Постанова

від 13.05.2024 по справі 908/3645/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3645/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас про розподіл судових витрат у справі № 908/3645/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область

до відповідача: Фермерського господарства Зустріч, с. Новояковлівка, Оріхівський район, Запорізька область

про стягнення 1 369 252,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас з позовом до відповідача Фермерського господарства Зустріч, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 48% річних у сумі 181 361,82 грн., пеню у сумі 133 093,33 грн., штраф у сумі 1 054 796,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №8165/18/ЗП та додатків до нього №№ 1-20 в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства Зустріч на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас 97 282 грн 88 коп. пені, 300 000 грн. 00 коп. штрафу, 60 000 грн. 00 коп. 48 % річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 6 859, 95 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Фермерське господарство Зустріч, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 в частині нарахування ФГ Зустріч пені в сумі 97 282,88 грн., штрафу 300 000,00 грн., 48 % річних в сумі 60 000,00 грн., всього 457 282,88 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 25.09.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 зазначеною колегією суддів апеляційну скаргу Фермерського господарства Зустріч на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 задоволено частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 змінено, зменшивши розмір 48 % річних, пені, штрафу на 60%, у зв`язку з чим визначено викласти абзаци 2, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі № 908/3645/21 в наступній редакції: Стягнути з Фермерського господарства Зустріч на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас пеню в сумі 38 913,15 грн., штраф у сумі 289 151,07 грн., 48 % річних у сумі 52 058,82 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 14 254,61 грн, про що видати наказ. В іншій частині резолютивну частину рішення залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас на користь Фермерського господарства Зустріч судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1 735, 73 грн.

02.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат по справі № 908/3645/21 за результатами розгляду апеляційної скарги ФГ Зустріч в Центральному апеляційному господарському суді.

Так, заявник зазначає, що 11.12.2023 представником ТОВ Агрозахист Донбас скеровано до апеляційного суду відзив, у якому, зокрема, просив стягнути з ФГ Зустріч на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн.

До відзиву долучає до матеріалів справи:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2898 (т. 2 а.с.141);

- довіреність, видану на адвоката Василюка Є.В. (т. 2, а.с.141);

- заяву щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на правову допомогу (т. 2, а.с. 147) з посиланням на судову практику Верховного Суду та на рішення судів в інших аналогічних справах, якими, на думку представника позивача, підтверджується відповідність розміру вартості послуг адвоката Василюка Є.В. складності справи;

- договір про надання правової допомоги № 15/09 від 15.09.2022 (т. 2, а.с. 148), укладений між адвокатом Василюк Є.В. та ТОВ Агрозахист Донбас (клієнтом), за умовами п. 1 якого адвокат зобов`язується надати клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів клієнта в усіх органах державної влади, у т.ч., але не виключно, в органах ДПС України, органах ДКС України, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та підпорядкування, у всіх судах України у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), вартість яких визначається в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1.);

- додаткову угоду від 08.12.2023 до договору про надання правової допомоги №15/09 від 15.09.2022 (т. 2, а.с. 142), відповідно до якої сторони погодили, що сума витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №908/3645/21 складає 30 000,00 грн., виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з ФГ «Зустріч» за договором поставки №8165/18/ЗП від 28.09.2017;

- опис від 11.12.2023 наданих послуг у справі №908/3645/21 (т. 2, а.с. 149), зі змісту якого слідує наступний обсяг наданих адвокатом послуг на загальну фіксовану вартість гонорару у розмірі 30 000,00 грн.:

08.12.2023 (09:00-11:00) ознайомлення з апеляційною скаргою ФГ «Зустріч», попередня консультація клієнта з приводу апеляційної скарги, підписання додаткової угоди щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництва клієнта в суді апеляційної інстанції;

08.12.2023 (11:00-15:00) підготовка відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Зустріч»;

11.12.2023 (15:00-17:00) підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, направлення даної заяви та відзиву на апеляційну скаргу апелянту та до суду апеляційної інстанції;

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.12.2023, з якого слідує, що адвокатом Василюк Є.В. надано клієнту ТОВ «Агрозахист Донбас» у справі №908/3645/21, яка розглядається ЦАГС наступні послуги:

08.12.2023 (09:00-11:00) ознайомлення з апеляційною скаргою ФГ «Зустріч», попередня консультація клієнта з приводу апеляційної скарги, підписання додаткової угоди щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництва клієнта в суді апеляційної інстанції;

08.12.2023 (11:00-15:00) підготовка відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Зустріч»;

11.12.2023 (15:00-17:00) підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, направлення даної заяви та відзиву на апеляційну скаргу апелянту та до суду апеляційної інстанції.

Загальна фіксована вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн.;

02.05.2024 від представника ФГ «Зустріч» до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, яким просить суд зменшити розмір витрат, які просить стягнути позивач з відповідача на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції до 5 000,00 грн.

Зазначене клопотання обґрунтовано наступним:

-відповідач, посилаючись на ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, зазначає про завищення вартості та обсягу витрат на правову допомогу з огляду на те, що представнику позивача були відомі обставини справи, законодавство, яким регулюється спір у справі, а також, адвокат вже знав документи та доводи, якими він обґрунтував свій відзив, який фактично має аналогічний зміст поданим поясненням в суді першої інстанції;

-надання такої послуги як «попередня консультація клієнта з приводу апеляційної скарги ФГ «Зустріч» не підтверджена жодним доказом, а послуги з «ознайомлення з апеляційною скаргою ФГ «Зустріч» та «направлення відзиву на апеляційну скаргу апелянту та суду» дублюють послуги з «підготовки відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Зустріч» і як наслідок - фактичне завищення та не співмірність витрат на правову допомогу, які просить відшкодувати позивач;

-відповідач також просить суд при розгляді цього клопотання врахувати обставини, що військова агресія РФ спричинила повну зупинку діяльності підприємства, оскільки ФГ «Зустріч» знаходиться в с. Новояковлівка Оріхівського району Запорізької області, а вказана територія відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022, включена до переліку території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12. 2022, а з 01.01.2023 року до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Так, через військову агресію відповідач не мав змоги зібрати врожай озимих культур у 2022 році, в подальшому засіяти та обробляти земельні ділянки через постійні артилерійські обстріли ворожих військ, внаслідок чого на сьогоднішній день господарська діяльність ФГ «Зустріч» повністю зупинена, з 40 працівників, які працювали до початку повномасштабного вторгнення РФ, залишилось 5 працівників, які забезпечують схоронність залишків техніки та матеріальних цінностей, що вціліли після прильотів та обстрілів. Таким чином, ФГ «Зустріч» не тільки зазнало майнових втрат (збитків) у вигляді знищення та пошкодження майна, а й не отримує доходи від господарської діяльності взагалі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2024, у даній справі, для розгляду заяви ТОВ «Агрозахист Донбас» про розподіл судових витрат визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

23.02.2024 ЦАГС здійснено запит матеріалів справи.

04.03.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 призначено заяву про розподіл судових витрат у справі №908/3645/21 до розгляду у судовому засіданні на 17.04.2024 о 09:40.

20.03.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі №908/3645/21, що призначене на 17.04.2024 о 09.40 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17.04.2024 сторони по справі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, у зв`язку з чим, ухвалою ЦАГС від 17.04.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас про розподіл судових витрат у справі № 908/3645/21 визначено відкласти на 13.05.2024 о 12:30.

У судове засідання 13.05.2024 сторони по справі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи про доставлення ухвали ЦАГС від 17.04.2024 до електронних кабінетів учасників справи.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 13.05.2024 колегією суддів підписано вступну та резолютивну частини додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції вирішує розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду апеляційної скарги відповідача, з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Верховний Суд у своїх численних постановах звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Розподіл судових витрат визначений статтею 129 ГПК України, частиною четвертою якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини третьої статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №922/3850/23.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Колегія суддів враховує те, що у даній справі сторони погодили винагороду адвоката у формі фіксованої вартості послуг адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладений висновок про те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 дійшов висновку, що у випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в межах касаційного перегляду справи у фіксованому розмірі, виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії, виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, керується положеннями договору та додаткової угоди, яка є його невід`ємною частиною, яким сторони визначили саме фіксований розмір гонорару адвокату, що не залежить від обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом, тому, витрачений час, зазначений в описі наданих послуг, не бере до уваги, адже, визначальним є порядок обчислення гонорару, визначений саме Договором №15/09 про надання правової допомоги від 15.09.2022 з урахуванням Додаткової угоди від 08.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним апеляційним господарським судом постановою від 22.01.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Зустріч» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 задоволено частково. Отже, відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати на професійну правову допомогу, понесені позивачем при розгляді вказаної апеляційної скарги, покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Позивачем заявлено про відшкодування понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції з відповідними доказами у відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до ЦАГС 11.12.2023, таким чином, така заява позивачем була зроблена до закінчення судових дебатів у справі, а, отже, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги в контексті співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, принципи реальності та розумності судових витрат, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, обсяг та зміст наданого позивачем відзиву та той факт, що представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснювалося тим самим адвокатом, який здійснював захист позивача в суді першої інстанції, тобто, вже був обізнаний про спірні правовідносини сторін, принципи пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в Центральному апеляційному господарському суді в сумі 30 000,00 грн. не відповідає критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції, натомість, обґрунтованою вважається сума у розмірі 12 000,00 грн., виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд зауважує, що такий вид послуг як «ознайомлення з апеляційною скаргою» є складовою послуги «підготовка відзиву на апеляційну скаргу», тому, окремому відшкодуванню не підлягає.

Колегія суддів також констатує, що такі послуги як «підписання додаткової угоди щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництва клієнта в суді апеляційної інстанції», «підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, направлення даної заяви апелянту та до суду» не підлягають відшкодуванню. У своїх висновках судова колегія звертається до аналогічної правової позиції, що міститься у п.6.32 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, відповідно до якої: заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому, витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Отже, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, з огляду на що, підготовка та подання заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу не можуть бути ототожнені з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені позивачем судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції є такими, що обґрунтовані на суму 12 000,00 грн., з яких попередня консультація клієнта з приводу апеляційної скарги 2 000,00 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу, його направлення апелянту та до суду 10 000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та часткове задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства Зустріч на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21, заява ТОВ Агрозахист Донбас про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи №908/3645/21 у Центральному апеляційному господарському суді, підлягає частковому задоволенню пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 9 975,60 грн., що становить 83,13% (частка задоволених вимог позивача в суді апеляційної інстанції) від 12 000,00 грн. (визнаної судом обґрунтованої суми понесених витрат позивача на правничу допомогу); в іншій частині заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас про розподіл судових витрат у справі № 908/3645/21 задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Зустріч на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас витрати на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Зустріч на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 у справі №908/3645/21 в сумі 9 975,60 грн., про що видати наказ.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків, передбачених ст. 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 21.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв