Рішення

від 25.01.2024 по справі 489/7966/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/7966/23

Провадження № 2-а/489/11/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді МикульшиноїГ.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Гресь С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Вагерич Наталії Сергіївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнання дій протиправними,

встановив:

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила продовжити строки звернення до суду; визнати дії інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Вагерич Наталії Сергіївни протиправними; ГАБІ № 872073 по справі про адміністративне правопорушення від 24.10.2023, якою на неї накладено адміністративне стягнення, скасувати; справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 24.10.2023 інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ВагеричН.С. винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Із вказаною постановою позивач не згодна та вказує, що вона звернулась до поліції (зателефонувала на спецлінію «102») в зв`язку з порушенням її конституційних прав на працевлаштування, рівність трудових прав, дискримінацію у сфері праці. Однак поліцейські, які прибули на місце події, не зафіксували порушення її прав, не допитали свідків, не встановили дійсні обставини, а обмежились складанням постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності. Також ОСОБА_1 зазначала, що вважає протиправними дії старшого лейтенанта поліції Вагерич Н.С., оскільки саме вона усунула її від місця роботи та не здійснила жодних дій, спрямованих на відновлення прав позивача.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.12.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення ГАБІ № 872073 від 24.10.2023; провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на адресу суду 29.12.2023 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в зв`язку з його безпідставністю. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що 24.10.2023 близько 08:34 год. ОСОБА_1 здійснила виклик на спецлінію служби «102» та повідомила, що у неї відбувається конфлікт та її не пропускають на робоче місце до аптеки ТОВ «Фармація Миколаївщини» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувшому за викликом екіпажу патрульної поліції «Корвет 351» Абрамова О.В. надала копію виписки з наказу про прийняття на роботу від 01.05.2023 та пояснила, що інші факти їй не відомі. Натомість працівники ТОВ «Фармація Миколаївщини» надали копію наказу №20.09-1К від 20.09.2023 про те, що за ОСОБА_1 закріплено робоче місце в аптеці № 20 в АДРЕСА_2 . В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102», було прийнято рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. На підтвердження своїх заперечень проти позову представник відповідача посилається на відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, долучений до відзиву, зі змісту якого вбачається, що позивач ОСОБА_1 особисто поясняє, що вона відвідувала закріплене за нею місце роботи в м. Новий Буг, проте там їй повідомили, що вона там не працює. Вказане, на переконання представника відповідача, підтверджує її обізнаність про існування наказу №20.09-1К від 20.09.2023. Також представник відповідача зазначає про те, що поліцейській відповідного органу діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у даній справі є саме Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

15.01.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона спростовує обставини, викладені у відзиві, та зазначає, що надавала працівника поліції при складанні оскаржуваної постанови письмові пояснення, які не долучено до відзиву, та письмові докази на підтвердження законності її вимог, які взагалі не було прийнято працівниками поліції до уваги та не долучено до матеріалів справи. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. Також заявила клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №489/7974/23.

Ухвалою суду від 25.01.2024 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Крім того, на питання суду відповіла, що навіть станом на час розгляду справи ОСОБА_1 з наказом ТОВ «Фармація Миколаївщини» №20.09-1К від 20.09.2023 про те, що за нею закріплено робоче місце в аптеці № 20 в АДРЕСА_2 під підпис не ознайомлена, неодноразово намагалася ознайомитись із ним у роботодавця та отримати його копію, з`ясувати своє робоче місце, проте в цьому їй було безпідставно відмовлено; вона приїжджала в аптеку № 20 в АДРЕСА_2 , проте там їй також повідомили, що вона там не працює.

Представник Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні позов не визнав.

Інспектор 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенант поліції Вагерич Н.С. в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

24.10.2023 близько 08:34 год. ОСОБА_1 здійснила виклик на спецлінію служби «102», та повідомила, що у неї відбувається конфлікт та її не пропускають на робоче місце ТОВ «Фармація Миколаївщини» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувшому за викликом екіпажу патрульної поліції «Корвет 351» Абрамова О.В. надала копію виписки з наказу про прийняття на роботу від 01.05.2023.

Згідно копії наказу № 20.09-1К від 20.09.2023 ТОВ «Фармація Миколаївщини», долученому до матеріалів справи представником відповідача, у зв`язку з виробничою необхідністю з 25.09.2023, заступника завідувача аптеки Абрамову Олену Валеріївну, закріпити за аптекою № 20, за адресою: Миколаївська область, Баштанський р-н, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 5.

Враховуючи викладене, 24.10.2023 відносно ОСОБА_1 інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Вагерич Н.С. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 872073, відповідно до якої 24.10.2023 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102» та повідомила, що вона працює в аптеці та її відмовляються пускати на робоче місце, хоча такого факту насправді не було. Вказане адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 грн.

Статтею 183КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З долученого представником відповідача до відзиву запису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 поясняє поліцейському, що їй невідомо про будь-які дійсні (діючі) накази про те, що її переведено на інше робоче місце, проте вона дійсно з`являлась до аптеки № 20 за адресою: АДРЕСА_2 , де їй було повідомлено, що вона там не працює.

До відзиву на позов представником відповідача долучено копію наказу ТОВ«Фармація Миколаївщини» №20.09-1К від 20.09.2023 про те, що за ОСОБА_1 закріплено робоче місце в аптеці АДРЕСА_3 . Разом з тим, в графі «З наказомознайомлений» міститьпрочерк,підпис ОСОБА_1 про ознайомленняз данимнаказом звизначенням датиознайомлення відсутній. Відповідно належних, достовірних та неспростовних доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом вказаного наказу про зміну її робочого місця та завідомо неправдиво здійснила виклик поліції з метою захисту своїх прав в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.3Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст.2Закону України«Про Національнуполіцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Ч. 1 ст.6Закону України«Про Національнуполіцію» унормовано, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.7Закону України«Про Національнуполіцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно п. 8 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до вимог п. 1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 1, 2 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ст.9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1, 2 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ст.222КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення працівник поліції повинен був з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, на відповідачів покладається тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, визначеного ст.183КУпАП полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, та бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення

Таким чином, суд звертає увагу на те, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинно передувати встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги відсутність належних, допустимих та неспростовних доказів ознайомлення позивача з наказом ТОВ «ФармаціяМиколаївщини» №20.09-1Квід 20.09.2023, суд вважає, що у ОСОБА_1 були достатні підстави вважати, що між нею та третіми особами виникли відносини, які потребують втручання з боку поліції, що і стало підставою для виклику поліції.

Суд вважає, що в діях позивача не вбачається умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику поліції, оскільки такий виклик здійснений за результатом дій, які позивач вважала протиправними.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, а тому постанова ГАБІ № 872073 по справі про адміністративне правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Щодо вимог позивача про визнання дій інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Вагерич Н.С. протиправними в їх задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже працівники органів і підрозділів Національної поліції України при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Положеннями статті 139КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позивач ОСОБА_1 у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції не є самостійною юридичною особою, то судові витрати у розмірі 536,80 грн. підлягають стягненню саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь держави.

Керуючись статтями18,19,241-246,286 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Вагерич Наталії Сергіївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнання дій протиправними задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №872073 від 24.10.2023 щодо ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо П`ятогоапеляційного адміністративногосуду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Миколаїв,вул. Новозаводська, 1-Б/1;

відповідач: інспектор 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області старший лейтенант поліції Вагерич Наталія Сергіївна, адреса: м.Миколаїв,вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Повний текст рішення складено 25.01.2024.

Суддя Г.А. Микульшина