Постанова

від 22.01.2024 по справі 908/3645/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3645/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Василюк Є.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) адвокат;

від відповідача: Кравченко С.І. (в залі суду) адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Зустріч» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 (повний текст рішення складено 28.08.2023 суддею Проскуряковим К.В.) у справі № 908/3645/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас», смт Чабани, Києво-Святошинський районн, Київська область

до відповідача: Фермерського господарства «Зустріч», с. Новояковлівка, Оріхівський районн, Запорізька область

про стягнення 1 369 252,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Зустріч» на свою користь 48% річних у сумі 181 361,82 грн, пені в сумі 133 093,33 грн, штрафу в сумі 1 054 796,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №8165/18/ЗП та додатків до нього №№ 1-20 в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства «Зустріч» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» 97 282 грн 88 коп. пені, 300 000 грн 00 коп. штрафу, 60 000 грн 00 коп. 48 % річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 6 859, 95 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю правових підстав для стягнення нарахованих сум пені, 48% річних, штрафу за прострочення оплати за повернутий товар; в іншій частині розмір позовних вимог визнаний обґрунтованим; судом частково задоволено клопотання відповідача про зменшення нарахованих сум відповідно до ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, визнано правомірним до стягнення 97 282 грн 88 коп. пені, 300 000 грн 00 коп. штрафу, 60 000 грн 00 коп. 48 % річних.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Фермерське господарство «Зустріч», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 в частині нарахування ФГ «Зустріч» пені в сумі 97 282,88 грн, штрафу 300 000,00 грн, 48 % річних в сумі 60 000,00 грн всього 457 282,88 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-позивач не надав жодних доказів існування у відповідача на дату здійснення поставок по договору та виникнення зобов`язань іншої заборгованості та її суми;

-наданий позивачем рух коштів по рахунку за інтервалом дат з 19.10.2017 по 15.11.2018 містить неправдиву інформацію, а саме: не містить оплат за виписками з особового рахунку від 23.10.2018, 30.10.2018, 02.11.2018, 15.11.2018 та не врахував платежі, здійснені з 28.09.2017;

-позивачем та судом не враховані оплати відповідача, здійснені за наступними платіжними дорученнями: №206 від 28.09.2017 на суму 13 505,08 грн, №42 від 28.09.2017 на суму 900 000,00 грн, №50 від 03.10.2017 на суму 900 000,00 грн, №61 від 12.10.2017 на суму 15 002,40 грн, №476 від 10.07.2018 на суму 101 968,62 грн, №554 від 09.08.2018 на суму 44 142,12 грн, №223 від 05.09.2018 на суму 35 582,40 грн;

-суд неправильно визначив суму нарахованих штрафних санкцій, пені і процентів на суму повернутого товару;

-суд неправильно застосував норми матеріального права щодо визначення строків позовної давності;

-збільшений строк позовної давності по заявленим вимогам, встановлений ст. 259 Цивільного кодексу України, сплив 14.11.2021;

-суд неправильно застосував п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України;

-неправильне визначення судом сум штрафних санкцій призвело до неправильного розрахунку зменшення їх розміру.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3645/21. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3645/21.

12.10.2023 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Зустріч» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 12.12.2023.

11.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-оплати згідно платіжних доручень №206 від 28.09.2017 на суму 13 505,08 грн, №42 від 28.09.2017 на суму 900 000,00 грн, №50 від 03.10.2017 на суму 900 000,00 грн, №61 від 12.10.2017 на суму 15 002,40 грн, №476 від 10.07.2018 на суму 101 968,62 грн, №554 від 09.08.2018 на суму 44 142,12 грн, №223 від 05.09.2018 на суму 35 582,40 грн не відносяться до даного договору та здійснені на виконання іншого договору;

-суд допустив описку в сумах штрафу, пені, 48% річних, нарахованих за додатком №№ 3,4 договору поставки, втім це не вплинуло на застосовану дискрецію щодо зменшення штрафних санкцій до певної суми;

-оскільки трирічний строк позовної давності, встановлений ст.ст. 257, 258 ЦК України, п. 7.9 договору поставки, припав на час дії карантину, цей строк на час звернення з позовом не закінчився;

У судовому засіданні 12.12.2023 по справі оголошено перерву до 22.01.2024, вирішено здійснити запит до Господарського суду Запорізької області пов`язаної справи №908/3689/21.

11.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла справа №908/3689/21.

У судовому засіданні 22.01.2024 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 22.01.2024 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 без змін.

У судовому засіданні 22.01.2024 оголошено про надходження справи №908/3689/21, оглянувши яку судом встановлено що позовні вимоги у справі, що розглядається, та у тій, що надійшла, хоч і виникли на підставі одного договору, втім є різними та зумовлені різними обставинами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (постачальник) та Фермерським господарством «Зустріч» (покупець) укладено договір поставки № 8165/18/ЗП (надалі - договір), за умовами п.1.1. якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору (п. 3.1 Договору).

Пунктами 6.1., 6.2., 6.4. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору. Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного товару.

На виконання умов договору:

- 28.09.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 1 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 066 512,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: -20% в сумі 213 302,40 грн в строк до 20.10.2017; - 80% в сумі 853 209,60 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 066 512,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9430 від 28.09.2017;

- 29.09.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 2 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 132 516,80 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 226 503,36 грн в строк до 20.10.2017; - 80% в сумі 906 013,44 грн у строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 132 516,80 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9432 від 29.09.2017;

- 17.10.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 3 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 101 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 220 320,00 грн в строк до 30.10.2017; - 80% в сумі 881 280,00 грн в строк до 31.03.2018. На виконання додатку № 3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 101 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9636 від 17.10.2017;

- 17.10.2017 між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 4 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 991 529,88 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 198 305,98 грн. в строк до 30.10.2017; - 80% в сумі 793 223,90 грн. в строк до 31.03.2018. На виконання додатку № 4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 991 529,88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9636 від 17.10.2017;

- 13.03.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 5 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 446 570,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 289 314,00 грн. в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 1 157 256,00 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 446 570,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3549 від 25.04.2018;

- 13.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 6 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 12 967,92 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 2 593,58 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 10 374,34 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 12 967,92 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3571 від 25.04.2018;

- 24.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 7 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9 024,12 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1 804,82 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 7 219,30 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 7 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9 024,12 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3792 від 27.04.2018;

- 24.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 8 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 202 992,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 40 589,54 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 162 394,18 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 8 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 202 992,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 3563 від 25.04.2018, № 3668 від 25.04.2018, № 3672 від 27.04.2018, № 3667 від 25.04.2018, № 3565 від 24.04.2018, № 3729 від 27.04.2018;

- 25.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 9 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 24 024,66 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 4 804,93 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 19 219,73 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 9 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 24 024,66 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3576 від 25.04.2018;

- 25.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 10 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 28 527,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 5 705,54 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 22 822,18 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 10 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 28 527,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3560 від 25.04.2018;

- 27.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 11 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 205 507,50 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 41 101,50 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 164 406,00 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 11 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 205 507,50 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4158 від 27.04.2018;

- 14.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 12 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 7 469,88 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1 493,98 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 5975,90 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 12 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 7 469,88 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6345 від 02.07.2018;

- 21.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 13 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 41 405,76 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 8 281,15 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 33 124,61 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 13 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 41 405,76 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6340 від 02.07.2018;

- 29.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 14 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 22 078,56 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 4 415,71 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 17 662,85 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 14 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 22 078,56 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6339 від 02.07.2018;

- 30.05.2018 між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 15 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9 022,38 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1 804,48 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 7 217,90 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку №15 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9 022,38 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6338 від 02.07.2018;

- 18.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 16 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 4 839,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 967,94 грн. в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 3 871,78 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 16 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 4 839,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6337 від 02.07.2018;

- 21.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 17 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 30 767,28 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 6 153,46 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 24 613,82 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 17 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 30 767,28 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6335 від 02.07.2018;

- 02.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 18 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 25 471,25 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 5 094,25 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 20 377,00 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 18 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 25 471,25 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6333 від 02.07.2018;

- 02.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 19 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 91 696,56 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 18 339,31 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 73 357,25 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 19 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 91 656,56 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6332 від 02.07.2018;

- 11.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 20 до договору, згідно з яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 920,78 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 384,16 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 1 536,62 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 20 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 920,78 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6529 від 13.07.2018.

Усього на виконання умов договору та додатків №№ 1-20 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товарів на загальну суму 6 456 445,49 грн, в т.ч. ПДВ.

Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 6 456 445,49 грн, в т.ч. ПДВ, в наступні терміни: додатки №№ 1,2 - 20% - 20.10.2017; додатки №№ 3, 4 -20% - 30.10.2017; додатки №№ 3, 4 - 80% - 31.03.2018; додатки №№ 5-10 - 20% - 18.05.2018; додатки №№ 11-17 - 20% - 02.07.2018; додатки №№ 18-20 - 20% - 20.07.2018; додатки №№ 5-10 - 80% - 01.10.2018; додатки №№ 1, 2, 11, 12 - 80% - 02.10.2018; додатки №№ 13-20 - 80% - 20.10.2018.

Відповідачем сплачено за поставлені товари: 454 713,67 грн, в т.ч. ПДВ - 19.10.2017; 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 30.10.2017; 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 07.11.2017; 168 625,98 грн, в т.ч. ПДВ - 09.11.2017; 1 968 717,48 грн, в т.ч. ПДВ - 25.04.2018 (повернення товару); 1 614 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 17.10.2018; 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 23.10.2018; 853 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 30.10.2018; 131 095,48 грн, в т.ч. ПДВ - 02.11.2018; 816 292,88 грн, в т.ч. ПДВ - 15.11.2018.

Умовами договору визначено, що за несвоєчасну оплату продукції сплачує:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 7.1.1. договору);

- у разі прострочення покупцем платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додаткового штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п. 7.8 Договору);

- у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 договору покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 48% річних та інфляційні втрати. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості (п.7.7 Договору).

Пунктом 7.9 договору передбачено, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором згідно з п. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення складає 3 роки.

З огляду на те, що відповідачем порушені строки розрахунків за поставлений товар, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. договору) в розмірі 133 093,33 грн, штрафи (п.7.8 договору) в розмірі 1 054 796,87 грн, 48% річних від простроченої суми (п.7.7 договору) в розмірі 181 361,82 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару відповідачем виконано з простроченням, що також визнається відповідачем.

Судом перевірені розрахунки позивача щодо заявлених до стягнення сум пені, штрафу та 48% річних за допомогою ІПС «Законодавство» та встановлено, що вони є арифметично правильними.

Водночас, як правильно зазначено судом першої інстанції, з розрахунку позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача штраф, пеню та проценти нараховані на вартість повернутого відповідачем товару у сумі 1 968 717,48 грн, який поставлявся за специфікаціями:

- № 3 від 17.01.2017 на суму 1 101 600,00 грн - повернуто у повному обсязі відповідно до додатку на повернення № 1 від 25.04.2018 та накладною на повернення товару № 18 від 256.04.2018р.

- №4 від 17.10.17 на суму 991 529,88 грн повернуто частково, що підтверджується додатком на повернення №1 від 25.04.2018 та накладною на повернення товару №18 від 25.04.2018. Залишок товару на суму 124 412,40 грн з терміном оплати: 20% - до 30.10.2017, 80% - до 31.08.2018.

Судом встановлено, що поставка товару на вказану суму не відбулася за погодженням сторін і право власності на товар до відповідача не перейшло, оскільки у п. 1 додатку № 1 про повернення сторони домовилися, що покупець повертає постачальнику товар, отриманий в нього раніше, і постачальник не заперечує проти такого повернення, і не вважає таке порушенням умов договору.

Таким чином, сторони змінили умови договору щодо обсягу товару, який поставляється, та позивач погодився з тим, що таке повернення товару не розглядається ним як порушення договору, а отже оплата за вказаний товар відповідачем не мала проводитися і відсутні підстави для нарахування пені, штрафів та відсотків річних за порушення строків оплати повернутого товару.

З огляду на викладене, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що позивач безпідставно здійснив нарахування пені у сумі 22 860,62 грн, 48% річних у сумі 45 014,47 грн, штрафу 20% у сумі 5 153,71 грн за прострочення оплати за повернутий відповідачем позивачу товар.

Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням суду відмови в задоволенні позову в частині нарахованих штрафних санкцій, 48 % річних на суму повернутого товару, водночас зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначені зазначені суми, про що стверджують обидві сторони.

З урахуванням заявлених позовних вимог в цій частині, судом відмовляється в задоволенні штрафу в розмірі 331 919,20 грн, пені 35 810,45 грн, 48% річних 51 214,78 грн.

Щодо доводів відповідача відносно своєчасності здійснених оплат суд першої інстанції правильно зазначив, що пунктом 3.6 договору передбачено, що покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні в графі «Призначення платежу» повинен вказати, згідно якого договору та якого додатку перераховано платіж. У разі не зазначення цих даних, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди.

З досліджених судом платіжних документів вбачається, що відповідач в призначенні платежу платіжних доручень не вказував додатки, згідно яких проведено оплати, а тому платежі правомірно відносилися позивачем на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що в матеріалах справи наявні надані ним платіжні доручення №206 від 28.09.2017 на суму 13 505,08 грн, №42 від 28.09.2017 на суму 900 000,00 грн, №50 від 03.10.2017 на суму 900 000,00 грн, №61 від 12.10.2017 на суму 15 002,40 грн, №476 від 10.07.2018 на суму 101 968,62 грн, №554 від 09.08.2018 на суму 44 142,12 грн, №223 від 05.09.2018 на суму 35 582,40 грн, які не були враховані позивачем при здійсненні розрахунку.

Колегія суддів, дослідивши зазначені платіжні доручення та матеріали справи, встановила наступне:

-платіжне доручення №206 від 28.09.2017 на суму 13 505,08 грн має призначення платежу: згідно рахунку №5904 від 27.09.2017; позивачем до матеріалів справи був наданий цей рахунок, який виписаний по іншому договору (№1809/17/ЗП від 31.03.2017);

-платіжне доручення №61 від 12.10.2017 на суму 15 002,40 грн має призначення платежу: згідно рахунку №6093 від 11.10.2017; позивачем до матеріалів справи був наданий цей рахунок, який виписаний по іншому договору (№1809/17/ЗП від 31.03.2017);

-платіжне доручення №42 від 28.09.2017 на суму 900 000,00 грн має призначення платежу: оплата заборгованості згідно акту звірки від 27.09.2017, тоді як договір, що є предметом розгляду в даній справі, укладений 28.09.2017;

-платіжне доручення №50 від 03.10.2017 на суму 900 000,00 грн має призначення платежу: оплата заборгованості згідно акту звірки від 30.09.2017, тоді як перше зобов`язання у відповідача за договором щодо сплати 20% вартості товару виникло згідно додатку №1 від 28.09.2017 - 20.10.2017;

-платіжне доручення №476 від 10.07.2018 на суму 101 968,62 грн має призначення платежу: оплата згідно акту від 09.07.2018, який сторонами наданий не був, що унеможливлює встановити, що оплата відбулася саме на виконання договору;

-платіжне доручення №554 від 09.08.2018 на суму 44 142,12 грн має призначення платежу: згідно рахунків №4015 від 07.08.2018, №4016 від 07.08.2018, №3796 від 26.07.2018, які сторонами суду не надані, що унеможливлює встановити, що оплата відбулася саме на виконання договору;

-платіжне доручення №223 від 05.09.2018 на суму 35 582,40 грн має призначення платежу: оплата згідно рахунку 4533 від 04.09.2018, який сторонами суду не наданий, що унеможливлює встановити, що оплата відбулася саме на виконання договору.

Враховуючи викладене, доводи відповідача, що ним проводилася оплата на виконання договору за визначеними платіжними дорученнями, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна давність встановлюється тривалістю у три роки, в т.ч. строк позовної давності щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних складає 3 роки відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що п. 7.9 договору сторони домовились про наступне: стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Пунктом.12 «Перехідних і прикінцевих положень» ЦК щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, стст.257, 258 цього кодексу, підлягає застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, збільшена за домовленістю сторін на підставі ст.259 ЦК.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 06.05.21р. у справі №903/323/20.

Дію карантину, встановленого постановою № 211, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020 та № 855 від 11.08.2021. Також, карантин було продовжено до 31.12.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 981.

Враховуючи зазначене, строки позовної давності продовжено до завершення строку дії карантину, який діє починаючи з 12.03.2020 та тривали на час подання позову до суду (13.12.2021).

Таким чином, оскільки трирічний строк позовної давності, встановлений ст.ст.257, 258 ЦКУ, п. 7.9 договору поставки, припав на час дії карантину на території України, строк позовної давності на час звернення позивача із позовом не закінчився та є продовженим на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк позовної давності щодо стягнення 48% річних, пені, штрафу, який не сплив на дату початку карантину 12.03.2020 та є продовженим, позивачем не пропущено.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені, штрафу та річних, в якому він просив зменшити всі нараховані суми до 10 % від заявлених.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач не зміг своєчасно виконати свої зобов`язання перед позивачем через несприятливі погодні умови, які склались в 2017 -2018 р.р., зокрема засушлива осінь 2017 року та аномальне зниження температури зимою 2017 -2018 року призвели до неочікуваних додаткових витрат, у зв`язку з необхідністю пересівання с/х культур, внесення додаткових добрив та засобів захисту. Зазначене не дозволило своєчасно та повністю розрахуватись за зобов`язаннями перед позивачем, оскільки для відповідача було вкрай необхідним зберегти просіви сільськогосподарських культур, для вирощування яких були вкладені усіх кошти господарства, а загибель цього врожаю призвела б до непоправних збитків.

Вперше відповідач допустив прострочення платежу 19 травня 2018 року, тобто в самий складний фінансовий період для сільськогосподарського підприємства, коли у зв`язку з сезонністю діяльності сільськогосподарських підприємств кошти, отримані від продажу продукції, вирощеної в попередньому періоді закінчились, а дохід від продукції поточного року ще не був отриманий, оскільки збір врожаю ще не розпочався.

Відповідач добросовісно виконував свої зобов`язання по оплаті заборгованості за договором у добровільному порядку, остаточну оплату здійснив 17.10.2018, прострочення було незначним.

При цьому позивач, починаючи з 2018 року та по день подання позову, не пред`являв до відповідача жодних претензій щодо несвоєчасного виконання ним зобов`язань за договором та фактично штрафні санкції та 48% річних стягуються за зобов`язаннями, які виконані відповідачем добровільно та задовго до пред`явлення позову. Основна сума штрафних санкцій нарахована за прострочення сплати 5 577 702,42 грн від 4 до 33 днів, по строку встановленого для нарахування штрафу 20%. Додаткова сума штрафу 20% (до відсотків та пені) за порушення строків оплати від 4 до 33 днів становить 1 030 049,71 грн.

Відповідач у клопотанні про зменшення розміру пені, штрафу та річних від 19.07.2023 також посилався на майновий стан, зазначив, що 24.02.2022 року в результаті військової агресії рф господарство фактично припинило свою господарську діяльність, оскільки знаходиться в зоні активних бойових дій, територія господарства і земельні ділянки, які використовуються господарством, підвергаються постійному артилерійському та ракетним обстрілам. Внаслідок зазначеного відповідач не зміг зібрати врожай озимих культур у 2022 році, в подальшому засіяти та обробляти земельні ділянки, на підприємстві залишилося 5 працюючих представників з 40.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також ч. 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно погодився з доводами відповідача, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій та 48% річних не є співмірними з можливими понесеними позивачем збитками, розмір яких ним не доведений, а тому в значній мірі направлені на отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача.

Викладене є підставою для зменшення розміру заявлених позивачем з відповідача сум пені, штрафу, 48 % річних, які визнані судом обґрунтованими та правомірними, а саме: 48% річних 130 147,04 грн, пені 97 282,88 грн, штрафу 722 877,67 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір пені підлягає зменшенню до 97 282,88 грн, штрафу - до 300 000,00 грн, та до 60 000,00 грн - розмір нарахованих 48% річних.

Водночас, внаслідок помилкового визначення судом першої інстанції сум штрафних санкцій та річних, які були нараховані на суму повернутого товару (в цій частині судом у задоволенні позову відмовлено), судом фактично не зменшений розмір пені, розмір 48% річних зменшений на 53,9 %, а штрафу на 58,5%.

З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені, штрафу та 48% річних на 60 %, у зв`язку з чим рішення суду змінити, зазначити, що стягненню з Фермерського господарства «Зустріч» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» підлягає пеня в сумі 38 913,15 грн, штраф у сумі 289 151,07 грн, 48 % річних у сумі 52 058,82 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам та з урахуванням того, що в частині зменшення розміру пені, штрафу, 48% на відповідача.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта, що за розгляд апеляційної скарги, враховуючи оскаржувану суму, він мав сплатити судовий збір у сумі 10 288,86 грн (457 282,88 грн х 1,5% х1,5), водночас, згідно платіжного доручення №162 від 18.09.2023 сплатив 12 289,00 грн. Переплачена сума судового збору становить 2 000,14 грн та може бути повернута судом згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 278, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Зустріч» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 змінити, зменшивши розмір 48 % річних, пені, штрафу на 60%, у зв`язку з чим викласти абзаци 2, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 в наступній редакції:

«Стягнути з Фермерського господарства «Зустріч» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» пеню в сумі 38 913,15 грн, штраф у сумі 289 151,07 грн, 48 % річних у сумі 52 058,82 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 14 254,61 грн, про що видати наказ».

В іншій частині резолютивну частину рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на користь Фермерського господарства «Зустріч» судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1 735, 73 грн, про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.01.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов