Ухвала

від 04.02.2025 по справі 910/6454/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/6454/22

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Буравльов С.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. (повний текст складено 05.03.2024 р.)

За скаргою Компанії Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед (Tottenham Offieces End Houses Limited)

на дії державного виконавця

у справі № 910/6454/22 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Компанії Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед (Tottenham Offieces End Houses Limited)

до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві

про припинення податкової застави,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. (повний текст складено 05.03.2024 р.) у справі № 910/6454/22 скаргу Компанії Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед (Tottenham Offieces End Houses Limited) на дії державного виконавця № 01/12.02 від 12.02.2024р. задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича з повернення наказу Господарського суду м. Києва від 30.10.2023 р. у справі № 910/6454/22 стягувачу без прийняття до виконання. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право Компанії Тоттенхем Офісіз Енд Хаусіз Лімітед (Tottenham Offieces End Houses Limited) у зв`язку з винесенням протиправного повідомлення від 09.01.2024 р. № 73755420/6-20.1 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В іншій частині скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою, Міністерство юстиції України 16.01.2025 р. через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Також у тексті апеляційної скарги заявником викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та заяву про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 р. апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі № 910/6454/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6454/22.

До суду 30.01.2025 р. надійшли матеріали справи № 910/6454/22.

Згідно з ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Однак, суд зазначає, що скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Станом на 01.01.2025 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році )*0,8 (понижуючий коефіцієнт) - 2422,40 грн.

Разом з цим, як вже зазначалося, до апеляційної скарги заявником не додано жодних доказів сплати судового збору за її подання, оскільки останнім заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги до прийняття постанови.

Аргументами скаржника є те, що:

- Міністерство юстиції України є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету;

- процедура сплати судового збору займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства.

Перевіривши матеріали скарги та розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 р. у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Проте, оскільки предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров`ю, клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

До того ж, суд звертає увагу скаржника, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу частина 1 статті 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави відсутності доказів сплати судового збору за її подання у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Також, як зазначалося вище, Міністерство юстиції України просить поновити строк апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали відсутній в електронному кабінеті скаржника та засобами поштового зв`язку не надходив.

Проте, апеляційний суд вважає доводи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст ухвали Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. складено 05.03.2024 р., заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 15.03.2024 р. включно. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано лише 16.01.2025 р., тобто з значним пропуском процесуального строку.

Окрім цього, судова колегія також вважає за необхідне наголосити заявнику на наступному.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, представник скаржника був присутній у судовому засіданні 04.03.2024 р. під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду, отже був обізнаний з результатом розгляду даної справи.

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. у справі № 910/6454/22 оприлюднена у реєстрі 07.03.2024 р. Тобто, саме з цієї дати Міністерства юстиції України, у випадку не отримання копії ухвали за допомогою засобів поштового зв`язку, могло ознайомитися зі змістом оскаржуваної ухвали та мотивами його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення та правову позицію Верховного Суду, Міністерство юстиції України, не було позбавлене права та можливості, враховуючи обізнаність скаржника з ходом даного судового провадження, самостійно ознайомитись з оскаржуваною ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України у чинній редакції апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. у справі № 910/6454/22 також підлягає залишенню без руху з підстави необґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Скаржнику слід дотриматися зазначених в цій ухвалі вказівок і надати суду заяву про поновлення строку з обґрунтуванням підстав пропуску процесуального строку та, у разі наявності, також надати докази отримання копії оскаржуваної ухвали суду.

Одночасно суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 р. у справі № 910/6454/22 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

3. Попередити Міністерство юстиції України, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків в частині надання доказів сплати судового збору, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, а у випадку не усунення у встановлений термін недоліків стосовно подання заяви про поновлення строку - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя С.І. Буравльов