Ухвала

від 25.01.2024 по справі 205/3007/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/3007/23

1-кп/205/491/24

У Х В А Л А

25 січня 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро клопотання про продовження запобіжного заходу, поданого в рамках кримінального провадження відносно:

ОСОБА_5 ,

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 111 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.111 ч.2 КК України.

Під час судового засідання, прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для продовження запобіжного заходу під час судового розгляду відносно ОСОБА_5 не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань. Так ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що направлено на підрив суверенітету держави. Знаходячись на волі може продовжити надавати сприяння у веденні агресивної війни проти України, шляхом надання представникам збройних сил та спецслужб російської федерації відомостей щодо розташування підрозділів та техніки ЗСУ, об`єктів критичної інфраструктури. При цьому сам ОСОБА_5 визнав ті обставини, що він передавав інформацію невстановленій особі, а тому розуміючи важкість можливого покарання може переховуватися від судового розгляду. Зазначене свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 ч.1 КК України, а саме ризику переховування від суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 не погоджується із заявленим клопотанням, оскільки на його думку пред`явлене йому обвинувачення не обґрунтоване. Досі стороною обвинувачення не доведено його спілкування з представником країни агресора, а лише важкість можливого покарання не може бути основним чинником беззаперечного продовження запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки вважає що ризики передбаченні ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не обґрунтовані. Нових підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором не наведене, а суворість можливого покарання не може свідчити про необхідність беззаперечного продовження тримання під вартою. Однак враховуючи вимоги норм КПК покладає вирішення зазначеного питання на розсуд суду.

Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.

Ухвалою слідчогосудді Красногвардійського районногосуду містаДніпропетровська від6жовтня 2022року,відносно ОСОБА_5 було обранозапобіжний західу видітримання підвартою,який вподальшому було неодноразовопродовжено судом. Строкостаннього обраногозапобіжного заходу спливає27січня 2024 року.

Розгляд кримінальної справи не може бути завершений до зазначеної дати.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, за наявності клопотань під час судового засідання суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду клопотання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення, та враховуючи подане прокурором клопотання, колегія суддів, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язана розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.

Кримінальне провадження знаходиться на завершальній стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного до особливо тяжкого злочину (ст.12 КК України), за який передбачено покарання на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, отже колегія суддів виходить з того, що без застосування до нього запобіжного заходу існує висока вірогідність переховування від суду. На думку колегії суддів, обвинувачений цілком усвідомлює суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, що слід визнати вагомим чинником існування ризиків порушення ним процесуальної поведінки під час судового розгляду провадження.

Кримінальне провадження надійшло до суду 27 березня 2023 року, та знаходиться в провадженні суду 10 місяців. У світлі положень ст. 28 КПК України, з урахуванням специфіки інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 злочину, дане кримінальне провадження є вочевидь складним. Відповідно, враховуючи завершальну стадію судового розгляду, колегія суддів не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою при цьому на думку колегії суддів, яка враховує воєнний стан в якому перебуває держава та несе тяжкі втрати людських життів, у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Також колегія суддів враховує, що частиною 5 ст.176 КПК України, встановлено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб , які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 217, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 111 ч.2 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 111 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» УДПтСУ в Дніпропетровській області строком на шістдесят діб тоб то до 24 березня 2024 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Судді : ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3