Ухвала

від 26.01.2024 по справі 363/445/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" січня 2024 р. Справа № 363/445/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2024року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська Обласна Енергопостачальна компанія», ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», третя особа без самостійних вимог: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про скасування вимог за помилкове нарахування боргу,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить:

- скасувати незаконно нараховану відповідачем 1 та встановлену обманним шляхом суму боргу у розмірі 25609 грн. відповідно до рахунку № НОМЕР_1 за лютий 2020 року від 29.02.2020 року;

- зобов`язати відповідача 1 сплатити моральну шкоду у розмірі 25000 грн.;

- вжити запобіжну міру заборонити відповідачам 1 та 2 вчиняти будь-які дії по відключенню будинку від електропостачання до винесення судом рішення.

Відповідно до частини першої статті 187ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Тобто, згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві обов`язково повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із позовної заяви позивачем не зазначено повного найменування відповідачів, натомість зазначено лише скорочену їх назву «ТОВ» та «ПРАТ», а також не вказано код ЄДРПОУ вказаних юридичних осіб та не зазначено відомостей щодо наявності або відсутності у учасників справи електронних кабінетів, що суперечить наведеним вище вимогам ст. 175 ЦПК України.

Крім цього, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.

Так, позивачем заявлено вимоги про скасування незаконно нарахованої та встановленої обманним шляхом суму боргу у розмірі 25609 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 25000 грн. та відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 176 ЦПК України ціна позову має становити 50609 грн. (25609 грн. + 25000 грн.).

При цьому, позивачем зазначено ціну позову 50600 грн., що суперечить зазначеним вище вимогам.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2920 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).

Так, звертаючись до суду із позовною заявою, позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мав сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Однак, в порушення вищезазначених вимог до матеріалів справи долучено квитанцію № 0.0.3436747707.1 від 25.01.2024 року про сплату судового збору у розмірі 1168 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 43,20 грн.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, на вимогу позовної заяви про вжиття запобіжної міри заборони відповідачам 1 та 2 вчиняти будь-які дії по відключенню будинку від електропостачання до винесення судом рішення, яка за своєю суттю є видом забезпечення позову та має бути оформлення у відповідності до Глави 10 ЦПК України та за неї має бути окремо сплачений судовий збір.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншими учасниками в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55). Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.

Як убачається із копій документів (доказів), долучених до позовної заяви вони не засвідчені належним чином.

При цьому, у відповідності до п. 8 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено, що оригінали, які відсутні у позивача та ним не можуть бути завірені знаходяться у іншої особи.

Суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями175,177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з усуненими недоліками про які зазначено у цій ухвалі.

Керуючись статтями175,177,185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська Обласна Енергопостачальна компанія», ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», третя особа без самостійних вимог: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про скасування вимог за помилкове нарахування боргузалишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б.Баличева