Ухвала

від 05.04.2024 по справі 922/4804/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

05 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4804/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі №922/4804/23.

за позовом Комунального закладу "Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради", м. Харків,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська обласна рада

до Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків

про стягнення 273436,61 грн.

В С Т А Н ОВ И В:

Ухвалою Східного апеляційного госпдарського суду від 12.02.2024відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі №922/4804/23, учасникам справи встановлено строк до 23.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

На адресу Східного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшли наступні клопотання:

- про призначення будівельно-технічної експертизи;

- долучення додаткового доказу.

Також при дослідженні доводів апеляційної скарги встановлено, що в її тексті Відповідач заявив про бажання розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Позивач надав заперечення щодо зазначених клопотань, які досліджені та враховані судовою колегією при вирішенні клопотань.

Розглянувши подані клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Щодо клопотання Відповідача про призначення у даній справі судової експертизи (будівельно-технічної), колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/4071/17, від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Вимоги Відповідача щодо призначення експертизи в суді апеляційної інстанції обґрунтовуються відмовою суду першої інстанції в задоволенні такого клопотання.

Щодо необхідності призначення такої експертизи, то скаржник посилається на ті обставини, що внаслідок ракетних обстрілів міста Харкова гаражні приміщення за Договором оренди зазнали істотних змін, стали непридатними для використання за цільовим призначенням та потребують капітального ремонту для відновлення об`єкту до того стану, в якому він перебував до військових дій, у зв`язку з чим вважає, що для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору необхідні спеціальні знання, для вирішення яких слід призначити будівельно-технічну експертизу.

Відповідач вважає, що результати проведення будівельно-технічної експертизи будуть свідчити про наявність підстав для перегляду на вимогу однієї із сторін розміру орендної плати відповідно до п. 3.4 Договору оренди.

Позивач у запереченнях висловлював свою незгоду з поданим клопотанням Відповідача та зазначав, що станорендованого приміщення, характер пошкоджень може бути встановлено напідставі доказів, щомістяться в матеріалах справи, зокрема, звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку орендованого майна, складеного станом на 19.02.2019 р. та фотографій орендованого приміщення зроблених представником ПрАт «Інюрполіс»у 2022році, які дають підстави стверджувати, що змін зазнало лише зовнішнє оздоблення приміщення, зроблене Орендарем без погодження з Орендодавцем. При цьому стіни та стеля приміщення руйнувань чи пошкоджень не зазнали, що дозволяє використання приміщення за призначенням.

Наведене, на думку Позивача, виключає необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи та витрачання процесуального часу.

Досліджуючи підстави, що визначені Відповідачем у клопотанні про призначення судової експертизи, колегія суддів вважає, що дослідження обставин, які мають значення для даної справи - не потребують спеціальних знань та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи.

В межах даної справи не вирішується питання щодо відшкодування шкоди, зокрема, щодо обсягу пошкоджень гаражних приміщень, причина таких пошкоджень, вартість та характеристика ремонтно- відновлювальних робіт, проте питання щодо можливості чи неможливості використовувати гаражні приміщення з метою, узгодженою сторонами в Договір оренди є суто правовим питання та використання при цьому спеціальних знань в області іншій, ніж право-не вимагає.

З таких обставин судова колегія вважає, що у даному випадку відсутні умови, визначені статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, що необхідні для призначення відповідної експертизи у справі, отже клопотання Відповідача про призначення судової (будівельно-технічної) експертизи у даній справі задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи, яке висловлене Відповідачем в тексті апеляційної скарги з посиланням на ч. 5 ст. 252 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.

Вимогами ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Зазначена норма має імперативний характер щодо порядку перегляду справи, який не може бути змінено, отже клопотання апелянта щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Крім того, за нормою ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 ст. 271 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Апелянт, заявляючи в тексті апеляційної скарги відповідне клопотання, зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, в тому числі для вирішення клопотання про призначення по даній справі будівельно-технічної експертизи.

Позивач заперечує проти поданого клопотання, оскільки справа, що розглядається є справою незначної складності та розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, також вважає, що апелянтом не зазначено, яким чином участь сторін у судовому засіданні сприятиме повному та всебічному встановленню обставин справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору в межах апеляційного перегляду є лише наявність або відсутність підстав до стягнення орендної плати (з урахуванням пені, інфляційних та відсотків річних за її прострочення), а також неустойки за затримку повернення об`єкту оренди, отже справа не має складного характеру та підстав до її розгляду поза межами встановленого ч.10 ст.270 ГПК України порядку письмового провадження не встановлено.

Посилання апелянта на необхідність повного та детального вивчення обставин справи та ретельного дослідження наявних доказів не є підставою до зміни визначеного порядку розгляду, оскільки повний та всебічний розгляд справи є обов`язком суду в будь-якому разі.

Щодо необхідності вирішення клопотання про призначення експертизи, то право на заявляння такого клопотання та його розгляд не обмежуються встановленим порядком розгляду справи, проте, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких підстав судом не встановлено, а заявником у поданому клопотанні не наведено конкретних обставин у розумінні приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України у відповідності до яких справу слід розглядати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників.

Щодо клопотання про долучення додаткового доказу.

Так, Відповідач просить долучити до матеріалів справи в апеляційній інстанції Сертифікат №6300-24-0405 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) від 23.02.2024 за мотивами того, що суд першої інстанції відмовив в задоволені клопотання про наданні додаткового строку для його подання, у зв`язку з чим Відповідач був позбавлений можливості реалізувати відповідне процесуальне право на подання доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач при поданні відзиву на позов, зазначав про бажання надати такий сертифікат, направляв адвокатський запит для його отримання, однак у зв`язку з обмеженим часом, не зміг його отримати, заявляв про продовження процесуального строку на його отримання, у чому було відмовлено ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2024р,

За наведених обставин та враховуючи, що Сертифікат виданий Відповідачу лише 23.02.2024, то судова колегія погоджується з доводами Відповідача, що з об`єктивних причин він не міг надати його до суду першої інстанції, хоча вжив усіх можливих заходів, щодо можливості подання такого доказу до суду першої інстанції.

Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті, Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку існували об`єктивні обставини, які унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії як подання додаткового доказу, оскільки Відповідачем вживались дії для отримання сертифікату шляхом направлення адвокатського запиту та звернення до суду першої інстанції з продовженням процесуального строку, у зв`язку наявні правові підстави до задоволення заяви Відповідача про долучення додаткового доказу.

Крім того, при дослідженні обставин справи судовою колегією, виникла необхідність додатково з`ясувати у сторін їх позицію щодо моменту виникнення у Позивача права вимоги до Відповідача щодо спірної суми орендної плати за кожний розрахунковий місяць.

Керуючись статтями 234, 235, 269, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків про призначення будівельно-технічної експертизи, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків про долучення додаткових доказів у справі №922/4804/23 задовольнити, долучити до матеріалів справи Сертифікат №6300-24-0405 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) від 23.02.2024

Зобов`язати Комунальний заклад "Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради", м. Харків та Приватне акціонерне товариство "Інюрполіс", м. Харків в п`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали (в електронному кабінеті в підсистемі ЕС ЄСІТС) надати письмові пояснення щодо моменту порушеного права Позивача на отримання спірної суми орендної плати за кожний розрахунковий місяць з посиланням на докази, що є в матеріалах справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова