Ухвала

від 15.01.2024 по справі 363/6423/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської областівід 21 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської областівід 21.11.2023 задоволено клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 09.11.2023 в період часу з 17 год. 38 хв. по 18 год.12 хв., на відкритій ділянці місцевості за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ягідна, поблизу магазину «Фора», а саме: посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером PSP5012735, із забороною розпорядження та користування до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що викладені в оскаржуваній ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та порушують конституційні права ОСОБА_6 .

Слідчим суддею не взято до уваги надану стороною захисту належним чином завірену копію листа за №15-11-23-01 від 15.11.2023 за підписом

---

Справа 363/6432/2023 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/138/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

директора ТОВ «Громадська преса України» (ЄДРПОУ 44072027) ОСОБА_9 , зі змісту якого убачається, що в журналі «Новини Батьківщини» на посаді позаштатного кореспондента дійсно працює громадянин ОСОБА_6 , який відповідно отримав посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 . При цьому слідчому судді надавався оригінал вказаного листа.

Таким чином, ТОВ «Громадська преса України» підтвердила факт отримання ОСОБА_6 посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 , що свідчить про безпідставність накладеного арешту.

Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавав та про причини неприбуття суду не повідомив.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 , який не заперечував проти апеляційного розгляду у відсутності прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, сектором дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12023116150000472 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно даних клопотання, 09.11.2023 року до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про те, що під час перевірки документів у водія ОСОБА_6 , встановлено, що останній використовує посвідчення журналіста з ознаками підробки. Даний факт зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за № 16585 від 09.11.2023 року.

Так, 09.11.2023 року в період часу з 17 год. 38 хв. по 18 год.12 хв., на відкритій ділянці місцевості за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ягідна, поблизу магазину «Фора», проведено огляд місця події, в ході якого відповідно ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» перевірено документи та встановлено особу ОСОБА_6 , який для підтвердження своєї особи надав паспорт громадянина України та посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 .

Під час візуального огляду вказаного посвідчення встановлено, що дане посвідчення має ознаки підробки, а саме: посвідчення виготовлене з використання комп`ютерних можливостей шляхом роздрукування бланку разом із фотокарткою особи та зображенням печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю м. Київ. Громадська преса України; ГРОМАДСЬКА ПРЕСА УКРАЇНИ ідентифікаційний 44072027». Разом з цим на підробку документу вказує додрукований текстовий напис «посвідчення № НОМЕР_1 термін дії до 31.12.2024» нанесений поверх зображення печатки. Крім цього під час огляду підпису який міститься на зображенні печатки прослідковуються ознаки підпису фотомеханічним способом, тобто підпис ймовірно нанесений за допомогою факсиміле, оскільки має мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше. Окрім цього краї штрихів, знаків нечіткі, фотографія має нечітке зображення та розмита.

Крім того, надане посвідчення кореспондента №290421-27 від 09.11.2023 не відповідає вимогам ст. 1 ЗУ «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», оскільки в ньому відсутня інформація щодо дати видачі документу.

Згідно даних протоколу огляду від 09.11.2023, в ході огляду місця події у ОСОБА_6 виявлено та вилучено посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальними номером PSP5012735.

Постановою дізнавача СД Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 10.11.2023 року посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

10.11.2023 прокурор Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області із клопотанням про накладення арешту на посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , із забороною розпорядження та користування.

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 21.11.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 09.11.2023 в період часу з 17 год. 38 хв. по 18 год.12 хв., на відкритій ділянці місцевості за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ягідна, поблизу магазину «Фора», а саме: посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером PSP5012735, із забороною розпорядження та користування до скасування арешту у встановленому законом порядку.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Згідно абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вилученого посвідчення кореспондента, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, та не надав належну оцінку наданим стороною захисту відомостям.

Так, як убачається із матеріалів судового провадження, у ході розгляду слідчим суддею клопотання прокурора, стороною захисту надано відомості про те, що ОСОБА_6 працює на посаді кореспондента в журналі "На варті справедливості", на підтвердження чого долучено до матеріалів справи лист директора ТОВ "Громадська преса України" ОСОБА_9 ; свідоцтво про державну реєстрацію журналу "На варті справедливості" № 24726-14666Р від 18.02.2021, засновником якого є ТОВ "Громадська преса України", та виписку ТОВ "Громадська преса України" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стороною захисту надано для огляду оригінали вказаних документів і в судовому засіданні під час апеляційного розгляду.

Відомостей на спростування зазначених обставин матеріали судового провадження не містять, та прокурором, на якого покладено обов`язок доведення зазначених ним у клопотанні доводів, не надано, а відтак слідчий суддя дійшов помилкового висновку про доведеність у даному провадженні обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України, для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

За таких обставин, на думку колегії суддів, прокурор у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ОСОБА_6 майно не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_6 здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначено особи здійснено без законних на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської областівід 21 листопада 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотанняпрокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про накладення арешту на посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , із забороною розпорядження та користування.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3