Ухвала від 26.01.2024 по справі 760/2297/23

Ухвала

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 760/2297/23

провадження № 61-614ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М., від 05 грудня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Яни Олександрівни,

стягувач - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я. О., у якій просив визнати неправомірними дії вказаного приватного виконавця щодо повідомлення про залишення за собою стягувачем нереалізованого майна; заборонити використовувати вказане повідомлення; зобов`язати запропонувати співвласникам частку майна і тільки після їх відмови від придбання частки боржника передати кредитору зазначене майно; скасувати повідомлення.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн, які він поніс під час розгляду судом скарги останнього на дії приватного виконавця.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

20 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

11 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року (повний текст складено 11 грудня 2023 року).

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений на один день з поважних причин.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не перевірив наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не надав належної оцінки наведеним обставинам, з урахуванням положень статті 423 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі

№ 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункт 26)).

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 916/1294/21).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору по суті (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 910/16684/19).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не можна розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Як на нововиявлені обставини заявник посилався на те, що після прийняття постанови апеляційним судом йому стали відомі обставини, які на його думку є істотними, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи. Такими обставинами є підписання договору про надання правничої допомоги з боку адвокатського об`єднання особою, яка не мала права його підписувати. Зокрема договір про надання правової допомоги із ОСОБА_2 , від імені адвокатського об`єднання підписав адвокат Кострюков Валерій Іванович, натомість за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником АО «Український правовий альянс» є Кострюков Дмитро Валерійович.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду

від 05 грудня 2023 року, апеляційний суд правильно виходив з того, що оскільки постанова апеляційного суду від 30 травня 2023 не є судовим рішенням по суті спору, а є судовим рішенням про розподіл судових витрат після ухвалення судового рішення по суті, яке до того ж набрало законної сили, то відсутні правові підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права при вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду

від 05 грудня 2023 року у справі № 760/2297/23.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников