Постанова

від 31.05.2017 по справі 469/1515/16-к

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2017 Справа № 469/1515/16-к 1-кп/469/40/17

У Х В А Л А

30 травня 2017 року

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження :

прокурора - Петренка А.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2,

представників потерпілих та цивільних позивачів

- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка кримінальне провадження №12016150000000163 від 15 липня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 15 вересня 2016 року, який було продовжено ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 вересня 2016 року, 09 листопада 2016 року та Березанського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2016 року, 07 лютого 2017 року та 06 квітня 2017 року.

Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 05 червня 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України судом розглянуто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор на продовженні тримання обвинуваченого під вартою строком на два місяці наполягав, посилаючись на те, що встановлені попередніми ухвалами судів ризики не зникли та не зменшились.

Представник потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_3 підтримала думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечили, зазначили про можливість продовження зазначеного строку лише з врахуванням орієнтовної тривалості розгляду справи у межах одного місяця.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст.177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Потерпілими від даного злочину на стадії досудового розслідування визнано тринадцять осіб, які зазначені в обвинувальному акті.

При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя Центрального районного суду м.Миколаєва в ухвалі від 16 липня 2017 року встановив наявність ризику, передбаченого ст.177 ч.1 п.1 КПК України, тобто можливість обвинуваченого переховуватися від слідства, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого 3 людини загинуло та 10 осіб отримали тілесні ушкодження (а.п.34-35).

На момент розгляду питання щодо продовження дії запобіжного заходу встановлений слідчим суддею ризик можливості переховування ОСОБА_1 від слідства, передбачений ст.177 ч.1 п.1 КПК України, не зник та суттєво не зменшився, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, скоєного у стані алкогольного сп"яніння, внаслідок якого три особи загинуло та десятеро отримали тілесні ушкодження, дані про відшкодування обвинуваченим шкоди та про прощення його з боку потерпілих відсутні, а тому існує реальний публічний інтерес, який виправдовує у даній конкретній справі продовження тримання обвинуваченого під вартою, що відповідає позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної, зокрема, у рішенні по справі Биков (Bykov) проти Російської Федерації (скарга N 4378/02) від 10 березня 2009 року (п.63), згідно якого тривале утримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі за наявності реальної вимоги публічного інтересу, що, поряд з належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, переважає правило поваги до особистої свободи, передбачене у статті 5 Конвенції (там же, п.62).

Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням складності справи, стадії її розгляду, кількості та позиції учасників судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, ч.3 ст.331, ст.372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Миколаївському СІЗО до 30 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 31 травня 2017 року о 16.45 год.

Суддя: