Ухвала

від 18.01.2024 по справі 469/1515/16-к

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 469/1515/16-к Номер провадження 11-кп/814/1001/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора представника установи виконання покарань засудженого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Машівська виправна колонія №9» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворівка Новоодеського р-ну Миколаївської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого

08 червня 2017 року Березанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.286 КК України на 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалене рішення місцевий суд мотивував тим, що ОСОБА_8 протягом відбування покарання не довів своє виправлення.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2023 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання установи виконання покарань про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: він за увесь час відбування покарання довів своє виправлення, оскільки після отримання у 2018 році стягнення, яке на даний час погашено, 16 разів систематично заохочувався, бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі, сплачує кошти в рахунок погашення позовів за вироком суду, спілкується з дружиною та дітьми; висновки адміністрації виправної колонії свідчать про можливість застосування до нього положень ст.81 КК України.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку засудженого на підтримку апеляційної скарги, пояснення представника установи виконання покарань про застосування до ОСОБА_8 положень ст.81 КК України, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, перевірила матеріали особової справи й судового провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зіст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цих вимог місцевим судом дотримано.

За ч.ч.1-2 ст.81 КК України до засудженого, що відбуває покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У п.п.1,2,17Постанови ПленумуВерховного Суду№2від 26квітня 2002року "Проумовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняі замінуневідбутої частинипокарання більшм`яким" визначено, щоумовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченоїст.50 КК України- виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

За змістом ст.6КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Окрім того, відповідно до ст.9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що 08червня 2017року Березанськимрайонним судомМиколаївської області ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за ч.3 ст.286 КК України на 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Зараховано ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 16 липня 2016 року до 08 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

29 січня 2019 року Машівським районним судом Полтавської області також зараховано засудженому в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 09 червня 2017 року до 11 липня 2017 року (т.1 а.о.с. 30).

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 17 липня 2016 року приблизно о 19 годині, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки "RENAULT PREMIUM", н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом "GROENEWEGEN", н.з. НОМЕР_2 , у порушення вимог п.п.1.2, 2.3 "б", 10.1, 11.4, 13.3 та розділу 34 (лінії 1.1)ПДРУкраїни, рухався по лівій стороні дороги при встановленому правосторонньому русі в Україні, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча був зобов`язаний постійно його контролювати і мав таку можливість, перед початком перестроювання та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на дорозі з двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку та зустрічні потоки розділені вузькою суцільною лінією, яку перетинати заборонено, виїхав на смугу, призначену для зустрічного руху, при зустрічному роз`їзді не дотримувався безпечного бокового інтервалу, через це допустив зіткнення з автомобілем "MERCEDES-BENZ SPRINTER 313", н.з. НОМЕР_3 , унаслідок чого пасажири останньо згаданого транспортного засобу: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 померли, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 отримали тяжкі тілесні ушкодження; ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження (т.1 а.о.с. 45).

Судом апеляційноїінстанції встановлено,що початок строку покарання ОСОБА_8 визначено з 16 липня 2016 року, кінець строку покарання 20 липня 2025 року. У місцях позбавлення волі засуджений знаходиться з 16 липня 2016 року.

Таким чином, наявні передумови (формалізованої підстави, що пов`язується із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст.81 КК України щодо ОСОБА_8 , що не оспорюється ніким із учасників судового провадження.

Однак для застосування положень ст.81 КК України необхідна наявність не лише формально-юридичних підстав, а й оціночних, які виражаються формулюванням «… засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення».

Як убачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_8 із 16 липня 2016 року перебував у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

Тобто характеристики в цій частині не підтверджують активну поведінку засудженого за час перебування у вказаній вище установі, а навпаки показують пасивність такої поведінки.

Із 06вересня 2017року ОСОБА_8 відбуває покаранняв ДУ«Машівська виправнаколонія (№9)»,де притягувавсядо дисциплінарноївідповідальності за злісне порушеннявстановленого порядкувідбування покарання -вживання спиртнихнапоїв (2,47проміле),за щоотримував стягненняу виглядісуворої догани,яке зняте,поміщався на24години вдисциплінарний ізолятор,має 18заохочень засумлінну поведінкута ставленнядо праці(останнєотримано начас апеляційногорозгляду),працевлаштований робітникомтракторної бригади,відмов відроботи невисловлював,винуватість увчиненому злочинівизнає,сплатив частинукоштів завиконавчим провадженням,у томучислі врахунок відшкодуванняшкоди потерпілим(платежів сумах:6916гривень 08копійок (утриманоіз заробітноїплати),7500гривень,6456гривень 58копійок, 800 гривень, два платежі по 23674 гривні 13 копійок, два платежі по 16100 гривень), що підтверджується характеристиками ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» від 21 січня, 05 березня 2019 року, 31 липня 2020 року, 20 серпня 2021 року, 04 жовтня, 29 листопада 2022 року, 31 жовтня 2023 року, довідками про зняття заборгованості, заохочення, стягнення та працевлаштування засудженого, висновком огляду на стан сп`яніння останнього, платіжними дорученнями та квитанціями (т.1 а.о.с. 151, 168-169, 176-177, т.2 а.о.с. 17-18, 22, 25-26, 61-65, 70-71, 74, 75-76, 127-128, 152, 174, 181-192, а.с.п.2-9, 18).

При цьому, процес отримання апелянтом заохочень без стягнень почав здійснюватись із 10 жовтня 2018 року, в той час як засуджений перебуває в місцях позбавлення волі з 16 липня 2016 року, тобто такий процес мав місце не протягом усього строку відбування покарання та не відбувався на протязі тривалого часу більше 2 років. Із 16 липня 2016 року до 28 червня 2018 року (майже на протязі 2 років) засуджений не мав жодного заохочення.

Окрім того, колегія суддів ураховує те, що ОСОБА_8 засуджений судом за вчинення тяжкого злочину в стані алкогольного сп`яніння, що призвело до того, що таке безвідповідальне керування засудженим джерелом підвищеної небезпеки у наведеному стані з грубими порушеннями одночасно декількох пунктів ПДР України спричинило невідворотні наслідки у вигляді смерті 3 людей, заподіянні 10 потерпілим тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Слід зауважити, що далі (приблизно через 2 роки) засудженим за час перебування в ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» було отримано сувору догану за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання, а саме вживання спиртних напоїв (2,47 проміле), яка хоча і знята, проте за таких обставин свідчить про схильність засудженого до свідомого порушення встановленихКВК Україниумов відбування покарання та те, що він після вчинення зазначеного вище злочину з невідворотними наслідками в стані алкогольного сп`яніння належних висновків для себе не зробив, а продовжив протиправну поведінку в місцях позбавлення волі.

Таким чином, із установлених вище апеляційним судом обставин убачається, що в поведінці ОСОБА_8 спостерігаються певні позитивні тенденції, однак його поведінка не характеризувалась своєю сумлінністю протягом усього строку відбування покарання, а навпаки була нестабільною, та не свідчить про таке систематичне здійснення процесу виправлення, що підтверджував би відсутність необхідності подальшого відбування апелянтом покарання. На думку апеляційного суду, є відсутніми підстави для висновку про доцільність застосування до ОСОБА_8 положень ст.81 КК України. Колегія суддів констатує, що в основі висновку суду про ступінь виправлення засудженого має лежати аналіз даних про особу засудженого за увесь строк відбування покарання, а не лише той, що безпосередньо передує вирішенню питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Так, необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, яка полягає в тому, що засуджений виправився та в подальшому немає необхідності у відбуванні покарання. У даному випадку, хоча відбутий ОСОБА_8 строк покарання і узгоджується з вимогами КК України, проте наразі застосування положень ст.81 КК України щодо засудженого є передчасним і невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції. Матеріали судового провадження, особової справи не підтверджують те, що мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень, наразі досягнута, тобто у більш короткий строк, ніж встановлено вироком суду.

За таких обставин, місцевий суд, дослідивши обставини провадження, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні подання виправної колонії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4