Рішення

від 19.01.2024 по справі 922/4804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4804/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального закладу "Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14), 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківську обласну раду (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64), до Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14а) про стягнення 273436,61 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальний заклад "Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50 % заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в розмірі 51551,80 грн.; 50 % пені в розмірі 29469,38 грн.; 50 % трьох відсотків річних в розмірі 1853,73 грн.; 50 % інфляційних в розмірі 3767,95 грн. та неустойку в порядку п. 10.10 договору за період з 15.12.2022 по 07.11.2023 в розмірі 100145,48 грн. Також, згідно вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської обласної ради 50 % заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в розмірі 51551,80 грн.; 50 % пені в розмірі 29469,38 грн.; 50 % трьох відсотків річних в розмірі 1853,73 грн.; 50 % інфляційних в розмірі 3767,95 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в частині здійснення орендарем повних та своєчасних орендних платежів у встановлені договором строки та порядку. Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення неустойки обґрунтовано положеннями пункту 10.10 договору та тим, що фактично майно було повернуто орендодавцю 07.04.2023.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі № 922/4804/23 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківську обласну раду (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, код ЄДРПОУ 24283333).

06.12.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №33533), у прохальній частині якого викладено клопотання про встановлення додаткового строку для подання відповідачем додаткових доказів. До відзиву відповідачем також надано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

07.12.2023 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення (вх. №33789), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

11.12.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №34051), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

18.12.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №34838), як досліджено та приєднано до матеріалів справи.

22.12.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №35314), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

01.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про витребування доказів (вх. №29), в якому відповідач просить суд: Витребувати у Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ: 00034022,) документальну інформацію (довідки, витяги тощо) про воєнні дії на території міста Харкова (Київський район) з 24.02.2022 року.

01.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №32), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2024 у справі № 922/4804/23 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про надання додаткового строку для надання доказів; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.

Позивач про розгляд даної справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 20.11.2023 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження від 20.11.2023 уповноваженій особі відповідача - Головко Н.П. 24.11.2023

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про розгляд даної справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 20.11.2023 до електронного кабінету третьої особи підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

13.07.2010 між Харківським центром естетичного виховання «Будинок учителя» Харківської обласної ради, який в подальшому було перейменовано в Комунальний заклад «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради» (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Інюрполіс», яке в подальшому було перейменовано в приватне акціонерне товариство «Інюрполіс» орендар) було укладено Договір оренди комунального майна № 2 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого (в редакції Додаткової угоди № 5 від 14.05.2019), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові гаражні приміщення загальною площею 90,1 кв.м. (майно), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Скрипніка, 14, літ. «В-1», що знаходиться на балансі Орендодавця, склад і вартість якого визначено відповідно до Звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 19.02.2019, вартість якого становить 385790,00 грн. без урахування ПДВ.

Майно передається в оренду для розташування стоянки автомобілів.

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна до Договору від 13.07.2010 Харківський центр естетичного виховання «Будинок учителя» Харківської обласної ради передає, а Закрите акціонерне товариство «Інюрполіс» приймає в строкове платне користування нежитлові гаражні приміщення загальною площею 90,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Скрипніка, 14.

Нежитлові приміщення знаходяться в одноповерховій окремо розташованій будівлі гаражів літ. «В-1» у внутрішньому дворі Харківського центру естетичного виховання «Будинок учителя» Харківської обласної ради і представляють два бокси. Водопроводу та каналізації немає, теплозабезпечення та електроосвітлення знаходяться в неробочому стані.

Відповідно до п. 3.3. Договору Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім у співвідношенні:

- 50 відсотків до обласного бюджету;

- 50 відсотків - Орендодавцю.

Відповідно до п. 3.1.Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 14.05.2019) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст та області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI, далі - «Методика», і становить за рік 101 076, 98 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції.

Ставка орендної плати (тариф) за конкурсними пропозиціями становить 26,6 % за рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміна методики її розрахунку

Згідно з п. 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.11.2017), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.3 Договору співвідношенні відповідного до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов`язань у повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу - сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.7. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції до обласного бюджету та Орендодавцю.

Згідно з п. 4.4 Договору для отримання згоди Орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень Орендар подає заяву та такий пакет документів: опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; інформацію про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна; приписи органів державного нагляду, охорони праці, якщо такі є; експертний висновок на проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до п. 5.13. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6 від 09.07.2020) зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку, у розмірі орендної плати, нарахованої за попередній місяць оренди. Завдаток вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди та підлягає сплаті до обласного бюджету та Орендодавцю протягом одного місяця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної додаткової угоди у співвідношенні, визначеному в п. 3.3 Договору.

Згідно з п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.9.3. Договору Спори, які виникають за цим договором абу у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п. 10.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Відповідно до п. 10.9 Договору майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачІ. Обов`язок складання Акту приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендодавця.

Згідно з п. 10.10 Договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Позивачем у позові зазначено про те, що 02.08.2022 від відповідача надійшов лист за вих. №01-08 від 02.08.2022, в якому відповідач (орендар) просить визнати факт об`єктивної неможливості користування орендованим майном та звільнити його від зобов`язання сплачувати орендну плату з моменту початку воєнної агресії російської федерації, тобто з 24.02.2022 р.

Так, позивачем у позові вказано про те, що 15.08.2022 позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача рахунки на оплату оренди комунального майна за період з березня по липень 2022 р.

Також, листом від 12.10.2023 за вих. № 107 позивач інформував відповідача про наявну заборгованість з орендної плати та про порушення орендарем умов Договору.

У відповідь на вищевказаний лист, відповідачем (орендарем), листом за вих. №02-10 від 24.10.2022 було зазначено про те, що останній повністю припинив свою діяльність за адресою: м. Харків, вул. Скрипніка, 14 та перестав використовувати орендоване майно у зв`язку з військовим вторгненням рф на територію України та небезпечною ситуацією у м. Харків. У листі відповідачем також зазначено про те, що об`єкт оренди зазнав істотної шкоди та став непридатним для використання за цільовим призначенням. У зв`язку з наведеним, у листі відповідач просив здійснити обстеження орендованих гаражних приміщень з метою отримання доказів їх непридатності для використання за цільовим призначенням та призупинення орендарем діяльності та прийняти рішення щодо звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 до завершення воєнного стану.

12.10.2022 КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради» було здійснено обстеження спірного приміщення, за результатами якого, членами комісії установлено, що пошкодження зазнала лише зовнішнє оздоблення орендованого майна, що не може вважатися істотним пошкодженням та не впливає на використання приміщення за призначенням.

Листом від 02.11.2022 за вих. № 121 позивачем було інформовано відповідача про те, що Додатком № 1 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим майном не здійснюється (призупиняється)» до рішення Харківської обласної ради від 28.05.2020 № I303-VI1 «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області під час дії карантину) не передбачено звільнення від орендної плати орендарів, які орендують приміщення закладів освіти і науки комунальної форми власності з метою розміщення автотранспортних засобів, а саме: гаражних приміщень, та просить сплатити заборгованість з орендної плати.

Листом за вих. № 01-12 від 14.12.2022 відповідач повідомив позивача про дострокове припинення Договору оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010 на підставі абзацу другого пункту п`ятого Постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» з 14.12.2022 року.

Листом від 15.12.2022 за вих. № 145 позивачем було вдруге інформовано відповідача про те, що Додатком № 1 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим майном не здійснюється (призупиняється)» до рішення Харківської обласної ради від 28.05.2020 № 1303-VII «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області під час дії карантину) не передбачено звільнення від орендної плати орендарів, які орендують приміщення закладів освіти і науки комунальної форми власності з метою розміщення автотранспортних засобів, а саме: гаражних приміщень, та просить сплатити заборгованість з орендної плати.

У листі за вих. № 01-01 від 09.01.2023 відповідач вдруге просив розглянути вимогу стосовно його звільнення від сплати орендної плати за період з 01.03.2022 по 14.12.2022 на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 4.3. Договору через непридатність орендованого майна для використання за призначенням.

Листом від 18.01.2023 за вих. № 25 позивачем було повідомлено голову Харківської обласної ради про дострокове припинення Договору оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010 року.

У листі від 06.02.2023 за вих. № 33 позивачем було повідомлено відповідача про те, що пошкоджень зазнало лише косметичне оздоблення фасадів гаражних приміщень, яке було за ініціативою Орендаря та на балансі Орендодавця не обліковується. Орендовані гаражні приміщення не мають суттєвих пошкоджень то можуть використовуватися за призначенням.

Листом від 06.02.2023 за вих. № 34 позивачем було повідомлено голову Харківської обласної ради про існування у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування гаражними приміщеннями, які передані за Договором оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010.

