ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2023 р. Справа №914/172/23
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.
суддів:ОРИЩИН Г.В.
ЖЕЛІКА М.Б.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
за участю представників сторін від:
позивача: Юзвяк Б.О. - сільський голова;
відповідача: Зубар У.Я.- адвокат;
прокурор: Винницька Л.М. - прокурор відділу прокуратури Львівської області;
розглянувши апеляційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» №09/08/23-вих від 09.08.2023 (вх. ЗАГС №01-05/2632/23 від 14.08.2023)
на рішенняГосподарського суду Львівської області від 10.07.2023, повний текст 20.07.2023 (суддя Горецька З.В.)
у справі№914/172/23
за позовом:Керівника Самбірської окружної
прокуратури в інтересах держави в особі Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області
до відповідача:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»
пророзірвання договору оренди землі,
повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2023 у цій справі позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 08.05.2020, укладений між Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області та СТОВ «Каменяр» щодо земельної ділянки площею 51,2592 га з кадастровим номером 4624283100:04:000:0344 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929428246242). Зобов`язано СТОВ «Каменяр» повернути власнику - Новокалинівській міській раді вказану земельну ділянку, яка знаходиться на території Новокалинівської міської ради за межами населеного пункту.
Загалом, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем допущено істотні порушення умов договору оренди земельної ділянки в межах тієї ж категорії землі у вигляді зміни цільового призначення з сіножатів на ріллю шляхом переорювання. Такі порушення на переконання суду першої інстанції є достатньою і самостійною підставою для розірвання договору.
Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.
Узагальнені доводи апелянта та інших учасників справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на запереченнях позову в суді першої інстанції, викладених у відзивах на позовну заяву та усних поясненнях представника висловлених у судових засіданнях, оскільки вважає, що жодним з актів не встановлено факту використання відповідачем земельної ділянки за іншим цільовим призначенням ніж передбачено договором. Не встановлено факту використання земельної ділянки інакше як для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто за тією категорією, яка і визначена у догворі. Сіножаті та рілля є видами угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення.
Позивач заперечив апеляційні вимоги відповідно до обгрунтування позовних вимог та тих обставин, які покладені судом у основу оскаржуваного рішення.
Прокурор вважає, що оскільки відповідач використовує орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовища, тобто фактично без законних на те підстав, то це підтверджує що він використовує всупереч того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано власником.
Представники учасників справи в судовому засіданні додатково надали пояснення по суті вимог апеляційної скарг і заперечень на них.
Фактичні обставини справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, рішенням Новокалинівської міської ради від 17.01.2020 № 1932 включено до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельну ділянку кадастровий номер 4624283100:04:000:0344, площею 51,2592, що розташована за межами населеного пункту на території Новокалинівської міської ради Самбірського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до протоколу №381 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 08.05.2020 переможцем стало СГ ТОВ «Каменяр».
08.05.2020 між Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області (далі - орендодавець) та СТОВ «Каменяр» (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір).
Відповідно до умов договору земельна ділянка передана орендарю, що підтверджується актом приймання передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 08.05.2020.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано в державному реєстрі речових прав 28.08.2020, номер запису про інше речове право 37956645.
За умовами п.п. 1,2 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за межами населеного пункту.
Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 51,2592 га, угіддя - сіножаття.
Відповідно до п.3 на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 186 620,66 грн, згідно із п.5 договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 09.06.2023 складає 515 635,67 грн.
Пунктами 16, 17 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення згідно п.1.ст.19 Земельного кодексу України (ведення товарного сільськогосподарського виробництва).
З 28.08.2020 у орендаря виникли права і обов`язки на спірну земельну ділянку.
Новокалинівська міська рада 12.10.2021 перевірила використання спірної земельної ділянки кадастровий номер 4624283100:04:000:0344 за цільовим призначенням, шляхом її обстеження. За результатами обстеження на місцевості встановлено факт розорювання земельної ділянки шляхом використання для вирощування сільськогосподарських культур, про що 21.10.2021 складено акт обстеження земельної ділянки.
15.02.2022 цей акт передано представнику СГ ТОВ «Каменяр» Тиндику Р.В.
Відповідно до акту перевірки головного управління Держгеокадастру у Львівській області №528-ДК/488/АП/09/01/-21 від 26.11.2021 головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в тому числі щодо об`єкту - земельної ділянки. В результаті перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 4624283100:04:000:0344, загальною площею 51,2592 га, а саме ст. 20 та ст. 211 Земельного кодексу України.
06.12.2022 Новокалинівською міською радою вдруге перевірено використання земельної ділянки за цільовим призначенням шляхом її обстеження і складено акт у якому зазначено, що земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Частина земельної ділянки орієнтовною площею 6,00 га засаджена картоплею, яка станом на момент обстеження не зібрана. Частина земельної ділянки орієнтовною площею 45,2592 га засіяна соєю, яка на момент обстеження також не зібрана.
Оцінка суду.
Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань у орендних земельних правовідносинах, недотримання яких (в частині порушення істотних умов), стало підставою для звернення до суду з позовом з огляду на недотримання вимог договору і самовільну зміну відповідачем цільового використання земельної ділянки в межах однієї і тієї ж категорії.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно ч.1 ст. 20 цього ж Кодексу, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Основним аргументом відповідача у запереченнях проти оскаржуваного судового рішення є те, що категорія земельної ділянки (сільськогосподарське призначення) не змінилася у зв`язку із переорюванням землі, а лише змінилося цільове призначення, яке в силу означених норм Земельного кодексу України, та інших норм цього нормативно-правового акту у системному аналізі не може вважатися порушенням закону, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення істотних умов договору.
Проте, судом апеляційної інстанції в сукупності із зазначеним вище, застосовується наступне нормативне обгрунтування, що регулює договірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.
Відповідно до ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі», ст. 792 Цивільного кодексу України, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 530, 610, 611 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Така ж відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст. 36 Закону України «Про оренду землі».
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом " ґ " ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на зазначене нормативне регулювання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність ознак порушення вимог земельного законодавства відповідачем у спосіб переорювання земельної ділянки, проте, наявність порушення договірних зобов`язань, оскільки умовами договору як істотна умова було передбачено єдине цільове призначення сіножаті, які відповідачем самостійно і без будь-якого погодження і внесення змін до договору, було змінено.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, з урахуванням також того, що відповідач не навів обставин чи доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції в частині порушення істотних умов договору, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Судовий збір.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2023 без змін.
2. Судовий збір залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК
СуддіГ.В. ОРИЩИН
М.Б. ЖЕЛІК
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116477530 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні