Постанова

від 10.09.2006 по справі 2-26/9191-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-26/9191-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 06 вересня 2006 року  

Справа № 2-26/9191-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Халецького Олега В'ячеславовича, дов. № б/н від 21.03.2006;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий центр "Демерджи" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Проніна О.Л.) від 19.06.2006 року у справі № 2-26/9191-2006 та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги,

за позовом           закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий центр "Демерджи" (вул. Перекопська, 4,Алушта,98500)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ" (вул. Перекопська, 10,Ізобільне,  Алушта,98531); (м. Алушта, с. Ізобільне, вул. Северна, 6, 98500)        

про стягнення 7550,00 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 року у справі №2-26/9191-2006 (суддя Проніна О.Л.) відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий центр "Демерджи" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ" про стягнення 7550,00грн.

В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що, оскільки матеріалами справи, а саме листом від 16.11.2005 вих. № 29, підтверджується наявність, з боку Орендаря (відповідача) на адресу Орендодавця (позивача), повідомлення про намір передачі (повернення) об'єкту оренди і, таким чином, наявність повідомлення про бажання припинити дію договору на зимовий період, то не має і підстав вважати договір пролонгованим і, відповідно, підстав для задоволення позову.

Позивач, не погодившись з цим судовим актом, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

При цьому в своїй скарзі позивач посилається на  положення статті 598 Цивільного кодексу України відповідно до якої зобов'язання може бути припинено на підставах встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися   майном   після закінчення  строку договору найму,  то,  за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тобто, позивач звертає увагу на те, що термін дії договору найму продовжує свою дію на наступний період часу, у випадку якщо після закінчення терміну його дії наймач продовжує користуватися майном, з відома наймодавця.

Таким чином, на думку позивача, оскільки відповідач не повернув орендоване їм майно, то строк дії договору оренди № 5 від 01.06.2005 був пролонгований на наступні періоди часу. У зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання по оплаті платежів за користування орендованим майном в розмірі встановленому в договорі.

Також закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий центр "Демерджи" вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано, в якості доказу припинення дії договору оренди, прийнятий лист  відповідача № 29 від 16.11.2005, оскільки суду так і не були надані докази його отримання позивачем.

Крім того, судом допущено порушення статті 85 Господарського кодексу України, оскільки в тексті рішення не вказані дати його складання і підписання. А також рішення суду направлено на адресу позивача з порушенням строку встановленого статтею 87 Господарського кодексу України.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Крім того, відповідач повідомив апеляційну інстанцію про те, що причиною нез'явлення у перше судове засідання в Севастопольському апеляційному господарському суді  з'явилася помилка при зазначенні адреси на поштовому конверті, який був направлений судом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ" з ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду. Однак, відповідач також зазначив те, що він з доводами апеляційної скарги ознайомлений, та вважає можливим розглянути справу без участі його уповноваженого представника у судовому засіданні за наявними документами та запереченнями у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає що, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 головуючого суддю Сотула В.В. замінено на суддю  Плута В.М.   Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 суддів Щепанську О.А. та Гонтаря В.І. замінено на суддів Борисову Ю.В. та Горошко Н.П.

23 серпня 2006 року розгляд справи був відкладений на 06 вересня 2006 року, у зв'язку з нез'явленням відповідача.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий центр "Демерджи"  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.06.2005 між закритим акціонерним товариством „Лікувально-оздоровчий центр „Демерджи” та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕОЛ” був укладений договір оренди № 5, предметом якого є нежитлові приміщення, які складаються із 2 кімнат загальною площею 45,5 кв. м., що розташовані у м. Алушта, вул. Перекопська (пляжний будиночок на пляжі Східної набережної).

Передача майна оформлена актом прийому передачі від 01.06.2005, який є додатком до договору оренди та підписаний сторонами.

Згідно пункту 1.1 договору розмір орендної плати визначений у розмірі 50,00 грн. за добу.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів за період часу з 01.06.2005 по 15.09.2005 відповідачем сплачено позивачу в рахунок  орендної плати 5350,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускаються.

Пунктом 4.2 договору оренди встановлено, що за відсутності заяви одній із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на такий же термін на тих же умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, відповідач у разі наміру розірвати даний договір оренди повинен був направити на адресу позивача заяву про припинення договору оренди.

Вказаний договір оренди після закінчення його терміну дії не був,  розірваний сторонами. Тобто позивач продовжував користуватися орендованим їм майном після 15.09.2005.

Так, апеляційна інстанція вважає необхідним зазначити той факт, що лист відповідача від 16.11.2005 за № 29 скерований на адресу позивача про відмову оплачувати орендні платежі по рахунку № СФ 0000317 від 08.11.2005 на суму 2700,22 грн. не може бути взятий до уваги судовою колегією як доказ розірвання договору оренди, оскільки суду не надано доказів отримання даного листа позивачем. Крім того, лист датований на адресу позивача після закінчення значного періоду часу та після закінчення терміну дії договору оренди, та є відповіддю на виставлені позивачем рахунки, а не заявою про розірвання договору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, факт неповернення відповідачем орендованого майна позивачу є доказом продовження терміну дії договору оренди, оскільки згідно пункту 3.2 договору обов'язком відповідача є повернення орендованого майна у разі припинення дії договору оренди. Суду не були надані доказі вживання відповідачем заходів щодо повернення орендованого майна позивачу.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України обов'язком наймача є повернення речі переданої в наймання у разі припинення договору найму.

Судова колегія не може взяти до уваги лист відповідача №2 5 від 07.06.2006 яким він запропонував позивачу продовжити строк дії договору на літній період часу з 01.06.2006 по 15.09.2006, оскільки в договорі вказано про можливість його продовження на такий же строк, при цьому не обумовлено що цей строк є тільки літнім періодом пори року.

Отже, відповідач з 16.09.2005 по 13.02.2006 продовжував користуватися орендованим майном, у зв'язку з чим він зобов'язаний оплачувати орендні платежі згідно умовам договору оренди, який продовжив свою дію на вказаний період часу.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з тим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчий центр „Демерджі” задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 9.06.2006 у справі №2-26/9191-2006 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕОЛ” (Автономна Республіка Крим, Алуштинський район, с. Ізобільне, вул. Северна, 6, п/р №2600831787001 в "Укрсоцбанк" м. Алушта, МФО 324032, ОКПО 19011526) на користь закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчий центр „Демерджі” (Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Перекопська, 4, п/р 2600931818001, АФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Алушта, МФО 324032, ОКПО 23437225) заборгованість за орендну плату у розмірі 7500,00 грн.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕОЛ” (Автономна Республіка Крим, Алуштинський район, с. Ізобільне, вул. Северна, 6, п/р №2600831787001 в "Укрсоцбанк" м. Алушта, МФО 324032, ОКПО 19011526) на користь закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчий центр „Демерджі” (Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Перекопська, 4, п/р 2600931818001, АФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Алушта, МФО 324032, ОКПО 23437225) 102,00 грн. державного мита і 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                Ю.В. Борисова