У листі за вих. № 02-01 від 20.02.2023 відповідачем було вказано на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким агресія російської федерації проти України визнано обставиною непереборної сили. Також, на переконання відповідача, відповідно до фотографій орендованих приміщень, окрім пошкодження фасадів гаражних приміщень, деформації зазнали ворота та стіни приміщень, деформації зазнали ворота та стіни приміщень, внаслідок чого для орендованого майна необхідно здійснити забивання тріщин у цегляних стінах з вийманням і розчищенням старого мурування та улаштування нового, з перев`язуванням швів, відновити старі або встановити нові ворота та змінити обличкування фасадів, що відноситься до капітального ремонту. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що орендоване майно зазнало суттєвих пошкоджень та істотних змін та просить звільнити його від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 14.12.2022.

У листі від 31.05.2023 за вих. № 96 позивачем була висловлена вимога до відповідача щодо необхідності сплатити наявну заборгованість з орендної плати нежитлових гаражних приміщень відповідно до умов Договору оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010 р.

У листі за вих. № 07-01 від 03.07.2023 відповідач, посилаючись на те, що орендоване майно зазнало суттєвих пошкоджень та істотних змін, просив звільнити його від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 14.12.2022. При цьому відповідач, з посиланням на ч. 6 ст. 762 ЦК України, та об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Заперечуючи проти цих доводів відповідача, позивачем у відповідь було зазначено про те, що представники відповідача мали вільний доступ до приміщення, а майно відповідача зберігалося в орендованому приміщенні до квітня 2023 року, про що посилається на акт обстеження гаражів КЗ «Харківська обласна МАН», розташованих за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 14 від 30.03.2023, в якому комісією було зазначено, що Орендар продовжує використовувати гаражні приміщення, де зберігається його майно відповідача.

Також, позивачем у позові зазначено про те, що службовою запискою заступника директора КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», складеною 07.04.2023 повідомляється, що представники ПрАт «Інюрполіс» звільнили гаражні приміщення, передані в оренду 07.04.2023. Майно не було повернуто відповідно до умов п. 10.9 Договору (т.с. 1 а.с. 144).

Крім того, позивачем у позові зазначено про те, що сама по собі повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану в Україні не свідчить про неможливість використання орендованого майна та ведення господарської діяльності, при цьому, КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради» з початком повномасштабної агресії рф проти України не припинила свою діяльність, яку проводить за тією ж адресою, де знаходиться орендоване майно, що, на переконання позивача, свідчить про наявність у відповідача об`єктивної можливості користуватись орендованим майном.

Також, позивачем наголошено про те, що висновок щодо істотності пошкоджень та видів робіт, необхідних для відновлення приміщень було зроблено представником відповідача на підставі візуального огляду без залучення спеціалістів, що не може вважатися достатнім доказом істотності пошкоджень орендованого майна. Візуальне порівняння фотографій, які є додатками до Звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 19.02.2019 та фотографій, зроблених представником відповідача, дає підстави стверджувати, що змін зазнало лише зовнішнє оздоблення приміщення, зроблене Орендарем без погодження з Орендодавцем. При цьому стіни та стеля приміщення руйнувань чи пошкоджень не зазнали, що дозволяє використання приміщення за призначенням.

Позивачем також зазначено про те, що твердження відповідача про те, що останнім було припинено користування орендованими гаражними приміщеннями спростовується тим, що фактично майно Орендаря зберігалося в орендованому приміщенні до 07.04.2023.

Враховуючи викладене, позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати за користування орендованим майном за період з березня по грудень 2022 р. у розмірі 103108,92 грн., з яких: 50 % в сумі 51551,80 грн. - до обласного бюджету та 50 % в сумі 51557,12 грн. - до КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», яка залишилась з боку відповідача не сплаченою, а також неустойку в порядку п. 10.10 договору за період з 15.12.2022 по 07.11.2023 в розмірі 100145,48 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, зокрема про те, що 02.08.2022 відповідач звернувся до позивача з листом № 01-08 від 02.08.2022, в якому просив визнати факт об`єктивної неможливості користування орендованим майном та звільнити відповідача від зобов`язання сплачувати орендну плату з моменту початку воєнної агресії російської федерації, тобто з 24.02.2022. Проте, лист відповідача № 01-08 від 02.08.2022 залишився без розгляду та відповіді позивача, у зв`язку з чим відповідачем 24.10.2022 було направлено лист № 02-10 з вимогою здійснити обстеження орендованих гаражних приміщень з метою отримання доказів їх непридатності для використання за цільовим призначенням та призупинення орендарем діяльності та прийняти рішення про звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 до завершення воєнного стану.

Відповідачем у відзиві також зазначено, що через ракетні обстріли міста Харкова орендовані гаражні приміщення зазнали істотних змін та стали непридатними для використання за цільовим призначенням, про що до відзиву надано копії фотографій та що є підставою для перегляду на вимогу однієї із Сторін розміру орендної плати відповідно до п. 3.4 Договору оренди. Позивач, розглянувши лист відповідача за вих. № 02-10, у своїй відповіді № 121 від 02.11.2022 зазначив, що за наслідками обстеження, проведеного позивачем 12.10.2022 , пошкодження, які зазнали гаражні приміщення за Договором оренди не можуть вважатись істотними та не впливають на використання приміщення за призначенням. У листі № 33 від 06.02.2023 позивач додатково зазначив, що орендовані гаражні приміщення не мають суттєвих пошкоджень, які унеможливлюють використання за тим призначенням, за яким відповідач їх використовував кілька років поспіль до введення воєнного стану в Україні 24.02.2022 року. Так, відповідачем у відзиві зазначено про те, що позивач не надав відповіді стосовно вимоги відповідача щодо звільнення від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 до 14.12.2022 на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 3.4 Договору оренди та аргументів, наведених у листі № 02-01 від 20.02.2023 року.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем також у відзиві зазначено, зокрема про те, що нежитлові гаражні приміщення, які орендував відповідач у позивача за Договором оренди, розташовані у м. Харків звільняються від сплати земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 рік на підставі пункту 4 додатку 2 Рішення Харківської міської ради № 403/23 від 14.07.2023 року «Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період дії воєнного стану» було внесено зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові». Таким чином, на переконання відповідача, оскільки Договір оренди комунального майна був укладений до початку повномасштабного вторгнення, відповідач звільняється від орендної плати за період з 24.02.22 по 30.09.22 на підставі рішення Харківської міської ради від 01.12.2023, в свою чергу підставою для звільнення відповідача від плати за період з 01.10.22 по 14.12.2022 є ч. 6 ст. 762 ЦК України. Відповідач з 24.02.2022 повністю припинив будь-яку діяльність за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 14А, про що посилається на копії актів звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (де розмір плати за електричну енергію за період з 24.02.2022 по 14.12.2022 рік майже незначний порівняно із попереднім 2021 роком), довідку КП «Харківводоканал» про нарахування в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (де з березня 2023 року майже відсутні нарахування за водопостачання та водовідведення відповідачу), відомості про нарахування заробітної плати, а позивачем в свою чергу не доведено фактичного користування Відповідачем гаражних приміщень за період з 24.02.2022 по 14.12.2022.

Також, заперечуючи проти заявленої до стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном, відповідачем зазначено про те, що Листом № 01-12 від 14.12.2022 відповідач повідомив позивача про дострокове припинення Договору оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010 на підставі абзацу другого пункту п`ятого Постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» з 14.12.2022 . Також в листі було зазначено про те, що відповідно до абзацу четвертого частини п`ятої Постанови № 634, якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій: отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору; отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа. Зважаючи на викладене, відповідачем зазначено про те, що оскільки сторони були позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди через те, що представник ПрАТ «Інюрполіс» перебуває не за місцем знаходження орендованого майна, то майно за Договором оренди, на переконання відповідача, вважається повернутим з моменту отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору, а саме з 14.12.2022, а позивачем в свою чергу не надано до суду доказів, що позивач звертався до відповідача із вимогою звільнити такі гаражні приміщення. У відзиві відповідачем також наголошено про нарахування позивачем пені поза межами встановленого спеціального строку позовної давності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні визначення містить норма ст. 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до положень підпунктів 2, 3 пункту 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» орендарі державного і комунального майна, які використовують майно розміщене у м. Харкові не звільняються від орендної плати.

Відповідно до положень абз. 2 п. 5 Постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.

Враховуючи, що орендоване майно є комунальної форми власності, на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна до Договору від 13.07.2010 Харківський центр естетичного виховання «Будинок учителя» Харківської обласної ради передає, а Закрите акціонерне товариство «Інюрполіс» приймає в строкове платне користування нежитлові гаражні приміщення загальною площею 90,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Скрипніка, 14.

Нежитлові приміщення знаходяться в одноповерховій окремо розташованій будівлі гаражів літ. «В-1» у внутрішньому дворі Харківського центру естетичного виховання «Будинок учителя» Харківської обласної ради і представляють два бокси. Водопроводу та каналізації немає, теплозабезпечення та електроосвітлення знаходяться в неробочому стані.

Відповідно до п. 3.3. Договору Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім у співвідношенні:

- 50 відсотків до обласного бюджету;

- 50 відсотків - Орендодавцю.

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 14.05.2019) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст та області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI, далі - «Методика», і становить за рік 101076, 98 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції.

Ставка орендної плати (тариф) за конкурсними пропозиціями становить 26,6 % за рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміна методики її розрахунку

Згідно з п. 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.11,2017 р.) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.3 Договору співвідношенні відповідного до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов`язань у повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу - сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3.7. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції до обласного бюджету та Орендодавцю.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставини справи у даному разі переконливо свідчать, що об`єкт оренди протягом всього строку дії Договору оренди перебував у користуванні Відповідача, у зв`язку з чим на нього Законом та Договором покладений обов`язок вносити своєчасну та в повному орендну плату.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо нездійснення оплати платежів, пов`язаних з користуванням приміщеннями, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Детальний розрахунок основної заборгованості додано до позовної заяви.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача перед позивачем у співвідношенні 50 % від заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в розмірі 51551,80 грн. за період з березня по грудень 2022 р. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договором орендних платежів не були спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та положень Договору, зважаючи на те, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у співвідношенні 50 % від загальної заборгованості в сумі 103108,92 грн. за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 у розмірі 51557,12 грн. за період з березня по грудень 2022 р.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Суд вдруге зазначає, що відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату вказана норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14.06.2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості використовувати орендоване відповідачем за спірним договором оренди комунального майна приміщення матеріали справи не містять.

При цьому слід зауважити, що наявне досудове листування між сторонами переконливо свідчить про те, що з огляду на наявні між сторонами розбіжності, які виникли ще до подання позову до суду, у відповідача була можливість та час зібрати належні та допустимі докази на підтвердження викладених у відзиві обставин, зокрема й щодо неможливості відповідачем користування орендованими приміщеннями.

Втім станом на час ухвалення рішення у справі таких доказів відповідачем не надано та матеріали справи таких доказів не містять.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено, що протягом спірного періоду він не користувався орендованим приміщенням.

Щодо посилання відповідача на рішення Харківської міської ради від 01.12.2023, відповідно до якого за період з 24 лютого по 30 вересня 2022 року включно за договорами оренди комунального майна, укладеними до початку повномасштабного вторгнення, звільнені від орендної плати орендарі, які використовують нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, цілісні майнові комплекси, що належать до комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

Відповідно до п. 2.2. Договору, орендоване майно є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до п. 1.3. Статуту комунального закладу Харківська обласна мала академія наук Харківської обласної ради, затвердженого Рішенням Харківської обласної ради від 23 вересня 2021 р. № 234-УШ, органом, що здійснює управління майном КЗ Харківська обласна МАН, є Харківська обласна рада (далі - обласна рада). Обласна рада, у межах чинного законодавства, має право приймати рішення з питань діяльності КЗ Харківська обласна МАН.

Отже, повноваження щодо прийняття будь-яких рішень стосовно майна позивача, в тому числі стосовно звільнення від орендної плати, належать виключно Харківській обласній раді.

Таким чином, у даному випадку вищеозначене рішення Харківської міської ради, на яке посилається відповідач на обґрунтування своїх заперечень, не може бути застосоване до правовідносин у цій справі.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки в порядку п. 10.10 договору за період з 15.12.2022 по 07.11.2023 в розмірі 100145,48 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 10.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Згідно з п. 10.9 Договору майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачІ. Обов`язок складання Акту приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендодавця.

Відповідно до п. 10.10 Договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Неустойка нарахована за період з грудня 2022 р. по квітень 2023 р. у розмірі 100145,48 грн.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В матеріалах справи наявна службова записка заступника директора КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», яка складена 07.04.2023 з якої убачається, що заступником директора КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради» повідомляється про те, що представники ПрАт «Інюрполіс» звільнили гаражні приміщення, передані в оренду 07.04.2023. Майно не було повернуто відповідно до умов п. 10.9 Договору (т.с. 1 а.с. 144).

Враховуючи вищенаведене, наведені норми чинного законодавства, а також враховуючи пункт 10.10. договору, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення неустойки є обґрунтована.

Разом з тим, позивачем залишено поза увагою умови пункту 3.3. спірного договору оренди комунального майна, відповідно до якого: орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім у співвідношенні:

- 50 відсотків до обласного бюджету;

- 50 відсотків - Орендодавцю.

Інших умов договору, який би передбачав інший порядок оплати орендної плати, спірний договір оренди комунального майна не містить.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи умови пункту 10.10 та умови пункту 3.3. договору, а також встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню в сумі 50072,74 грн. з урахуванням умов пункту 3.3. договору (50 відсотків до обласного бюджету; 50 відсотків - Орендодавцю), у решті вимог суд відмовляє з підстав, наведених судом вище.

Щодо заявленої до стягнення пені (50 % відсотків) в розмірі 29469,38 грн., суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.13. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6 від 09.07.2020) зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку, у розмірі орендної плати, нарахованої за попередній місяць оренди. Завдаток вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди та підлягає сплаті до обласного бюджету та Орендодавцю протягом одного місяця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної додаткової угоди у співвідношенні, визначеному в п. 3.3 Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання зі своєчасної оплати орендної плати у встановлений договором строк.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 29469,38 грн. підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про застосування спеціального строку позовної давності, суд зазначає про наступне.

У відповідності до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 2. ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1.);

Відповідно до частин 1, 6 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

У той же час, початком спливу спеціальної позовної давності, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, щодо вимог про стягнення пені.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 30.06.2023.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Також, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-ІХ доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 19, за яким У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який станом на момент прийняття даного рішення суду не є скасованим.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 258 пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у суду відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності за вищезазначеними вимогами.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 1853,73 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3767,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних в розмірі 1853,73 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3767,95 грн., з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 1853,73 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3767,95 грн.

Разом з тим суд відмовляє в позові в частині заявлених до стягнення з відповідача на користь Харківської обласної ради 50 % заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в розмірі 51551,80 грн.; 50 % пені в розмірі 29469,38 грн.; 50 % трьох відсотків річних в розмірі 1853,73 грн.; 50 % інфляційних в розмірі 3767,95 грн., виходячи з наступного.

Як зазначено вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, пеню, 3 % річних та інфляційні на користь третьої особи.

Дійсно, зі змісту пункту 3.3. договору оренди комунального майна № 2 від 13.07.2010 убачається, що орендну плату відповідач у співвідношенні 50 % сплачує на рахунок третьої особи.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до статті 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у вказаних нормах констатує, що особа може захищати в суді лише свої права та інтереси. Результатом позитивного для позивача судового рішення є зміна його майнового чи іншого стану або настання для позивача інших юридично значущих наслідків чи встановлення фактів, які оспорюються чи не визнаються відповідачем, після ухвалення цього рішення.

У даній справі задоволення позовних вимог (повне чи часткове) не призведе до жодних наслідків для позивача, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист прав третьої особи.

Частина 3 статті 4 ГПК України вказує на те, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позивачем не наведене і судом не встановлено такої норми, яка б надавала право позивачу звертись до суду в інтересах третьої особи, яка є самостійною юридичною особою з усіма відповідними правами.

З викладеного суд робить неспростовний висновок, що позов в частині заявлених до стягнення з відповідача на користь Харківської обласної ради 50 % заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010 в розмірі 51551,80 грн.; пені в розмірі 29469,41 грн.; 3 % річних в розмірі 1853,76 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3767,95 грн. поданий неналежним позивачем, оскільки Харківська міська рада є самостійною юридичною особою з усіма відповідними правами, отже за вказаних підстав позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для повного задоволення позову не спростовує.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14а, код ЄДРПОУ 22651695) на користь Комунального закладу "Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14, код ЄДРПОУ 02141130) - 51557,12 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна №2 від 13.07.2010; 50072,74 грн. неустойки; 29469,38 грн. пені; 1853,73 грн. 3 % річних; 3767,95 грн. інфляційних втрат та 2050,81 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "19" січня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв