Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/6454/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6454/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 (колегія суддів: Іоннікова І. А., Тарасенко К. В., Шаптала Є.Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 (суддя Гумега О. В.) у справі

за позовом Компанії "Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед" (Tottenham Offices And Houses Limited) до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у місті Києві про припинення податкової застави,

за участю представника позивача - Терещука О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Компанія "Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед" (Tottenham Offices And Houses Limited) (далі - Компанія) звернулася до суду з позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві (далі - ДПС в особі ГУ) про припинення податкової застави нерухомого майна (реєстраційний номер 1862900980000, зареєстрованої 20.10.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень (літ. "А") загальною площею 35,3 кв. м, розташованих за адресою: вулиця Госпітальна, будинок 14, місто Київ.

2. На обґрунтування позовних вимог Компанія послалася на те, що їй на праві власності належить назване вище нерухоме майно, яке незаконно обтяжено податковою заставою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. На обліку у Головному управлінні Державної податкової служби України у місті Києві (далі - ГУ ДПС) перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (далі - ТОВ "Торг - Альянс"), код ЄДРПОУ 30634134, як платник податків за основним місцем обліку.

4. 20.10.2016 у зв`язку з наявністю податкового боргу ТОВ "Торг - Альянс" на підставі рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.09.2016 № 17687-17 про опис майна у податкову заставу, акта опису майна від 19.10.2016 № 19/26-55-17-02, складеного Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави щодо нерухомого майна ТОВ "Торг-Альянс", а саме: нежитлових приміщень (літ. "А") загальною площею 35,4 кв. м, що складає 2/100 частин нежитлової будівлі (літ. "А") та дворівневої автостоянки загальною площею 1663,1 кв. м (номер запису про обтяження 32213092), розташованих за названою вище адресою.

5. Позивач посилається на те, що власником майна, яке перебуває у податковій заставі, є Компанія, відмінна від особи, яка не виконала зобов`язання щодо сплати податків (ТОВ "Торг-Альянс"), і перебування цього майна у податковій заставі фактично перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися ним. До того ж позивач як власник майна позбавлений права вимагати виключення спірного майна з податкової застави у позасудовому порядку, оскільки Податковим кодексом України (далі - ПК України) така підстава для виключення майна з податкової застави не передбачена. Стверджуючи про ці обставини, позивач посилається на те, що він набув право власності на спірне мано з 26.04.2007 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20.

6. Ці обставини стали підставою для звернення Компанії до суду з позовом про припинення податкової застави названого вище нерухомого майна.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. 28.11.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, про задоволення позову.

8. Судові рішення мотивовані тим, що позивач є власником спірного нерухомого майна, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, тоді як воно знаходиться у податковій заставі з відміткою про заборону його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, тобто ці обставини перешкоджають позивачу розпоряджатися ним. Тобто виснували, що податкова застава не пов`язана з особою позивача, стосується майна, право власності на яке визнано у судовому порядку, порушує права Компанії як власника на розпорядження цим майном.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

9. ГУ ДПС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень та ухвалення нового - про задоволення позову.

10. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник наполягає на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статті 93 ПК України у подібних правовідносинах.

11. Оскільки майно ТОВ "Торг - Альянс" узято у податкову заставу у 2016 році до набрання чинності рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, згідно з яким Компанія набула право власності з 26.04.2007, і відсутні підстави для застосування до ТОВ "Торг - Альянс" статті 93 ПК України, то скаржник вважає необґрунтованими позовні вимоги Компанії.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

12. Компанія у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вона стверджує про те, що майно, яке перебуває у податковій заставі, належить лише їй на праві власності і не є власністю платника податків, який має податковий борг, тоді як предметом податкової застави може бути виключно майно, яке належить на праві власності платнику податків, який має податковий борг. Узагальнено заперечення позивача проти касаційної скарги зводяться до порушення його прав щодо володіння, користування і розпорядження спірним майном, яке обтяжено податковою заставою, встановленою у зв`язку з порушенням податкових зобов`язань іншою особою - ТОВ "Торг - Альянс". Наполягає на тому, що на дату прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу 30.09.2016, дату складення акта опису майна 19.10.2016, дату державної реєстрації обтяження у вигляді податкової застави 20.10.2016 і на дату звернення позивача з цим позовом спірне нерухоме майно не було власністю ТОВ "Торг-Альянс", а було власністю Компанії й обтяження податковою заставою цього майна, яке з 26.04.2007 за названим вище судовим рішенням місцевого господарського суду належить позивачу, є неправомірним, оскільки податковий борг має попередній його власник - ТОВ "Торг-Альянс".

Позиція Верховного Суду

13. Причиною виникнення спору стало питання наявності/відсутності підстав для припинення податкової застави спірного нерухомого майна.

14. Як на підставу для подання касаційної скарги на судові рішення по суті спору ГУ ДПС посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 93 ПК України у подібних правовідносинах.

15. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

16. Ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

17. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

18. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

19. Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

20. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

21. Податкова застава виникає у випадку несплати платником податків грошового зобов`язання та пені, поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), і припиняється у випадках, визначених нормами ПК України. Отже, предметом податкової застави може бути виключно майно, яке належить на законних підставах платнику податків, який має податковий борг.

22. Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

23. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що до Компанії не застосовувалася податкова застава і за змістом рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20 вона є набувачем спірного майна з 26.04.2007 .

24. Натомість скаржник стверджує про відсутність підстав для звільнення спірного майна з податкової застави, оскільки це суперечитиме приписам статті 93 ПК України, позаяк на момент опису майна у податкову заставу у 2016 році спірні приміщення належали на праві власності ТОВ "Торг-Альянс", а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20 ще не існувало. Скаржник не був стороною у справі № 910/21187/20 та судовим рішенням у ній не було зобов`язано ГУ ДПС звільнити з-під податкової застави спірні приміщення. Крім того, наполягає на тому, що Компанія не надала ДПС в особі ГУ відповідного документа, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених статтею 91 ПК України, що вказує на відсутність підстави для звільнення спірних приміщень з-під податкової застави.

25. Верховний Суд переглядав у касаційному порядку судові рішення у справі № 907/568/22, предметом спору в якій було припинення податкової застави належного позивачеві нерухомого майна, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позовні вимоги у цій справі обґрунтовувалися тим, що перебування спірного майна у податковій заставі порушує право власності позивача на майно, який наполягав на тому, що положення ПК України встановлюють підстави для звільнення з податкової застави майна лише боржників, тоді як позивач не є таким, а тому положення статті 93 ПК України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.

26. Суд касаційної інстанції у постанові від 27.06.2023 у справі № 907/568/22 у подібних правовідносинах зробив висновок про те, що: "приписи статті 93 ПК України не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки позивач не є боржником, щодо якого передбачені у вказаній нормі права випадки можливості звільнення майна з податкової застави". Цей самий висновок застосований Верховним Судом у постановах від 09.08.2023 у справі № 907/850/22 та від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21 у подібних правовідносинах.

27. Отже, Верховний Суд здійснював перегляд справ, правовідносини в яких за своїм змістом та правовим регулюванням є подібними до правовідносин у цій справі, і суд касаційної інстанції вже досліджував питання щодо можливості застосування норм статті 93 ПК України у подібних правовідносинах та формував відповідні висновки щодо її застосування.

28. Суди попередніх інстанцій застосували положення статті 93 ПК України аналогічно викладеному вище. Виходячи з принципу правової визначеності як невід`ємної складової принципу верховенства права, інше тлумачення та застосування норм права було би доречним і можливим лише у разі наявності суттєвої помилки в існуючій практиці Верховного Суду, або у разі, якщо б існуюча практика Верховного Суду перестала би відповідати розвитку економічних або суспільних відносин, в яких відповідні норми мають застосовуватися. Проте колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для висновку про помилку у застосуванні цієї норми у раніше розглянутих аналогічних справах.

29. З огляду на те, що Верховний Суд уже сформував і виклав в інших справах з подібними правовідносинами висновок щодо застосування статті 93 ПК України, про неправильне застосовування яких судами попередніх інстанцій зазначив відповідач у касаційній скарзі, і висновки судів попередніх інстанцій у цій справі відповідають зазначеним висновкам, то відсутні підстави для формування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах у межах цієї справи. Відповідно касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

30. Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник не навів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Судові витрати

32. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі № 910/6454/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач