Постанова

від 01.11.2007 по справі 9/85пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

01.11.2007  року                                                           

Справа № 9/85пн

Луганський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                       

Бойченка К.І.                                                                                                                                 

Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:         

          від позивача                              суб”єкт

підприємницької діяльності

ОСОБА_1,

паспорт серії НОМЕР_1

від

31.10.2001;                   

від 

1-го відповідача                    

представник за довіреністю Косецький В.І.,

довіреність №3 від 01.11.2007;

представник за довіреністю Сергодський С.В.,

довіреність №1 від 31.10.2006;

від 2-го відповідача                    повноважний та компетентний

представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Суб”єкта підприємницької

діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1,

м.Свердловськ Луганської області

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

14.08.2007

по справі                                        №9/85пн (суддя -Ворожцов А.Г.)

за позовом                                       

Суб”єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1,

м.Свердловськ Луганської області

до 1-го відповідача                    Комунального підприємства з

ремонту та

експлуатації житла №1, м.Свердловськ

Луганської області

до 2-го відповідача                    Свердловської міської ради,

м.Свердловськ

Луганської області

про                                              

визнання права власності на житлове

приміщення

В С Т А Н О В И

В:

Суб”єкт підприємницької діяльності

-фізична особа  ОСОБА_1, м.Свердловськ

Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з

позовом до відповідача -Комунального підприємства з ремонту та експлуатації

житла №1, м.Свердловськ Луганської області про визнання права власності на

нежитлове приміщення.

Ухвалою господарського суду

Луганської області від 27.02.2007 до участі у справі залучено у якості 2-го

відповідача Свердловську міську раду, м.Свердловськ Луганської області.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 14.08.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду від 14.08.2007 Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична

особа  ОСОБА_1, м.Свердловськ Луганської

області звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове

про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги

заявник посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

1-ий відповідач відзивом на

апеляційну скаргу №б/н  від 31.10.2007

вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та

обгрунтованим.

2-ий відповідач відзивом на

апеляційну скаргу №б/н  та без дати вимоги

апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та

обгрунтованим.

Розпорядженням першого заступника

голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 відповідно

до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної

скарги Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1, м.Свердловськ Луганської області на

рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2007 по справі №9/85пн

призначена судова колегія у складі: 

Єжова С.С.- суддя -головуючий, 

Бойченко К.І. - суддя, Семендяєва І.В. - суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно

розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу

України).

В судовому засіданні за клопотанням

представника 1-го відповідача відповідно до ст.811 Господарського

процесуального кодексу України здійснювалась звукова фіксація за допомогою

звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому

засіданні 01.11.2007 заявив усне клопотання про відкладення  розгляду справи, яке судовою колегією

відхиляється за необґрунтованістю.

Заслухавши представників позивача та

1-го відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну

оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом

Луганської області при розгляді даної справи, правовідносини сторін виникли на

підставі договору оренди №1 від 19.03.1998, укладеного між позивачем та 1-м

відповідачем.

За умовами даного договору 1-й

відповідач передав, а позивач прийняв у користування підвальне приміщення

загальною площею 71,79 м2, яке розташоване в житловому будинку в

м.Свердловську по вул.З. Космодем”янської,2.

Після закінчення строку дії даного

договору оренди укладався новий договір зі змінами площі об'єкту оренди за

однією адресою(№11 від 01.02.1999, №63 від 01.08.2000, №2 від 01.01.2004, №14

від 01.12.2005), акти приймання-передачі об”єкту оренди у справі відсутні.

Користуючись правом орендаря, позивач

здійснював ремонт орендного приміщення, загальна вартість якого складає за

даними позивача 103501 грн. і позивач вважає, що ним створена фактично нова річ

і він має набути право власності на спірне орендне майно, обґрунтовуючи свої

вимоги приписами ч.4 ст.332, ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України.

Стаття 33 Господарського процесуального

кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивач повинен довести

факт створення нової речі на підставі орендованого майна враховуючи приписи

ст.332 та ст.778 Цивільного кодексу України.

Стаття 332 Цивільного кодексу України

передбачає набуття права власності на перероблену річ і визначає, що переробкою

є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Таке визначення відображає сутність

виробництва, оскільки саме при виробництві з одних речей створюються інші

(нові) речі.

Визначальною ознакою є не факт

створення нової речі з інших речей або матеріалів, а той факт, що нова річ

створюється в результаті докладання зусиль і праці однієї особи до матеріалів,

що належать іншій особі, а виникнення права власності на таку перероблену річ

залежить від добросовісності особи, яка використала чужий матеріал для

створення нової речі.

Таким чином, ст.332 Цивільного

кодексу України передбачає набуття права власності на нову річ, яка створена в

результаті переробки іншої  речі і

переробка здійснена на законних підставах.

Оскільки напівпідвальне приміщення,

яке було передано позивачу в тимчасове орендне користування, є комунальною власністю,

правовідносини сторін по користуванню орендним майном регулюється Законом

України „Про оренду державного та комунального майна”, яким передбачено, що у

разі поліпшення орендарем майна, яке зроблено за згодою орендодавця, створена

нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення,

якщо інше не передбачено договором оренди (п.4 ст.23 Закону). Стаття 778

Цивільного кодексу України надає право наймачу поліпшити річ, яка є предметом

договору найму, лише за згодою наймодавця.

Таким чином, як Законом України „Про

оренду державного та комунального майна” так і Цивільним кодексом України

орендарю надається право за рахунок власних коштів проводити поліпшення,

реконструкцію, технічне переоснащення орендованого майна за згодою орендодавця.

При цьому згода орендодавця на

поліпшення, реконструкцію та технічне переоснащення орендованого майна повинна

бути відображена у конкретній формі, в якої повинні бути визначені конкретні

дії орендодавця по реконструкції, технічному переоснащенню та поліпшенню

орендованого майна, обсяги та сума витрат на ці роботи.

Законом України „Про оренду

державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України встановлено, що

поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок,

якщо інше не встановлено договором.

Договорами оренди №1 від 19.03.1998,

№11 від 01.02.1999, №63 від 01.08.2000, №2 від 01.01.2004, №14 від 01.12.2005

сторони встановили обов'язок орендаря провадити поточний ремонт орендованого

приміщення.

Проведення капітального ремонту

орендного майна вищевказаними законами покладеного на орендодавця, якщо інше не

встановлено договором.

У разі нездійснення орендодавцем

капітального ремонту орендного майна орендарю надано право здійснити

капітальний ремонт в рахунок орендної плати, вимагати відшкодування його

вартості, або вимагати розірвання договору оренди (ст.18-1 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”, ст.776 Цивільного кодексу України).

Позивачем у якості доказів позовних

вимог надано локальний кошторис від 2001 (конкретна дата не вказана) на

проведення ремонту напівпідвального приміщення по вул.З.Космодем”янської, 2, на

суму 36722 грн., який був узгоджений з орендодавцем, про що свідчить підпис

керівника підприємства (а.с.22-31, т.1).

Доказів проведення даного ремонту

позивачем не надано (акти виконаних робіт та документи по оплаті даного ремонту

відсутні).

Але, проведеною за ухвалою

господарського суду Луганської області будівельно-технічною експертизою цей

факт підтверджений (т.1. а.с.125-147).

Проведення робіт по капітальному

ремонту спірного орендного приміщення в 2006 році за висновком вищевказаної

будівельно-технічної експертизи не підтверджується.

Крім того, узгодження на проведення

цих робіт з орендодавцем у відповідній формі не здійснено, оскільки не надано

доказів узгодження обсягів та видів робіт.

За таких обставин слід визначити, що

орендарем проводився ремонт орендного приміщення для здійснення своєї

діяльності.

За наявними в матеріалах справи

доказами неможливо зробити висновок, що в результаті проведеного позивачем

ремонту орендного приміщення зроблені поліпшення на підставі яких створена нова

річ і у позивача є право стати співвласником цієї речі відповідно до п.4 ст.778

Цивільного кодексу України та п.4 ст.23 Закону України „ Про оренду державного

та комунального майна”.

На підставі вищевикладеного, судова

колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що

відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення

господарського суду Луганської області від 14.08.2007 по справі №9/85пн

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та

відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на

заявника - Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичну особу  ОСОБА_1, м.Свердловськ Луганської області.

          У судовому засіданні за згодою

представників позивача та 1-го відповідача оголошені вступна та резолютивна

частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101,

п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И

В:

1. Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1,

м.Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської

області від 14.08.2007 по справі №9/85пн залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 14.08.2007 по справі №9/85пн -без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                     

К.І. Бойченко

Суддя                                                                     

І.В. Семендяєва