Рішення

від 06.10.2023 по справі 911/459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/459/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/459/23

за позовом: Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТРЕЯ"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про визнання недійсним договору суборенди частини нерухомого майна

за участю представників

від позивача: Щагіна С.Ю., довіреність №б/н від 07.01.2023

від відповідача: Фацул М.В., ордер АІ №1348153 від 07.02.2023

від третьої особи-1: Островерхов К.М., ордер ВВ №1030762 від 09.06.2023

від третьої особи-2: Руденко К.М., виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ №404295579666 від 25.05.2023

СУТЬ СПОРУ

Приватне підприємство "ІНТЕР ОВОЧІ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №06/02-1 від 06.02.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" про визнання недійсним договору суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020.

Разом з тим, в пункті 2 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання позивача про витребування доказів, згідно якого останній просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" належним чином засвідчену копію договору оренди №9-ЦМК від 08.10.2017 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Атрея" з додатковими угодами, змінами та додатками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

27.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.04.2023 о 14:20 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АТРЕЯ".

23.03.2023 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву у справі №911/459/23, в яких останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- відповідач вважає, що даний позов спрямований лише на затягування розгляду справи №911/2683/22, яка перебуває в провадженні Господарського суду Київської області;

- починаючи з першого місяця користування приміщенням, переданим у суборенду, у ПП "ІНТЕР ОВОЧІ" почала виникати заборгованість з орендних платежів. Єдиний платіж, який ПП "ІНТЕР ОВОЧІ" сплатило на користь ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" був 18.06.2020 у розмірі 42650, 00 грн.;

- позивач не звертався до відповідача для надання копій договору або з пропозицією підписання ще одного екземпляру договору у зв`язку його втратою;

- договір було укладено та передано нежитлове приміщення у користування позивачу у відповідності до вимог Закону, що підтверджується підписаним договором суборенди, актом та частковою сплатою орендної плати позивачем;

- жодних посилань та аргументів, які саме права та інтереси позивача порушені при укладанні договору суборенди, позивач не зазначає в позові, а посилається на договір стороною якого він не є;

- жодних обставин, які б перешкоджали позивачу використовувати об`єкт суборенди, як і факти порушення прав чи свобод позивача відсутні;

- фактом підтвердження надання послуг за договором є підписний сторонами Акт про надання послуг №101 від 04.04.2020.

Ухвалою суду від 03.04.2023 заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 31.03.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №911/459/23 залишено без задоволення.

04.04.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про витребування доказів, яке підписано електронним цифровим підписом.

05.04.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 06.04.2023 відкладено підготовче засідання на 27.04.2023 о 14:00.

19.04.2023 від позивача на електрону пошту суду надійшла заява про приєднання документів, яка підписана електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 20.04.2023 задоволено заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 13.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.04.2023 о 14 год. 00 хв., у справі №911/459/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

26.04.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення по справі за вих. №03/04 від 25.04.2023, які підписано електронним цифровим підписом. У вказаних поясненнях позивач зазначив наступне:

- з 19.08.2020 відповідачем було припинено доступ позивачу до частини нежитлової будівлі овочесховища (літ. Г) площею 290.00 кв. м. за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 26-А, не надавши можливість забрати майно та товар, яке знаходилось всередині об`єкту;

- договір оренди цілісного майнового комплексу №9ЦМК від 08.10.2007 та додатковий договір №4 від 22.01.2020 до договору №9ЦМК від 08.10.2007 не було нотаріально посвідчено, право оренди не було зареєстровано та відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України договір оренди є нікчемним;

- ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" не мало права передавати в суборенду частину нежитлової будівлі овочесховища (літ. Г) площею 290.00 кв. м. за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 26-А, оскільки у нього не виникло права оренди на підставі нікчемного договору №9-ЦМК від 08.10.2007, а відповідно він є не належним суборендарем.

27.04.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка підписана електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 27.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/459/23 та відкладено підготовче засідання на 18.05.2023 о 15:00.

Ухвалою суду від 01.05.2023 задоволено заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 27.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2023 о 15 год. 00 хв., у справі №911/459/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

02.05.2023 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі за вих. №03/04 від 25.04.2023 в оригіналі.

