурорів прокуроромДніпровської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_4 про наданнятимчасового доступудо документів у межахцього провадження, у зв`язку необхідністю встановлення обставин визначених ст.91 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України при наявності на те передумов передбачених ст.132, 163 вказаного Кодексу.

ІІ.Встановлені органомдосудового розслідуванняобставини та наведені відомості щодо потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження

Дніпровським УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ознаками наведеного кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуваннямвстановлено відомості щодо можливої незаконної діяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та ПП « ОСОБА_5 », у зв`язку з чим виникла потреба у отриманні тимчасового доступу до документів вказаного ПП пов`язаних з виконанням договору підряду №35/23-249 від 13 липня 2023 року.

ІІІ.Позиції сторін

Слідчий групи слідчих слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, на підставі положень ст. 22, 26, 163 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи.

IV.Правове регулювання питання тимчасового доступу до речей і документів

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (п. 5 ч.2 ст.131, ч.1 ст.132 КПК України), та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст.159 КПК України).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст.159 КПК України).

Враховуючи загальнідля всіхзаходів забезпеченняправила їхзастосування (ч.3,4ст.132КПК України),а такожспецифічні самедля цьогозаходу забезпеченняпідстави (ч.5,6ст.163КПК України),сторона,яка подаєклопотання,має довестинаступні обставини: 1)потребирозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні; 2)може бутивиконане завдання,для виконанняякого звертаютьсяіз клопотанням; 4)без застосованогозаходу забезпеченнякримінального провадженняотримати речіі документи,які можутьбути використаніпід чассудового розглядудля встановленняобставин укримінальному провадженні,неможливо; 5)ці речіабо документиперебувають абоможуть перебуватиу володіннівідповідної фізичноїабо юридичноїособи; 6)вони саміпо собіабо всукупності зіншими речамиі документамикримінального провадження,у зв`язкуз якимподається клопотання,мають суттєвезначення длявстановлення важливихобставин укримінальному провадженні; 7)при цьомувони нестановлять собоюабо невключають речейі документів,які містятьохоронювану закономтаємницю або,у протилежномувипадку: (і) єможливість використанняяк доказіввідомостей,що містятьсяв цихречах ідокументах; (іі) неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

V.Мотиви, з яких виходила слідчий суддя при постановленні ухвали

Слідча суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, проаналізувавши наведені в ньому доводи, приходить до наступного.

З положень ст. 160 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

З урахуванням того, що в постанові від 22лютого 2021року в справі №754/7061/15 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що за змістом статей 36, 37, 110КПК рішенняпро призначення(визначення)прокурора,який здійснюватимеповноваження прокурорау конкретномукримінальному провадженні,та уразі необхідностігрупи прокурорів,які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постановамає відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаноюслужбовою особою,яка їїприйняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

В даному випадку, до клопотання додано у копії постанову про групу прокурорів від 23 серпня 2023 року, без підпису її ініціатора.

Тим самим, не можливо говорити про те, що прокурор, котрий погодив це клопотання підтвердив свої повноваження визначені ст. 36 КПК України.

Щодо витягу з ЄРДР та наявних у ньому даних, то слід указати, що у судовому рішенні в справі №754/7061/15 ВС указав, що згідно з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі - Положення), Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Відповідно до п. 1 глави 2 Положення до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво. Витяг зРеєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ,який засвідчуєфакт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які єактуальними намомент йогоформування (п. 2 глави 4 Положення).

Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно ж до ст.2КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (у європейській системі), « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

А тому, слідчий суддя констатує, що у провадженні не є дотриманими вимоги ст. 160 КПК, а саме відсутні дані, що з клопотанням про тимчасовий доступ звернулася сторона вказаного кримінального провадження прокурор І. Волківський.

VІ.Висновок

Дії слідчого судді у разі, коли клопотання складене, у порядку ст. 132, 159 КПК, особою, яка не підтвердила свої повноваження не регламентуються, тож, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження вважає доречним провадження у справі закрити.

Адже, на перший погляд, у світлі норм п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, клопотання підлягало б поверненню ініціатору, бо саме такий підхід законодавець застосовує, для прикладу, у разі коли скарга, у порядку ст. 303 даного Кодексу, подана особою, яка не має права її подавати.

Однак є дійсним факт, що у цій справі призначався судовий розгляд.

В ухвалі ВС від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18 сформовано правовий висновок про те, що якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу (судове рішення) про закриття апеляційного провадження.

Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).

У справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 травня 2019 року закрила касаційне провадження у справі саме, як помилково відкрите.

Згідност. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому, слушним буде, з урахуванням норм ст.7,9 КПК, та окресленої практики ВС у подібних, хоча і не тотожних ситуаціях, постановити ухвалу (судове рішення) про закриття провадження, оскільки є установленими після призначення судового засідання, що воно подано особою прокурором, котрий не підтвердив своїй повноваження визначені ст. 36 КПК України в цьому кримінальному провадженні.

Також слід зауважити, що в постанові від 31 травня 2021 року в справі № 646/3986/19 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у т.ч. вказала, що «серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченоїКПКпроцедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст.7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню. З огляду на те, щопостановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2 ст. 132 КПК(якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування».

Відповідно, це судове рішення ухвалене в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. А тому, виходячи із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню, та з огляду на те, що постановлення слідчим суддею ухвали про закриття провадження, у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ст.160КПК (складене і підписане особою, котра не підтвердила свої повноваження) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, то така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

З цих підстав Суд, керуючись ст.7, 9, 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України, постановив :

закрити провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя ОСОБА_6