Постанова

від 23.01.2024 по справі 495/8287/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2408/24

Справа № 495/8287/23

Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 серпня 2023 року, постановлену Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Мишко В.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, просила суд визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що виявилась у ненаданні наказу про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати строком на 80 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку у відповідності до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та зобов`язати Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати строком на 80 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку у відповідності до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.

Від представника відповідача КП «Саратська центральна лікарня» Саратської Селищної Ради Манової І.М. надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до належного суду, яке обґрунтоване тим, що у позовній заяві представник позивача зазначив, що місце знаходження відповідача за адресою: смт Сарата, вул. Соборна, 2, Білгород-Дністровського району Одеської області.

У зв`язку з чим, представник відповідача зазначила, що справа належить до територіальної юрисдикції Саратського районного суду Одеської області, тому позивачем порушено територіальну юрисдикцію (підсудність) суддів.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача КП "Саратська центральна лікарня" Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області адвоката Манової І.М. та цивільну справу 495/8287/23 передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.

Передаючи справу за підсудністю до вказаного суду, суд із посиланням на вимоги ч. 2 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України виходив з того, що відповідач по справі - Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області знаходиться за адресою: смт Сарата, вул. Соборна, 2, Білгород-Дністровського району Одеської області, тому вважав передати цивільну справу № 495/8287/23 за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 вважає оскаржувану постанову постановлену з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, ухвалити постанову за якою в задоволенні клопотання відповідача КП "Саратська центральна лікарня" щодо направлення справи до Саратського районного суду Одеської областівідмовити. Вказує на те, що суд помилкового дійшов висновку про направлення справи за місцем знаходження відповідача, виключає можливість для позивача звертатися до іншого суду того ж самого району, оскільки згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах, або у районі ( районах) і місті (містах).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807- IXутворено в Одеській області: Білгород-Дністровський район (з адміністративним центром у місті Білгород-Дністровський) у складі територій Білгород-Дністровської міської, Дивізійської сільської, Кароліно-Бугазької сільської, Кулевчанської сільської, Лиманської сільської, Маразліївської сільської, Мологівської сільської, Петропавлівської сільської, Плахтіївської сільської, Саратської селищної, Сергіївської селищної, Старокозацької сільської, Татарбунарської міської, Тузлівської сільської, Успенівської сільської, Шабівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; ліквідовано: в Одеській області: Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський,Овідіопольський, Окнянський, Подільський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Ширяївський райони.

Отже, скаржник вважає, що Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області перебуває та здійснює свою судову функцію у Білгород-Дністровському району, в який входить й селище Сарата, тому дана справа має розглядатись саме у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області.

Від представника Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що місцеві окружні суди на час звернення позивачки з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду не утворені та не почали діяльність, тому продовжують здійснювати свої повноваження районні суди, а тому відповідно до ч. 2 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, справа підлягає розгляду в Саратському районному суді Одеської області, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

У позові позивачка вказує, що її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місцезнаходження відповідача Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області є смт Сарата, вул. Соборна, 2, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Переглядаючи ухвалу суду про передачу матеріалів цивільної справи за підсудністю до відповідного суду за місцем знаходженням відповідача за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина першастатті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьоїстатті 13 ЦПК Україниучасниксправи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

За загальним правилом підсудності цивільних справ, позови пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача фізичної особи або місцезнаходженням юридичної особи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

Між тим, процесуальним законом передбачені випадки альтернативної підсудності, тобто за вибором позивача.

Статтею 28 ЦПК Українивизначено підсудність справ за вибором позивача.

Так відповідно до ч. 1ст. 28 ЦПК Українипозови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ. Тобто підсудність це коло цивільних справ, вирішений яких віднесено до компетенції певного суду. Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб`єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

Отже, цивільне судочинство це комплексна система інститутів, стадій, процесуальних проваджень, в яких процедури, процесуальні дії повинні вчинятися за чітко визначеною процесуальною формою і які не мають суперечити одна одній. І лише все це разом взяте буде визначати певний уніфікований стандарт правосуддя.

Процесуальний документ має відповідати: 1) формі і змісту, передбаченим законом (невиконання без руху); 2) правилам територіальної підсудності (порушення передача до іншого суду); 3) правилам юрисдикції (порушення відмова у відкритті).

При цьому первинним є підсудність, а потім форма і зміст та юрисдикція, так як лише суд, якому справа підсудна, перевіряє відповідність звернення формі та змісту, юрисдикційність позову.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстроване за адресою: 68200, Одеська обл., Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Соборна, буд. 2 (код ЄДРПОУ 01998880).

Постановою ВРУ від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» були утворені нові райони.

Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

А відповідно до п. 3-1 вказаних Перехідних положень до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Згідно листа Ради суддів України від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Процес децентралізації на теперішній час стосовно судів не завершено та територіальна підсудність справ міськрайонним судам Одеської області не визначена.

З огляду на вказане, смт Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області (раніше колишній адміністративний центр Саратського району) продовжує поширюватися юрисдикція Саратського районного суду Одеської області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратському районному суду Одеської області, так як смт Сарата до проведення адміністративно- територіальної реформи перебувало у складі Саратського району Одеської області.

Крім того, колегія суддів зазначає, що і місце реєстрації позивачки не впливає на правильність визначеної судом підсудності (територіальної юрисдикції), оскільки позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що також територіально відноситься до Саратського районного суду Одеської області. Тому вимоги альтернативної підсудності за вибором позивача не застосовні в даному випадку (ч. 1 ст. 28 ЦПК України).

Отже, доводи позивачки, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, тому ухвалу суду, відповідно до вимогст. 375 ЦПК Українинеобхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 23 січня 2024 року.

Судді: М.В Назарова

В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко