Рішення

від 23.01.2024 по справі 917/1375/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 Справа № 917/1375/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства Укртрансгаз, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Промсантехніка - 1, вул. Свіштовська, 3-А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39610

про стягнення пені та штрафу

без виклику представників сторін

Обставини справи: Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Промсантехніка - 1 про стягнення 230 076,00 грн пені та 554 400,00 грн штрафу, нарахованих за неналежне виконання зобов`язань за договором № 220100000 про закупівлю товарів від 11.01.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення, встановленого договором та Специфікацією строку поставки товарів, оскільки протягом 120 календарних днів з дати укладення договору, у строк до 11.05.2022 не відбулась поставка Товару на суму 554 400,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 10714 від 29.08.2023) проти позову заперечує, посилаючись на форс-мажорні обставини, що підтверджується сертифікатом Торгово - промислової палати України від 02.08.2023. Зазначає, що 11.04.2022 (за місяць до закінчення терміну поставки) відповідач надіслав на адресу позивача лист за вих. № 1104/2 від 11.04.2022, в якому відповідач повідомив про неможливість своєчасно виконати свої зобов`язання з поставки товару через форс - мажорні обставини Одночасно надав позивачу лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Також відповідач зазначає про те, що ним, для виконання умов укладеного сторонами договору, було укладено контракт з китайським виробником металевої продукції, що затримка поставки товару відбулася не з вини відповідача. Також зазначає про зміну курсу валют з моменту підписання договору і на момент закінчення строку поставки.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 11170 від 11.09.2023) вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача про наявність форс - мажорних обставин. Вказує, що відповідач лише констатує наявність факту настання форс-мажорних обставин, що засвідченні документом Торгово - промислової палати України від 28.02.2022, водночас жодним чином не зазначає про об`єктивну неможливість належного виконання свого обов`язку за договором та про наявність причинно - наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та можливістю виконання зобов`язання.

Також, позивач зазначає, що наведені відповідачем обставини, на які посилається відповідача, жодним чином не стосуються умов виконання договору № 2201000008 від 11.01.2022, укладеного Сторонами, оскільки відповідно до цього договору передбачено поставку Товарів виробництва України а не Китаю та кількість поставки за договором 408 одиниць а не 2 740 одиниць.

Крім того, вказує, що відповідач не довів та не надав доказів на підтвердження того, що вказані форс-мажорні обставини вплинули на реальну можливість виконання зобов`язання останнього за договором.

Також, 02.11.2023 від відповідача через електронний суд надійшла відповідь на відзив (вх. № 14092).

02.11.2023 від позивача надійшло клопотання з процесуальних питань (вх. № 14103) в якому просить відмовити відповідачу у залученні до матеріалів справи № 907/1375/23 відповіді на відзив, як такої що подана з порушенням процесуальних строків встановлених судом.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.08.2023 відкрито провадження у справі.

Відповідно до вказаної ухвали суд установив відповідачу п`ятиденний строк, з дня отримання від позивача відповіді на відзив, для надання своїх заперечень.

04.09.2023 позивачем на адресу відповідача направлено відповідь на відзив (вих. № 1001ВИХ-23-6983 від 03.09.2023). Вказану відповідь на відзив відповідач отримав 12.09.2023, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ Укрпошта про відслідковування поштового відправлення 2620002417001 за трек - номером. Тобто, строк для подання заперечень на відповідь на відзив у відповідача закінчився 18.09.2023.

02.11.2023 відповідач через електронний суд подав відповідь на відзив у справі № 917/1375/23.

Проте, слід зазначити, що право на подання відповіді на відзив належить позивачу у справі а не відповідачу. Разом з тим, позивач скористався своїм правом та подав 03.09.2023 відповідь на відзив у справі № 917/1375/23.

Крім того, документ, що був поданий відповідачем через електронний суд 02.11.2023 як відповідь на відзив у справі № 917/1375/23, поданий з порушенням процесуального строку, встановленого в ухвалі суду від 07.08.2023.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання заперечень на відповідь на відзив у справі може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Ураховуючи те, що строк для подання заперечень на відповідь на відзив на час звернення сплив, наявні правові підстави для залишення без розгляду відповіді на відзив, поданої відповідачем 02.11.2023 (вх. № 14092).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.08.2023 відкрито провадження у справі № 917/1375/23, сторони повідомлено, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29.08.2023 надійшов зустрічний позов про зобов`язання позивача укласти додаткову угоду про внесення змін до п.п. 3.1, 5.1, 13.1 щодо збільшення загальної суми договору на 10 відсотків (до 609 840,00 грн), продовження строку поставки товару (45 календарних днів з дати підписання додаткової угоди) та продовження строку дії договору у зазначений період. Іншою зустрічною вимогою є зобов`язання позивача виконати обов`язки за зміненими в редакції наведеної додаткової угоди умовами договору щодо прийняття товару та оплати його збільшеної вартості на загальну суму 609 840,00 грн шляхом зарахування коштів на рахунок відповідача.

Підставою до зустрічних вимог відповідач зазначив наявність форс мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації з 24.02.2022 внаслідок чого істотно збільшилася вартість доставки товару від іноземного постачальника, що унеможливило виконання відповідачем обов`язків з поставки товару за узгодженою вартістю 554 400,00 грн. Відповідач направив позивачу обґрунтовану пропозицію щодо збільшення його ціни та строку дії (вартості товару та строку його поставки), проте позивач, не заперечуючи можливості часткового ( в межах 10 %) збільшення ціни, необґрунтовано відмовив у внесенні змін договору та штучно створив ситуацію, яка унеможливила виконання поставки відповідачем.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.08.2023 у справі № 917/1375/23 зустрічний позов повернуто відповідачу через невідповідність критеріїв пов`язаності з первісним позовом та недоцільність їх сумісного розгляду.

Відповідач, не погодившись з означеною ухвалою суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким матеріали справи № 917/1375/23 передати на розгляд до господарського суду Полтавської області для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та продовження розгляду справи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.08.2023 у справі № 917/1375/23 залишено без змін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

11.01.2022 АТ Укртрансгаз (позивач, Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Промсантехніка - 1 (відповідач, Постачальник) уклали договір № 2201000008 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Згідно з пунктом 1.1 договору Постачальник (відповідач) зобов`язувався у визначений договором строк передати у власність Покупця магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (відводи та переходи сталеві), зазначені в Специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (надалі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна сума договору становить 554 400,00 грн, в тому числі ПДВ 92 400,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до пункту 5.8 договору, датою поставки Товарів за цим договором є прийняття Покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наступних документів: видаткової накладної; оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника Товарів на кожну одиницю (або партію) товару; документу про підтвердження строків придатності Товарів; інструкції про застосування Товарів; рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної.

Згідно з пунктом 6.3.1 договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє в частині поставки Товарів по 31.07.2022, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Отже, відповідно до умов укладеного договору та Специфікації строк поставки Товарів за договором становить 120 календарних днів з дати укладення договору. Тобто, поставку Товару необхідно було здійснити до 11.05.2022.

Відповідач свої зобов`язання щодо поставки Товарів на суму 554 400,00 грн не виконав, що свідчить про порушення договірних зобов`язань.

Згідно з пунктом 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Пунктом 7.4 договору встановлена відповідальність за порушення господарського зобов`язання, зокрема, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

У зв`язку з порушенням відповідачем господарського зобов`язання, керуючись пунктом 7.4 договору, Постачальнику нарахована неустойка (пеня та штраф) за порушення умов договору, а саме пеня в розмірі 230 076,00 грн (з урахуванням пункту 7 розділу IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України) та штраф, що дорівнює 10 % вартості Товарів, поставку яких прострочено на строк понад 30 днів, у розмірі 55 440,00 грн.

Відповідно до пункту 13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє в частині поставки Товарів по 31.07.2022, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

З метою досудового порядку врегулювання спору, відповідачу направлялась вимога № 1001ВИХ-23-4711 від 05.06.2023 про сплату штрафних санкцій за порушення умов договору однак, як зазначає позивач, відповідач вказану вимогу залишив без задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати послуги з розподілу природного газу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтю 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання неналежне виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов укладеного договору та Специфікації строк поставки Товарів за договором становить 120 календарних днів з дати укладення договору. Тобто, поставку Товару необхідно було здійснити до 11.05.2022.

Ураховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив договірні зобов`язання - у передбачений договором строк Товар не був поставлений, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 7.3 договору при недотриманні Постачальником термінів поставки Товару Постачальник виплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якої допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за простроченню поставки терміном понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості Товару. Пеня, що передбачена цим пунктом договору нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Відповідач доказів, які б підтверджували поставку Товару на суму 554 400,00 грн не надав, доводів позивача не спростував.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними.

Ураховуючи, що відповідач порушив умову договору, вимоги про стягнення 230 076,00 грн пені та 55 440,00 грн штрафу за прострочення понад 30 днів, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу суд також врахував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 № 904/5770/18. Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позов, суд відхиляє, виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося наслідок випадку або непереборної сили.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Факт неможливості виконання договірних зобов`язань відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Промсантехніка - 1 (вул. Свіштовська, 3-А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39610, код ЄДРПОУ 23806668) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 230 076,00 грн пені, 55 440,00 грн штрафу та 4 282,74 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.01.2024 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.

Суддя Дмитро СІРОШ