Рішення

від 23.01.2024 по справі 927/1231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1231/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, вул. Овдіївська,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код 02910114, e-mail: nizhin.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 25618741, e-mail: ch_oblrada@cg.gov.ua

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Носівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство "Носівкарайагролісництво", вул. Вокзальна, 33, м. Носівка, Чернігівська область, 17100, ідентифікаційний код 31320182, e-mail: agrolisnos@ukr.net

до відповідача: Носівської міської ради Чернігівської області, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17100, ідентифікаційний код 04061984, e-mail: nosmrada_post@cg.gov.ua

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вул. П`ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 39764881, e-mail: chernigiv@land.gov.ua

про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної ради про:

- витребування з незаконного володіння Носівської міської ради Чернігівської області на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень від 27.06.2022 за індексним номером 63989818 з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади в особі Носівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади.

Позов обґрунтований порушенням норм чинного законодавства щодо використання спірної земельної ділянки.

У прохальній частині позовної заяви прокурор просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Носівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство "Носівкарайагролісництво" та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, посилаючись на те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки зазначених осіб.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2023; до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Носівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство "Носівкарайагролісництво" та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 11.09.2023 учасникам справи надіслана рекомендованою кореспонденцією та отримана Ніжинською окружною прокуратурою 19.09.2023, позивачем - 15.09.2023, відповідачем - 19.09.2023, третьою особою на стороні позивача - 18.09.2023, третьою особою на стороні відповідача - 15.09.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.112-116).

02.10.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшли пояснення №9-25-0.6-4854/2-23 від 28.09.2023 у яких третя особа зазначає, що Головним управлінням не приймалось жодних рішень щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, вилучення її чи зміни цільового призначення, як стверджує прокурор. В результаті поділу відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 утворилася в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га, яка наразі залишається у комунальній власності відповідача. Лист ДП «Носівкарайагролісництво» від 15.02.2023 №27 не може бути прийнятий до уваги, оскільки станом на 15.02.2023 доступ до відомостей Державного земельного кадастру (публічна кадастрова карта) обмежено у зв`язку з введенням воєнного стану. Одночасно у листі №27 зазначено про накладання спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення. Також не може бути прийнята як доказ схема складена лісничим ДП «Носівкарайагролісництво» Ю.М. Гриценко, оскільки останній не володіє відповідними знаннями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності. З плану землекористування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧН №000291 неможливо достовірно встановити факт накладання спірної земельної ділянки на землі, що перебувають у постійному користуванні. Конфігурація спірної земельної ділянки скоріше вказує на те, що вона знаходиться поза межами земель, які перебувають в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво». Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Носівкарайагролісництво» також не може бути прийнято судом як доказ, оскільки виготовлено у 2015 році, тоді як земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 була сформована як об`єкт прав у 2013 році. Головне управління звертає увагу, що картографічні матеріали, виготовлені інженером-геодезистом Школобердою Я.Ю., підтверджують той факт, що фактичні межі земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво» та відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру суттєво відрізняються від меж згідно Державного акту на право постійного користування однак в інших частинах, ніж місцезнаходження спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка лише незначною площею накладається на землі, що перебувають в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво». За доводами Головного управління, судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, тому вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права комунальної власності не є ефективним способом захисту.

05.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №14-05/2664 від 02.10.2023 у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що набула у комунальну власність та розпорядилася спірною земельною ділянкою добросовісно, відкрито та у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Прокурором не надано жодного належного доказу на підтвердження підстав позову та не оскаржено дії Держгеокадастру, а зроблено передчасні висновки щодо неправомірності його дій. Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка перебувала у власності Чернігівської обласної ради, а Носівська міська рада неправомірно заволоділа нею, перевищила свої повноваження та порушила її права. Вимога прокурора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади в особі Носівської міської ради є неефективним способом захисту.

У судове засідання 11.10.2023 прибули повноважні представники прокуратури, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та представник відповідача, проте у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги судове засідання 11.10.2023 не відбулось, про що складено Акт №96-23 щодо оголошення повітряної тривоги від 11.10.2023.

Ухвалою суду від 11.10.2023 строк підготовчого провадження продовжено на 29 днів та підготовче засідання відкладено на 05.12.2023, про що представників прокуратури, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача повідомлено розписками.

Ухвала суду від 11.10.2023 направлена рекомендованою кореспонденцією позивачем отримана ним 16.10.2023, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Носівським районним дочірнім агролісогосподарським підприємством "Носівкарайагролісництво" - 20.10.2023.

16.10.2023 від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №52-75-7707вих-23 від 12.10.2023, у якій прокурор вважає доводи відповідача необґрунтованими, а також зазначає, що спірна земельна ділянка фактично сформована за рахунок земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області власником та розпорядником яких є Чернігівська обласна рада. Вилучати земельні ділянки комунальної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні лісогосподарського підприємства, для нелісогосподарських потреб у даному випадку мала право виключно Чернігівська обласна рада. Належним способом захисту прав у даному випадку є звернення з віндикаційним позовом, оскільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка без відповідної правової підстави заволодіє ним. У даному випадку прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту.

У судове засідання 05.12.2023 прибули повноважні представники прокуратури, відповідача та третіх осіб. Позивач у судове засідання 05.12.2023 не прибув.

У судовому засіданні 05.12.2023 представником відповідача заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі як третю особу Ніжинську райдержадміністрацію та надано усні пояснення щодо заявленого клопотання.

Вказане клопотання підтримано представником відповідача.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні, відповідача - Ніжинської райдержадміністрації відхилено судом у зв?язку з відсутністю належно обґрунтованих підстав для залучення вказаної особи до участі у справі.

Суд у судовому засіданні 05.12.2023 протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.12.2023, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 05.12.2023.

Довідками про доставку електронного листа Господарського суду Чернігівської області, за підписом відповідального працівника підтверджується, що ухвала суду від 06.12.2023 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів 06.12.2023 о 12:08.

У судове засідання 20.12.2023 прибули повноважні представники прокуратури, відповідача та третіх осіб. Позивач у судове засідання 20.12.2023 не прибув.

У судовому засіданні 20.12.2023 судом постанолено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.01.2024, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 20.12.2023,

Довідками про доставку електронного листа Господарського суду Чернігівської області, за підписом відповідального працівника підтверджується, що ухвала суду від 20.12.2023 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів 21.12.2023 о 11:47.

У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, про що складено відповідний Акт щодо оголошення повітряної тривоги №15-24 від 23.01.2024, судове засідання 23.01.2024 своєчасно не розпочалося.

Після закінчення повітряної тривоги учасники справи у судове засідання 23.01.2024 не прибули.

Судом явка учасників судового процесу у судове засідання обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У відповідності до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 № 25-10018/14-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у комунальну власність Носівської міської ради передано земельні ділянки загальною площею 3234,0552 га (а.с.56-57).

21.12.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Носівською міською радою Носівського району Чернігівської області підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, у якому зазначено, що цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області на земельні ділянки, зазначені у додатку (а.с.72-73).

Згідно з додатком до акту, Носівській міській раді передано в т.ч., земельну ділянку під порядковим номером 239, кадастровий номер якої 7423882000:02:001:4686, площею 11,3943 га, що розташована на території Козарівської сільської ради, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби.

До матеріалів справи додано копію поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 (відкриту 04.11.2013) (а.с.58-68).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Носівської міської ради Передерій Т.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46495660 від 16.04.2019, відповідно до якого 11.04.2019 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, площею 11,3943 га (підстава - акт приймання-передачі нерухомого майна, земельної ділянки, виданий 21.12.2018, наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №25-10018/14-18-гс, виданий 21.12.2018), форма власності - комунальна, власник - Носівська міська рада (а.с.74).

При проведенні Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області інвентаризації земель та передачі їх у комунальну власність не враховано, що ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 сформовано за рахунок лісового фонду, який перебував та перебуває у постійному користуванні лісогосподарського підприємства.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що у результаті поділу земельної ділянки утворено 6 нових земельних ділянок, 5 з яких площею по 2 га кожна передано у приватну власність громадян у порядку безоплатної приватизації земель, земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 площею 1,3944 га залишилася у комунальній власності Носівської територіальної громади.

Державним реєстратором Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63989818 від 27.06.2022, відповідно до якого 22.06.2022 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га (підстава - рішення 20 сесії 8 скликання Носівської міської ради Чернігівської області від 18.02.2022), власник - територіальна громада Носівська міська рада, номер відомостей про речове право 47168512 (а.с.75-76).

Відповідно до п.1.1., 1.2. статуту Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» (нова редакція), затвердженого в.о. генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 30.08.2022 №38, зазначене підприємство створено за рішенням засновника наказом від 30.12.2000 №21 на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, засновником якого є Комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (а.с.36-49).

Матеріали справи містять Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Носівкарайагролісництво» Комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» та Технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівкарайагролісництво» на території Козарської сільської ради (а.с.25-32).

На підставі розпорядження Носівської райдержадміністрації від 06.06.2002 № 146 у постійне користування агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівка-райагролісництво» на території Козарської сільської ради Носівського району Чернігівської області для ведення лісового господарства передано 440 га землі.

10.06.2002 оформлено Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧН № 000291, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 114, на підставі якого на території Козарської сільської ради у користуванні ДП «Носівкарайагролісництво» перебуває 14 масивів земель лісового фонду, зокрема ділянка № 5.1-2 площею 159,8 га (а.с.20-22).

Відповідно до листа №27 від 15.02.2023 ДП «Носівкарайагролісництво» обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» при моніторингу кадастрової карти України на території Носівської ОТГ (колишня Козарська сільська рада) виявлено накладання, зокрема, кадастрового номеру 7423882000:02:001:5177 на шар «ліси», що відносяться до земель лісогосподарського призначення в кварталі 53, виділ 1 ДП «Носівкарайагролісництво» (а.с.33).

За доводами прокурора земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га фактично сформовано за рахунок лісового фонду, який перебував та перебуває у постійному користуванні лісогосподарського підприємства та право користування на земельні ділянки посвідчено належними правовстановлюючими документами, що не було враховано Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області при проведенні інвентаризації земель та передачі їх у комунальну власність.

Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво» листом №39 від 06.09.2022 повідомило, що за період 2020-2022 років ніяких розпоряджень та актів для передачі земель лісогосподарського призначення не відбулося (а.с.15).

Згідно з листом Чернігівської обласної ради №01-05/514 від 28.06.2023 про факт передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, площею 11,3943 га лісогосподарського призначення у комунальну власність Носівської міської ради стало відомо із листа Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області від 31.10.2022 №5100вих22, рішення про погодження вилучення з постійного користування ДП «Носівкарайагролісництво» зазначеної земельної ділянки лісогосподарського призначення не приймалися (а.с.92).

Згідно з листом №123 від 29.08.2023 ДП «Носівкарайагролісництво» надано картографічні зображення щодо накладання земельних ділянок приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення у кварталі 53 виділ 1. Вказані земельні ділянки надані у власність громадян за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні підприємства. Картографічні матеріали зроблені на запит підприємства спеціалістом у галузі геодезії, картографії та кадастру (а.с.86-90).

Щодо представництва прокуратури в інтересах позивача у суді суд зважає на таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

За змістом статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

У статті 5 Лісового кодексу України зазначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Статтею 11 Лісового кодексу України визначено, що право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України).

За огляду на норми ст. 45, 48, 54 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Згідно з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», що набув чинності 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні комунальних лісогосподарських підприємств є комунальною власністю територіальних громад області та не підлягали інвентаризації як землі державної власності та передачі у комунальну власність об`єднаних територіальних громад, без рішення уповноваженого органу, у даному випадку Чернігівської обласної ради. При передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність міської ради Головним управлінням Держгеокадастру в області порушено вимоги законодавства щодо порядку зміни цільового призначення земельних ділянок та перевищено компетенцію щодо розпорядження відповідною категорією земель.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у порушенні Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області вимог законодавства при включенні до переліку земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення лісових ділянок комунальної власності територіальних громад області, які окрім вказаного перебували у постійному користуванні лісогосподарського підприємства, незаконному проведенні інвентаризації та передачі цих ділянок з комунальної власності обласної ради до комунальної власності міської ради. Чернігівська обласна рада рішення про вилучення з комунальної власності, постійного користування ДП «Носівкарайагролісництво» не приймала, а останнє письмову згоду на вилучення земель не надавало.

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що обласні ради та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Виходячи з приписів ст.8 Земельного Кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 30 Лісового кодексу України визначено, що, зокрема, обласні ради, у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань; передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють права користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад.

За доводами прокурора, у цій справі інтереси держави потребують невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу (зміна цільового призначення землі, передання її у приватну власність фізичних осіб тощо). Не вжиття заходів до усунення наявних порушень, може привести до знищення лісу, відтак бездіяльність позивача зумовлює настання невідворотних негативних наслідків.

Позовну заяву подано в інтересах держави в особі позивача - Чернігівської обласної ради, яка, на думку прокурора, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснює належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася.

Ніжинська окружна прокуратура листами №5100вих-22 від 31.10.2022, №52-75-4494вих-23 від 23.06.2023 проінформувала Чернігівську обласну раду про виявлені порушення з проханням повідомити, чи вживала облрада заходи, спрямовані на повернення земельної ділянки у розпорядження обласної ради та постійне користування ДП «Носівкарайагролісництво» (а.с.50,91).

Чернігівська обласна рада у листі №01-05/514 від 28.06.2023, адресованому Ніжинській окружній прокуратурі, повідомила останню про обмежене фінансування обласної ради на судові витрати та не заперечила щодо представництва Ніжинською окружною прокуратурою інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в Господарському суді Чернігівської області для повернення незаконно відчуженої ділянки її законному власнику (а.с.92).

Ніжинська окружна прокуратура листом від 29.08.2023 №52-75-6315вих-23 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Чернігівську обласну раду про пред?явлення позову до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі останньої про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації (а.с. 98-99).

Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.

З огляду на невжиття самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах, ефективних заходів щодо усунення виявлених порушень, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради у суді при зверненні із цим позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову, з таких підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт г) ч.4 ст. 83 Земельного кодексу України).

Згідно з ст. 57 Земельного кодексу України, ч.1 ст.17 Лісового кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Оскільки спірна земельна ділянка та права на неї є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14).

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 № 25-10018/14-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у комунальну власність Носівської міської ради передано земельні ділянки загальною площею 3234,0552 га.

Згідно з додатком до Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, підписаного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Носівською міською радою Носівського району Чернігівської області, Носівській міській раді передано в т.ч., земельну ділянку під порядковим номером 239, кадастровий номер якої 7423882000:02:001:4686, площею 11,3943 га, що розташована на території Козарівської сільської ради, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Носівської міської ради Передерій Т.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46495660 від 16.04.2019, відповідно до якого 11.04.2019 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, площею 11,3943 га (підстава - акт приймання-передачі нерухомого майна, земельної ділянки, виданий 21.12.2018, наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №25-10018/14-18-гс, виданий 21.12.2018), форма власності - комунальна, власник - Носівська міська рада.

За доводами прокурора при проведенні Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області інвентаризації земель та передачі їх у комунальну власність не враховано, що ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 сформовано за рахунок лісового фонду, який перебував та перебуває у постійному користуванні лісогосподарського підприємства.

У результаті поділу земельної ділянки утворено 6 нових земельних ділянок, 5 з яких площею по 2 га кожна передано у приватну власність громадян у порядку безоплатної приватизації земель, земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 площею 1,3944 га залишилася у комунальній власності Носівської територіальної громади.

22.06.2022 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63989818 від 27.06.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га (підстава - рішення 20 сесії 8 скликання Носівської міської ради Чернігівської області від 18.02.2022), власник - територіальна громада Носівська міська рада, номер відомостей про речове право 47168512.

Прокурор у позові зазначив, що земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га, фактично сформовано за рахунок лісового фонду, який перебував та перебуває у постійному користуванні лісогосподарського підприємства та право користування на земельні ділянки посвідчено належними правовстановлюючими документами. Наразі спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, площею 1,3944 га, залишається у комунальній власності Носівської територіальної громади та перебуває у постійному користуванні ДП «Носівкарайагролісництво» обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс», яке у листі №27 від 15.02.2023 повідомило, що при моніторингу кадастрової карти України на території Носівської ОТГ (колишня Козарська сільська рада) виявлено накладання, зокрема, кадастрового номеру 7423882000:02:001:5177 на шар «ліси», що відносяться до земель лісогосподарського призначення в кварталі 53, виділ 1 ДП «Носівкарайагролісництво».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Носівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство "Носівкарайагролісництво" повністю підтримує позовні вимоги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не заперечує, що згідно з наказом Головного управління від 21.12.2018 №25-10018/14-18-сг земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 була передана Носівській міській раді у комунальну власність, що підтверджується копією акту приймання передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 21.12.2018.

Натомість Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не погоджується з доводами прокурора про те, що незаконні рішення Головного управління щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 та винесення наказу від 21.12.2018 призвели до безпідставного вилучення земель лісового фонду та зміни їх цільового і призначення.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з принципу змагальності господарського судочинства кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, поземельну книгу відкрито 04.11.2013 (а.с.58-68).

Станом на 2013 рік будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 не вносились.

Відповідно до розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 29.08.2013 №208 (зі змінами від 09.12.2013) «Про проведення робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Носівського району» проведено роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Носівського району орієнтовною площею 2094,4171 га (а.с.121).

Згідно з додатком до розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 09.12.2013 №290 земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 площею 11,3943 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі 04.11.2013 (вид угідь - пасовища) (а.с.122-124).

Розпорядженням Носівської районної державної адміністрації від 13.12.2013 №291 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Ганнівської, Козарівської, Лихачівської, Макіївської, Державнівської сільських рад, загальною площею 2094,4171 га згідно з додатком, до якого увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 (а.с.125-127).

Прокурор у позові зазначає, що саме незаконні дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області призвели до безпідставного вилучення земель лісового фонду, зміни їх цільового призначення та подальшої передачі їх у комунальну власність, проте належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин стосовно того, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області приймались рішення щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686, вилучення її чи зміни цільового призначення, прокурором не надано.

Сторонами не заперечено того факту, що в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 була утворена і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 площею 1,3944 га, яка наразі залишається у комунальній власності Носівської територіальної громади.

У підтвердження факту знаходження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 в межах земель постійного користування ДП «Носівкарайагролісництво» обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» прокурором надано копії Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧН № 000291 від 10.06.2002, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 114; Технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівкарайагролісництво» на території Козарської сільської ради 2001 року; Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Носівкарайагролісництво» Комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» 2015 року та лист ДП «Носівкарайагролісництво» від 15.02.2023 №27 з планами-схемами, у якому зазначено, що при моніторингу кадастрової карти України на території Носівської ОТГ (колишня Козарська сільська рада) виявлено накладання, зокрема, кадастрового номеру 7423882000:02:001:5177 на шар «ліси», що відносяться до земель лісогосподарського призначення в кварталі 53, виділ 1 ДП «Носівкарайагролісництво» (а.с.33).

Суд погоджується з доводами Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що вищезазначений лист ДП «Носівкарайагролісництво» від 15.02.2023 №27 не може бути прийнятий до уваги, оскільки станом на 15.02.2023 доступ до відомостей Державного земельного кадастру (Публічна кадастрова карта) обмежено у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, про що також зазначено в самому листі, і вказана обставина позбавляє можливості отримати додаткову інформацію щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, в тому числі щодо накладання спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення.

Крім того, викладені у листі від 15.02.2023 №27 відомості про те, що накладання земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 на шар «ліси», що відносяться до земель лісогосподарського призначення ДП «Носівкарайагролісництво» в кварталі 53 виділ 1 не знаходять належного підтвердження за відсутністю доказів того, що лісничий ДП «Носівкарайагролісництво» Ю.М. Гриценко, який підписав вказаний лист, володіє відповідними знаннями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності.

З плану землекористування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧН №000291 неможливо достовірно встановити факт накладання спірної земельної ділянки на землі, що перебувають у постійному користуванні. Конфігурація спірної земельної ділянки скоріше вказує на те, що вона знаходиться поза межами земель, які перебувають в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво».

Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Носівкарайагролісництво» також не може бути прийнято судом як доказ, оскільки виготовлено у 2015 році, тоді як земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:4686 була сформована як об`єкт прав у 2013 році.

Картографічні матеріали виготовлені на запит ДАСП «Носівкарайагролісництво» інженером-геодезистом Школобердою Я.Ю. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №013871 від 05.01.2018, виданий відповідно до протоколу рішення кваліфікаційної комісії №12 від 21.12.2017) підтверджують той факт, що фактичні межі земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво» та відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру суттєво відрізняються від меж згідно з Державним актом на право постійного користування, однак в інших частинах, ніж місцезнаходження спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка лише незначною площею, яка не визначена інженером-геодезистом Школобердою Я.Ю, накладається на землі, що перебувають в постійному користуванні ДАСП «Носівкарайагролісництво» (а.с.86-90).

Оскільки, площа накладення зі спірною земельною ділянкою зовсім незначна, належні підстави для витребування всієї спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 на користь Чернігівської обласної ради відсутні.

За таких обставин суд доходить висновку про передчасність висновків прокурора про те, що земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 площею 1,3944 га фактично сформовано за рахунок лісового фонду, а також про неправомірність дій чи рішень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які призвели до безпідставного вилучення земель лісового фонду, зміни їх цільового призначення та подальшої передачі у комунальну власність.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в частині 2 статті 16 ЦК України та частині 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з?ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб ефективний захист порушеного права.

За результатами розгляду спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного право, якщо воно мало місце.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (§ 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 203/5561/16, від 26.10.2022 у справі № 161/2915/20, від 26.10.2022 у справі № 570/2615/17.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що "звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець у ст. 16 Цивільного кодексу України. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом з прийняттям до уваги його правових обґрунтувань.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем у спорі про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України є власник майна, а відповідачем - добросовісний набувач (титульний власник спірного майна), що володіє ним на момент звернення позивача до суду з таким позовом, тоді як особи, які набували та втрачали відповідне право у ланцюгу перепродажів, не є відповідачами у такому спорі, так як на час пред`явлення вимоги про витребування майна з володіння не є ані власниками, ані володільцями, ані користувачами спірного майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження Хе 14-256цс18)).

У даному спорі судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, тому вимога прокурора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права комунальної власності не є ефективним способом захисту.

Прокурором не спростовано підстав добросовісного набуття Носівською міською радою у комунальну власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177 та розпорядження нею, а також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що Носівська міська рада неправомірно заволоділа спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 7423882000:02:001:5177, перевищила свої повноваження та порушила права Чернігівської обласної ради.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судовий збір та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судові витрати у даній справі покладаються на прокурора, який подавав позов та сплачував судовий збір.

Керуючись ст. 13, 14, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради до Носівської міської ради Чернігівської області про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію, відмовити повністю.

У судовому засіданні 23.01.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2024.

Суддя М.О. Демидова