Ухвалою суду від 18.05.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/459/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 23.05.2023 задоволено заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 27.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.06.2023 о 14 год. 00 хв., у справі №911/459/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

22.06.2023 від ТОВ "АТРЕЯ" на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення по справі, які підписані електронним цифровим підписом, в яких останній зазначає наступне:

- 22.01.2020 ТОВ "АТРЕЯ" підписала з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях та з ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" додатковий договір №4 до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» від 08.10.2007 №9-ЦМК, згідно якого вбачається, що ТОВ "АТРЕЯ" уклала з Регіональним відділенням договір купівлі-продажу об`єкта державної власності №11/19 від 18.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким В.В., зареєстрованого в реєстрі за №3623, що відбулось у зв`язку із приватизацією цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» і стало підставою для заміни орендодавця за договором №9-ЦМК від 08.10.2007;

- 08.10.2007 між Регіональним відділенням та ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Броварський оптовий ринок», а у зв`язку з вищевикладеними обставинами сторона договору була замінена з Регіонального відділення на ТОВ "АТРЕЯ";

- дія договору №9-ЦМК від 08.10.2007 закінчилась 08.10.2022;

- цілісний майновий комплекс не підпадає під категорії «будівлі» та «капітальні споруди»;

- договір оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК було укладено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях 08.10.2007. Регіональний фонд керувався саме тим законодавством, яке діяло на момент укладання договору;

- якщо звернутись до ЦК України в редакції від 14.06.2007, а саме до ч. 2 ст. 793 ЦК України, в ній зазначено, що договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню;

- всі істотні умови при укладанні договору №9-ЦМК від 08.10.2007 Регіональним фондом дотримані;

- станом на 25.01.2023 не могло бути зареєстровано в ДРРП право оренди за договором №9-ЦМК від 08.10.2007, оскільки дія договору закінчилась у 2022 році.

22.06.2023 від ТОВ "АТРЕЯ" на адресу суду надійшла заява про залучення третьої особи.

У судовому засіданні 22.06.2023 судом було оголошено перерву до 06.07.2023 о 13:45.

29.06.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшли заперечення, які підписані електронним цифровим підписом, в яких останній вказує наступне:

- станом на день укладання договору №9-ЦМК від 08.10.2007 діяло законодавство, що передбачало обов`язкове дотримання сторонами нотаріального посвідчення договору найму;

- договір суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020 укладений неналежною стороною (Суборендодавцем).

04.07.2023 від ТОВ "АТРЕЯ" на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою суду від 05.07.2023 задоволено заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 27.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.07.2023 о 13 год. 45 хв., у справі №911/459/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.07.2023 постановлено перейти зі стадії розгляду справи №911/459/23 по суті на стадію підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, закрито підготовче провадження у справі №911/459/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2023 о 13:45.

Ухвалою суду від 14.07.2023 задоволено заяву представника Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" адвоката Щагіної С.Ю. від 27.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.07.2023 о 13 год. 45 хв., у справі №911/459/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

20.07.2023 від ТОВ "АТРЕЯ" на адресу суду надійшов супровідний лист.

24.07.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшов супровідний лист, яким долучено до матеріалів справи докази надіслання на адресу третьої особи-2 поданих позивачем документів. Вказаний супровідний лист підписано електронним цифровим підписом.

24.07.2023 від відповідача на адресу суду надійшов супровідний лист, яким долучено до матеріалів справи докази надіслання на адресу третьої особи-2 поданих відповідачем документів.

25.07.2023 через систему «Електронний суд» від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшли письмові пояснення по справі, в яких останнє вказує наступне:

- між Регіональним відділенням та ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" 08.10.2007 було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» №9-ЦМК;

- об`єкт оренди передано актом приймання-передачі, підписаним між Регіональним відділенням, ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" та ДП «Броварський оптовий ринок» від 08.10.2007;

- протягом дії договору оренди, орендарем вчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата. Жодна із сторін не ставила під сумнів чинність договору та вчиняла дії щодо його виконання;

- договір не може вважатися неукладеним після його повного чи часткового виконання;

- об`єктом оренди є цілісний майновий комплекс, до складу якого входять відповідно до акту прийому-передачі та акту оцінки ЦМК основні засоби без капітальних інвестицій та нематеріальні активи. Отже, ЦМК не підпадає під категорії об`єктів, договір оренди якого підлягає нотаріальному посвідченню;

- за результатами проведеного аукціону з приватизації цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Броварський оптовий ринок» між Регіональним відділенням і ТОВ «Атрея» було укладено договір купівлі-продажу об`єкта державної власності №11/19 від 18.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким В.В., зареєстрованого в реєстрі за №3623, а також Акту прийому-передачі державного майна від 17.01.2020;

- між Регіональним відділенням, ТОВ «Атрея» та ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" 22.01.2020 було укладено додатковий договір №4 до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» від 08.10.2007 №9-ЦМК про заміну сторони орендодавця;

- підписанням вказаного вище додаткового договору Регіональне відділення засвідчувало передачу, а ТОВ «Атрея» прийняття всіх прав та обов`язків орендодавця за договором, оскільки відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

У судовому засіданні 27.07.2023 судом оголошено перерву до 31.08.2023 о 17:00.

28.08.2023 від ТОВ "АТРЕЯ" на адресу суду надійшла заява про проведення судового заідання 31.08.2023 без участі його уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 31.08.2023 відкладено розгляд справи на 21.09.2023 о 16:45.

У судовому засіданні 21.09.2023 судом оголошено перерву до 06.10.2023.

Ухвалою суду від 22.09.2023 повідомомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про те, що судове засідання у справі №911/459/23 відбудеться 06.10.2023 о 10:00.

21.09.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшов супровідний лист, який підписано електронним цифровим підписом.

25.09.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка підписана електронним цифровим підписом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 заяву Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду передано для розгляду судді Яремі В.А.

26.09.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка підписана електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 27.09.2023 задоволено заяву Товариства Приватного підприємства Інтер овочі про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено судове засідання у справі №911/459/23 призначене на 06.10.2023 о 10:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

В судове засідання 06.10.2023 з`явились представники сторін та третіх осіб.

Безпосередьно в судовому засіданні 06.10.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представники відповідача та третіх осіб в судовому засіданні 06.10.2023 проти задоволення позову заперечили.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позицію позивача, заперечення відповідача та пояснення третіх осіб, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що на думку позивача, договір суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020 є недійсним з огляду на його похідний характер від договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок», який позивач вважає нікчемним, оскільки він не був нотаріально посвідчений.

Так, матеріали справи свідчать, що 08.10.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - Орендодавець, третя особа-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» (далі Орендар, відповідач) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Броварський оптовий ринок».

18.12.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області) (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атрея» (далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу об`єкта державної власності №11/19, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства «Броварський оптовий ринок» місцезнаходження якого: Київська область, місто Бровари, вулиця Сергія Москаленка, 26-А (далі Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в цьому Договорі зобов`язання.

22.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Товариством з обмеженою відповідальністю «Атрея» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» було укладено додатковий договір №4 до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» від 08.10.2007 №9-ЦМК, згідно якого у зв`язку з приватизацією цілісного майнового комплексу державного підприємства «Броварський оптовий ринок» та укладанням між Регіональним відділенням і ТОВ «Атрея» договору купівлі-продажу об`єкта державної власності №11/19 від 18.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким В.В., зареєстрованого в реєстрі за №3623, а також Акту прийому-передачі державного майна від 17.01.2020, діючи у відповідності до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2263-VIII, сторони домовились замінити орендодавця за Договором на нового власника приватизованого майна. Відповідно до п. 2 вказаного додаткового договору підписанням цього Додаткового договору Регіональне відділення засвідчує передачу, а ТОВ «Атрея» прийняття всіх прав та обов`язків орендодавця за договором.

В подальшому, 05.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» (далі Суборендодавець) та Приватним підприємством «Інтер Овочі» (далі Суборендар), разом спільно іменовані «Сторони», було укладено договір суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Суборендодавець зобов`язується передати Суборендарю, а Суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлової будівлі овочесховища (літ. Г), площею 290,00 кв.м. (далі - Об`єкт), єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Броварський оптовий ринок», яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 26-А.

Згідно пунктів 1.2., 1.3. Договору Об`єкт передається з метою розміщення Суборендарем складських приміщень з метою зберігання овочів та фруктів. Об`єкт перебуває у Суборендодавця на підставі Договору оренди №9-ЦМК від 08 жовтня 2007 р., укладеного з ТОВ «Атрея» (далі - «Орендодавець»), з урахуванням додаткових угод укладених до нього.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що Суборендар вступає у строкове платне користування Об`єктом з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту, що є невід`ємною частиною Договору. Суборендодавець зобов`язується передати Об`єкт в суборенду Суборендарю протягом З (трьох) календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5., 2.6. Договору Сторони при передачі Об`єкта зобов`язані перевірити придатність його до використання за цільовим призначенням. Суборендар повертає Об`єкт Суборендодавцю згідно з Актом приймания-передачі (повернення) Об`єкта. Об`єкт вважається поверненим з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об`єкта.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 12 місяців, а саме з 05 квітня 2020 р. по 05 квітня 2021 р. включно, що відповідає строку суборенди. Договір починає діяти з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку його дії, а в частині зобов`язань Суборендаря з перерахування плати за суборенду - до виконання зобов`язань.

Відповідно до умов Договору Суборендар зобов`язаний сплачувати Суборендодавцю плату за користування Об`єктом (далі - Орендна плата) у розмірах і строки, що встановлені цим Договором (п. 4.1. Договору).

Підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що до Договору включені всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, і вони не мають і не матимуть в подальшому з цього приводу одна до одної жодних претензій (п. 9.4. Договору).

Вказаний Договір підписано уповноваженими представниками Сторін та скріплено печатками підприємств.

Однак, позивач наголошує в позові на тому, що останнім було підписано Договір та направлено поштою відповідачу, після чого позивач дізнався, що відповідачем було підписано Договір лише у вересні 2022 року.

З матеріалів справи також вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» та Приватним підприємством «Інтер Овочі» 05.04.2020 було підписано Акт приймання-передачі Об`єкту, згідно якого Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв в користування визначене Договором нерухоме майно.

Позивач зазначає, що договір оренди №9-ЦМК від 08.10.2007 всупереч ч. 2 ст. 793 ЦК України не був нотаріально посвідчений. Вказує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2023 за №321061996, всупереч ст. 794 ЦК України, право оренди на нерухоме майно, що розташоване за адресою Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 26-А за відповідачем не зареєстровано.

Також наголошує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» не мало права передавати в суборенду частину нежитлової будівлі овочесховища (літ. Г) площею 290.90 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 26-А та вважає, що відповідач не має жодного відношення до нежитлової будівлі овочесховища.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт укладення вищевказаних договорів сторонами та третіми особами не оспорюється.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020 є недійсним з огляду на його похідний характер від нікчемного договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок», який не створює жодних правових наслідків, оскільки не був нотаріально посвідчений всупереч ч. 2 ст. 793 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України (в редакції станом на дату укладання договору оренди №9-ЦМК від 08.10.2007) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 794 ЦК України (в редакції станом на дату укладання договору оренди №9-ЦМК від 08.10.2007) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

З огляду на вищенаведені вимоги чинного законодавства, заявляти вимогу про встановлення факту нікчемності правочину може лише одна зі сторін цього правочину, чи інша заінтересована особа.

Так, звертаючись з даним позовом ПП «Інтер Овочі» стверджує про нікчемність договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок», стороною якого він не є.

Разом з цим, позивач під час звернення з позовом до суду не просить застосувати наслідки недійсності договору №05/04-20/1 від 05.04.2020 суборенди частини нерухомого майна. На запитання суду щодо застосування наслідків недійсності правочину представник позивача в судовому засіданні 21.09.2023 поклала вирішення цього питання на розсуд суду.

Також, безпосередньо в судовому засіданні 21.09.2023 представник позивача зазначила, що Приватне підприємство "ІНТЕР ОВОЧІ" повинно сплатити орендну плату на користь ТОВ "АТРЕЯ".

Проте, у запереченнях на позовну заяву, поданих відповідачем до суду 23.03.2023, останній зазначає, що позивачем вносилась орендна плата за Договором 18.06.2020 у розмірі 42650, 00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок».

В свою чергу, позивач у судовому засіданні 21.09.2023 не заперечив, що Приватним підприємством "ІНТЕР ОВОЧІ" було здійснено платіж за Договором за один місяць користування частиною нерухомого майна.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2023 зазначив, що права Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" порушені тим, що позивач позбавлений можливості сплатити орендну плату належному орендодавцю.

Проте позивачем самостійно було частково сплачено орендну плату за користування визначеним Договором №05/04-20/1 від 05.04.2020 нерухомим майном на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок», а в матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати з боку Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" на користь інших осіб, в тому числі на користь ТОВ "АТРЕЯ".

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Тлумачення статей 15, 16 ЦК України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною, достатньою підставою для ухвалення рішення про відмову в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Надаючи оцінку вимогам позовної заяви та нормам матеріального права, якими позивач обґрунтовує ці вимоги, суд дійшов висновку, що позов спрямований на встановлення у рішенні суду факту нікчемності договору оренди №9-ЦМК від 08.10.2007, що можливо виключно під час розгляду спору, ініційованого позивачем на захист порушеного права та у розрізі застосування наслідків недійсності саме нікчемного правочину.

Натомість, у даній справі позивач ставить питання про недійсність договору суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020.

Проте, під час розгляду справи позивачем не конкретизовано, а судом не встановлено у який спосіб порушуються, обмежуються, чи не визнаються права позивача оскаржуваним ним Договором суборенди, з огляду на встановлені судом обставини фактичного використання Приватним підприємством "ІНТЕР ОВОЧІ" майна, що є предметом Договору суборенди, а також сплати ним частини орендних платежів.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Суд також враховує, що задоволення судом позовної вимоги має, з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права), дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), від 22.09.2020 у справі № 127/18934/18).

Однак, всупереч ст. 74 ГПК України позивачем не доведено порушення його цивільного права чи інтересу укладенням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок» договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007.

При цьому, задоволення позову у даній справі з встановлення судом факту нікчемності договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007 вплине на права та обов`язки сторін цього договору, тобто відбудеться втручання у права та обов`язки юридичних осіб, що може мати місце виключно з метою захисту законних прав та інтересів позивача.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №321061996 від 25.01.2023, всупереч ст. 794 ЦК України, право оренди на нерухоме майно розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, буд. 26-А за ТОВ «Броварський оптовий ринок» не зареєстровано, суд зазначає наступне.

За результатами дослідження договору оренди цілісного майнового комплексу №9-ЦМК від 08.10.2007, судом встановлено, що дія даного договору закінчилась 08.10.2022, тоді як інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №321061996 сформована станом на 25.01.2023.

Таким чином доводи позивача про те, що ТОВ «Броварський оптовий ринок» не мало права передавати в суборенду визначене договором суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020 нерухоме майно є безпідставними.

Разом з тим, суд зазначає, що доводи позивача стосовно припинення йому доступу до частини нежитлової будівлі овочесховища, а також долучені позивачем до матеріалів справи супровідний лист від 16.07.2020, повідомлення від 16.07.2020 про дострокове розірвання договору суборенди нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020, акт залишків ТМЦ ПП «Інтер Овочі» на складі станом на 19.08.2020, лист-вимога від 19.08.2020 та акт приймання-передачі (повернення об`єкту) від 19.08.2020 приймаються судом до уваги з урахуванням предмету доказування у справі та, в даному випадку, не впливають на недійсність договору суборенди частини нерухомого майна №05/04-20/1 від 05.04.2020.

Крім того, долучені позивачем до матеріалів справи копії нотаріально засвідчених заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не приймаються судом до уваги, оскільки відповідні заяви подані до суду у копіях, а також не містять підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, що суперечить вимогам ст. 88 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 88 ГПК України у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Разом з тим, суд звертає увагу Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ", що обставини не допуску позивача до орендованого приміщення повинні доводитися відповідними доказами, згідно ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, а не тільки заявами свідків.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За викладених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача Приватне підприємство "ІНТЕР ОВОЧІ".

У судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2023, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "ІНТЕР ОВОЧІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ ОПТОВИЙ РИНОК" відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повний текст рішення складено 23.01.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.