Ухвала

від 01.05.2024 по справі 914/172/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/172/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023

у справі за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024 (подано 09.04.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» (далі - скаржник) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 914/172/23.

26.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Львівської обласної прокуратури надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у цій справі.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Право на касаційне оскарження закріплено у статті 287 Господарського процесуального кодексу України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, строки подання скарги - статтею 288 цього Кодексу.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу.

За статтею 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 зазначено, що відповідне право касаційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.

Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій касаційного господарського суду при виявленні недоліків, зокрема, касаційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку касаційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - касаційна скарга залишається без руху.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 строк на оскарження якої сплив 22.11.2023.

Скаржник із касаційною скаргою до Верховного Суду звернувся 09.04.2024, тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання касаційної скарги, заявивши при цьому про його поновлення.

Пропуск строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 не отримував поштовим відправленням, а з повним текстом зазначеної постанови ознайомився лише 05.04.2024 шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Також скаржник зазначає, що 18.01.2024 через електронний кабінет подавав заяву про видачу копії повного тексту зазначеної постанови, однак в електронний кабінет постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 не надходила.

Розглянувши вказані в касаційній сказі обґрунтування пропуску позивачем строку на касаційне, Верховний Суд зазначає про не наведення скаржником переконливих аргументів щодо того, що саме позбавило його можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 09.04.2024, враховуючи, що постанова апеляційного господарського суду від 02.11.2023 була 23.01.2024 надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим, і 25.01.2024 - оприлюднена, що свідчить про можливість позивача ознайомитись з повним текстом цієї постанови у вказаному реєстрі з 25.01.2024 та у встановлені законом строки звернутись із цією касаційною скаргою.

Крім того, судом встановлено, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 отримана представником скаржника через електронний суд 23.01.2024, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр».

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що не було зроблено позивачем у цьому випадку.

Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду. Скаржник, подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Каменяр» безумовно було обізнане про існування судового провадження, тому що саме ним подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2023 у справі № 914/172/23. Також, представник відповідача - Зубар У.Я. (адвокат), який був присутній 02.11.2023 у судому засіданні в апеляційному господарському суді, що вбачається із тексту постанови, як учасник справи, який мав вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого йому апеляційного провадження та ознайомитись з повним текстом цієї постанови у справі в єдиному державному реєстрі судових рішень з 25.01.2024 та звернутись з касаційною скаргою.

Водночас скаржником не наведено переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 09.04.2024, у зв`язку з чим підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції не є поважними.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання та скаржником не подано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними то ця касаційна скарга залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі- Закон), зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС).

Відповідно до частини другої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана 09.04.2024 засобами поштового зв`язку в паперовій формі та підписана директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» - В. Т. Кулій. При цьому, в супереч змісту вказаної норми, касаційна скарга не містить відомості про реєстрацію Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Каменяр» електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), реєстрація в якому з дати набрання Законом чинності є для скаржника обов`язковою в силу частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі заяви про усунення недоліків, в якій зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску та з відповідними доказами, а також на виконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України надати відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр».

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 288, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 914/172/23 залишити без руху до 15.05.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак