Постанова

від 23.01.2024 по справі 505/2587/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/461/24

Справа № 505/2587/20

Головуючий у першій інстанції Вергопуло А. К.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту, на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Вергопуло А.К. 09 червня 2021 року у м. Подільськ Одеської області, -

встановила:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області» про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту (а.с. 2-7).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що в період з 24.03.2020 року по 18.05.2020 року позивач хворів та перебував на самоізоляції у зв`язку із захворюванням на COVID-19.

За кордон він не виїжджав, поза робочим місцем з потенційними хворими на COVID-19 не контактував, в масових заходах участі не приймав. Єдиним можливим місцем захворювання є робоче місце.

Наразі орієнтовний інкубаційний період COVID-19 складає 14 днів.

Вперше лікарняний відкрито 24.03.2020 року з діагнозом ОРВІ, лікарняний закрито 28.03.2020 року, стати до роботи 29.03.2020 року.

В зазначений період в КНП «ЦПМСД Подільської міської ради» не робили жодних тестів на наявність COVID-19, діагноз ставився на підставі наявних симптомів та рентгену, тому навіть діагноз, встановлений у період з 24.03.2020 року по 28.03.2020 року, на думку позивача, не може вважатись достовірним.

З 30.03.2020 року по 06.04.2020 року позивач перебував на робочому місці, однак у зв`язку із незадовільним станом здоров`я (загальна слабкість, незначне підвищення температури тіла у вечірній час) йому було зроблено ПЛР тест, на якому він наполягав особисто. Тестів ПЛР не було у КНП «ЦПМСД Подільської міської ради», тому тест брали в інфекційному відділенні Подільської міської лікарні.

07.04.2020 року ПЛР тест на COVID-19 виявився позитивним, тому ОСОБА_1 виписали лікарняний, на якому він перебував до 18.05.2020 року.

Отже, на думку позивача, ймовірне зараження відбулося в період з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року, про що зазначено в акті розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року.

Зважаючи на викладене, позивач неодноразово звертався із вимогою провести розслідування його професійного захворювання.

20.07.2020 року було затверджено Акт розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року. ОСОБА_1 зазначений Акт отримав пізніше, вважає, що в ньому є безліч невідповідної та недостовірної інформації, а тому він підлягав скасуванню.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (а.с. 224-230).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 234-238).

На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що видача відповідачем будь-яких наказів після 20.03.2020 року, тобто після спливу періоду зараження ОСОБА_1 , жодним чином не могла та не попередила його зараження. Навпаки, відсутність наказів в період його ймовірного зараження (з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року) свідчить про невжиття необхідних заходів керівництвом медзакладу для профілактики та попередження захворювання медпрацівників на COVID-19. Аналогічно необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що путівка №1294 від 20.02.2020 року про відрядження ОСОБА_3 на навчання на період з 20.02.2020 року по 04.03.2020 року свідчить про те, що позивач міг заразитись від дружини, яка виїжджала у службове відрядження, оскільки ОСОБА_3 не хворіла на COVID-19 та не мала підтвердженого діагнозу COVID-19.

У відзивах на апеляційну скаргу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області» та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області зазначають, що в ході проведення розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося 06.04.2020 року з лікарем загальної практики сімейним лікарем ОСОБА_1 , дотримано вимог постанови КМУ №337. Акт розслідування також складено у відповідності до вказаної постанови. Таким чином, підстави для визнання незаконним та скасування акту розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року від 17.07.2020 року, затвердженого т.в.о. головного лікаря КНП «ЦПМСД ПМР» та встановлення факту гострого професійного захворювання позивача на гостру респіраторну хворобу COVID-19 - відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач у справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 22.09.2021 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.03.2021 року зупинено апеляційне провадження у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.09.2023 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони про розгляд справи на 23.01.2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

23.01.2024 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» надійшла заява про розгляд справи без участі сторони.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування судом норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до наказу головного лікаря Комунальної організації «Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Котовськ» №26-к від 22.04.2016 року був призначений на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії загальної практики - сімейної медицини м. Подільськ, функціональні обов`язки розроблені та затверджені головним лікарем.

Лікар загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 працював за щомісячним графіком, який змінювався кожного місяця у зв`язку із специфікою роботи.

Спір у даній справі виник з приводу місця захворювання позивача на COVID 19.

16.04.2020 року наказом №21 т.в.о. головного лікаря ЦНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» та наказом №23 «Про внесення змін в склад комісії з розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року, була утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 , до складу якої увійшли: голова комісії - інженер з охорони праці КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_4 ; члени комісії - представник профспілки КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_5 , завідувач господарством КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_6 , лікар-епідеміолог ОСОБА_7 , страховий експерт з охорони праці Подільського відділення управління ВД ФССУ в Одеській області ОСОБА_8 , лікар з гігієни праці ОСОБА_9 .

Актом розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року від 17.07.2020 року, затвердженого т.в.о. головного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» Гук І. М. 20 липня 2020 року, встановлено, що на підставі висновку лікаря-епідеміолога РЛВ ВП «Подільський МРВ ЛД» ДУ «Одеський ОЛЦ МОЗ України» № 14.03/986 від 06.07.2020 року, згідно заключення № 25/25-07 від 14.07.2020 року ДП «Український НДІ медичного транспорту» МОЗ України та матеріалів розслідування гострого захворювання, комісія дійшла висновку, що виникнення гострого захворювання у лікаря загальної практики сімейної медицини КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» ОСОБА_1 не підпадає під дію абз. 15 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, тому визнано таким, що не пов`язане з виробництвом, складається акт за формою Н-І/НП. Відповідно до п. 35 Порядку, до першого засідання комісії, ОСОБА_1 було вручено лист голови комісії від 19.06.2020 року №1 про призначення розслідування, запрошення до співпраці та на засідання комісії, а також роз`яснені його права у зв`язку з настанням гострого професійного захворювання.

Згідно ч.4 Акту «Обставини, за яких стався нещасний випадок», вбачається наступне.

ОСОБА_1 працює па посаді лікаря загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини м. Подільськ, функціональні обов`язки розроблені та затверджені головним лікарем, з функціональними обов`язками ОСОБА_1 ознайомлений під особистий розпис.

Відповідно до встановленого режиму роботи лікар загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 працював за графіком, який додається. Графік роботи ОСОБА_1 - щоденно, окрім вихідних та святкових днів. Останній день знаходження на роботі - 20.03.2020 року.

Згідно довідки № 14.03/986 від 06.07.2020 року, виданої лікарем - епідеміологом КНП «Подільський МРВЛД ДУ «Одеський ОЛЦ МОЗ України» стосовно захворювання у ОСОБА_1 необхідно зазначити наступне, що в домашньому вогнищі АДРЕСА_1 , першою захворіла 20.03.20 року дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли підвищилась температура до 38,5°, з`явився біль в горлі, сухий кашель, загальна слабкість.

Звернулась за медичною допомогою 23.03.2020 року до сімейного лікаря ОСОБА_10 , яка призначила амбулаторне лікування з 23.03.2020 року по 03.04.2020 року.

Потім 23.03.2020 року захворів ОСОБА_1 , у якого теж підвищилась температура тіла 37.3°, з`явився біль в горлі, сухий кашель, слабкість. Лікування згідно лікарняного листа призначила дружина ОСОБА_3 з 23.03.2020 року по 29.03.2020 року. До роботи допущений з 30.03.2020 року. Лікарняний лист Серія АДЖ № 387715.

Клінічна картина захворювання у ОСОБА_3 і ОСОБА_1 схожа на коронавірусну інфекцію, однак ПЛР обстеження не було призначено.

Тільки 06.04.2020 року були проведені швидкі тести на COVID - 19 та взято матеріал для дослідження ПЛР на COV1D- 19. Швидкі тести на COV1D-19 у обох були позитивні.

ПЛР дослідження на COVID-19 показав позитивний результат у ОСОБА_1 № 2004072043 від 08.04.2020 року, і негативний результат у ОСОБА_3 .

Орієнтовний термін зараження на COVID-19 у ОСОБА_1 з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року (за 2-14 днів захворювання). За цей період в районі не реєструвалось лабораторно підтвердженого COVID-19 (перший випадок зареєстровано 28.03.2020 року у прибувшого із Франції і в цей же день госпіталізований в інфекційне відділення). Таким чином, стверджувати про конкретне джерело зараження неможливо.

Відповідно пояснювальної записки потерпілого ОСОБА_1 , після 01.01.2020 року він межі країни не виїжджав, родичів або знайомих, які б могли виїжджати за межі України не має, сусіди за кордон не виїжджали. Ніхто з його родичів, сусідів або знайомих на COVID-19 не хворів. На початку березня (дати не пам`ятає), перебуваючи на робочому місці, надавав медичну консультацію та направляв на обстеження родичку із Франції його декларанта ромської національності. ПІБ особи, якій надавалася медична допомога, не зазначає, посилаючись на те, що в даних ЄКГ та кабінеті № 1, де надавалась медична допомога, є точне прізвище зазначеної особи та повинно бути зазначено, що саме він направляв її на обстеження.

При перевірці журналу реєстрації функціональних досліджень кабінету №1, тільки 06.03.2020 року значаться 2 особи, які направив на обстеження ЕКГ ОСОБА_1 , це: мешканка м. Подільська ОСОБА_11 , яка проживає по АДРЕСА_2 , та мешканка с. Глибочок Подільського району ОСОБА_12 . При звернені до лікаря - епідеміолога відокремленого підрозділу «Подільський міжрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ «Одеський ОЛЦ МОЗ України» Шенкаренка В.М. та його перевірці облікових даних осіб, які захворіли на COVID-19, громадянка ОСОБА_11 та громадянка ОСОБА_13 в обліках захворілих на COVID-19 не рахуються.

ОСОБА_1 вважав, що внаслідок контакту із зазначеною особою міг захворіти на COVID-19, так як вона приїхала із Франції. Матеріалів, що підтверджують захворювання даної особи на COVID - 19, не надав.

Окрім цього, в пояснювальній записці ОСОБА_1 зазначає, що у березні місяці 2020 року у нього на прийомі та лікуванні була хвора з пневмонією (декларантка), прізвища ім`я по батькові особи, він не вказує, без прізвища встановити, яка саме особа була на прийомі та яка у подальшому була поміщена в реанімацію, і в який лікарняний заклад, не представляється можливим. Ствердження ОСОБА_1 , що саме від даної особи він захворів на COVID-19, без підтверджуючих матеріалів (прізвищ, свідків) являється недійсним.

При аналізі амбулаторного журналу прийому хворих сімейним лікарем ОСОБА_1 з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року - контакт з хворим на COVID - 19 не встановлено, всього було прийнято 147 громадян (копія журналу додається).

Відповідно пояснювальної записки сестри медичної КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_14 , інформується, що 02.03.2020 року по 04.04.2020 року та на протязі квітня місяця, при особистій перевірці, пацієнтів з підозрою на COV1D - 19 не виявлено (пояснювальна додається).

В пояснювальній записці лікаря загальної практики сімейної медицини КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_1 являвся її хворим пацієнтом, що він з нею підписав декларацію. З 24.03.2020 року по 28.03.2020 року знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу ГРВІ (копія листка непрацездатності з 24.03.2020 року по 28.03.2020 року не представлено).

07.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргами на кашель, першіння в горлі, загальну слабкість.

Крім того, ОСОБА_3 в пояснювальній записці зазначає, що сама також перебувала на лікарняному з 23.03.2020 року по 03.04.2020 року з діагнозом гострий бронхіт, отит.

В пояснювальній записці також зазначається, що ОСОБА_3 , маючи досвід лікаря-інфекціоніста, обстежила пацієнта ОСОБА_1 . Результат ПЛР № 2004072073 від 07.04.2020 року - позитивний. Встановлено діагноз короновірусна інфекція легкої важкості (ПЛР - позитивний).

Даний діагноз підтверджує лікар - інфекціоніст КНП «Подільська міська лікарня Січко М.М. Так, 06.04.2020 року до неї звернувся за консультацією ОСОБА_1 , де був зроблений швидкий тест на корановірус (пояснювальна додається).

Відповідно пояснювальної записки ОСОБА_15 , констатуються факти обстеження ОСОБА_1 на COV1D - 19 та їх результати, також що ОСОБА_1 перебував на самоізоляції з 07.04.2020 року по 20.04.2020 року, лікарняний лист АДЖ № 387715 та АДЖ №387892 з 21.04.2020 року по 18.05.20 20 року. Згідно наказу № 36-В по КНП «ЦПМСД ПМР», ОСОБА_1 з 04.05.2020 року по 22.05.2020 року перебував у щорічній основній відпустці.

На виробничій нараді 10.06.2020 року у присутності усіх сімейних лікарів КНП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_1 був поінформований про призначення комісії з розслідування його захворювання (наказ додається)

В пояснювальній записці ОСОБА_1 звинувачує у неквапливості керівництво України, МОЗ України та саме керівництво КНП «ЦПМСД ПМР» щодо проведення введення належних заходів, які б убезпечили його, ОСОБА_1 , на робочому місці від захворювання на COV1D-19.

Крім того, вважає, що спричинити його зараження могло навіть прийом іншими лікарями осіб, які хворіли на COVID19, внаслідок користування спільним коридором, санвузлом, де відстань становитиме менше 1,5 м.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД №502 від 24.06.2020 року, т.в.о. головного лікаря КНП «ЦПМСД ПМР» Мемей Л.О., за порушення строку надання до територіального органу Держпраці повідомлення про гостре професійне захворювання, медичного працівника, притягнуто до адміністративної відповідальності (матеріали додаються).

Згідно заключення № 25/25-07 від 14.07.2020 року ДП «Український НДІ медичного транспорту» МОЗ України (російською): «На основании изучения и анализа материалов представленных специалистам, по факту заболевания врача общей практики - семейной медицины ОСОБА_1 , 1960 г.р., и в соответствии с поставленным вопросом, приходим к следующим выводам: Установить прямую причинно-следственную связь между выявленным у ОСОБА_16 заболеванием - Коронавирусная (COVID19) инфекция (U07.1), и его работой по представленным материалам не представляется возможным, заболевание следует расценивать как общее, не связанное с производственными факторами».

Згідно відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.06.2020 року, Управління не заперечувало щодо продовження терміну розслідування гострого професійного захворювання сімейного лікаря ОСОБА_1 .

Наказом №06 від 10.02.2020 року Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» було введено карантин по грипу, введено масковий режим, затверджено комплексний план заходів профілактики та боротьби з грипом і гострими респіраторними інфекціями 2019-2020 роки.

Наказом №10/1 від 24.03.2020 року Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» було затверджено стандарти медичної допомоги COVID-19.

Наказом №11 від 29.03.2020 року Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» було затверджено маршрут пацієнта, який відповідає визначенню випадку COVID-19 в м. Подільську.

Наказом №54/13 від 03.04.2020 року Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради» було організовано мобільну медичну бригаду з проведення заборів зразків біологічних матеріалів від пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу (COVID-19) у складі водія та двох медичних працівників.

Свідок ОСОБА_17 , який є лікарем, в.о. завідувача амбулаторії КНП «ЦПМСД ПМР», показав суду першої інстанції, що позивач приймав пацієнтів як сімейний лікар. На прийомі у позивача пацієнтів з підозрою на захворювання COVID-19 не було, що було перевірено, піднявши журнали. Медична сестра, яка працювала на прийомі з позивачем, у доповіді вказувала, що на прийомі пацієнтів з підозрою на захворювання COVID-19 не було. Перший пацієнт з підозрою на захворювання COVID-19 був 05.05.2020 року, у той час позивач був не на роботі. Вважає, що позивач захворів не у лікарні, оскільки на час його хвороби у лікарні хворих на COVID-19 не було, та у лікарні були створені всі умови для захисту. Він, свідок, до складу комісії не входив, він вивчав саму проблему, писав доповідні. Під час хвороби на COVID-19 позивач не дотримувався правил самоізоляції, вдома не сидів, відвідував громадські місця. Також позивач ігнорував обстеження на COVID-19. Кожні дві неділі позивач не проходив обстеження. Адже коли є захворювання на COVID-19, необхідно проходити тест на комп`ютері, який позивач не проходив. Дружина позивача захворіла на COVID-19 у кінці квітня.

На питання представника позивача про те, чи всі пацієнти тестувались на COVID-19, відповів, що пацієнти не тестувались, перший пацієнт був протестований 22.03.2020 року.

На питання представника позивача про те, чи засоби індивідуального захисту (маски, рукавички, дезінфектори, тощо) документально відповідали фактичній наявності, відповів, що лікарня отримує засоби індивідуального захисту щорічно, та позивач отримував їх у необхідній кількості.

Свідок ОСОБА_4 , який є інженером з охорони праці КНП «ЦПМСД ПМР», надав пояснення, що приступив до виконання своїх обов`язків 26.06.020 року. Для розслідування причин захворювання позивача, ним було створено комісію на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №337, після чого він почав відбирати пояснення у позивача, свідків, збирав документи. Матеріали ним були передані до епідемслужби, від якої прийшов висновок, що захворювання позивача не підпадає під професійне. Рішення приймалось комісійно, на основі також висновку епідеміолога та профпатолога. При розслідуванні він відчував агресію зі сторони позивача.

Свідок ОСОБА_15 , яка є т.в.о. головного лікаря КНП «ЦПМСД ПМР», суду першої інстанції показала, що 06.04.2020 року підтвердилось захворювання позивача на COVID-19. Розслідування почалось із запізненням, оскільки проходило розслідування по захворювання на COVID-19 іншого лікаря КНП «ЦПМСД ПМР». Щодо заходів профілактики захворювання у лікарні показала, що у лікарні виносились накази, які постійно змінювались та доповнювались, всього було біля десяти наказів. Щодо маршруту пацієнтів, то він був з першого дня. Працівники лікарні були ознайомлені з порядком роботи, засоби індивідуального захисту були в достатній кількості, шили маски, закупляли окуляри, рукавички були. Також лікарня купила машинку, де прали захисні костюми. Перші хворі на COVID-19 звернулись до лікарні у кінці березня 2020 року, це люди, які повернулись з Франції. За спірний період у лікарні було 739 хворих на ОРВІ, тестувались на COVID-19 не всі з них, скільки з них тестувалось на COVID-19 не знає. У лікарні заходи протидії захворюванням COVID-19 проводились. Виклики щодо захворювання на COVID-19 обслуговувались вдома. Позивач не дотримувався заходів профілактики захворювання на COVID-19, ходив без маски у громадських місцях в період лікарняного.

Свідок ОСОБА_3 , яка сімейним лікарем КНП «ЦПМСД ПМР» та дружиною позивача, суду показала, що у березні 2020 року по профілактиці захворювання на COVID-19 діяв Наказ №185 від 24.01.2020 року, який носив інформативний характер. У лікарні проводились стандартні заходи безпеки. В лікарні жодних дій по профілактиці захворювання не проводилось, сортування пацієнтів не проводилось. Надалі накази змінювались, і в них вже були чіткі рекомендації дій. Також у березні 2020 року не видавались у повному обсязі засоби індивідуального захисту. Позивач носив звичайний лікарняний халат, окулярів не було. Пацієнтів у березні 2020 року не тестували на COVID-19. У період з 23 березня по 04 квітня 2020 року тестів на COVID-19 не було.

Швидкий тест на COVID-19 показав позитивний результат і у неї і у позивача. ПЛР тест на COVID-19 показав позитивний результат у позивача, та негативний у неї. Ознаки хвороби на COVID-19 були спершу у неї. Вони з позивачем захворіли на COVID-19 з різницею у чотири дні.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Згідно ч. 2 ст. 36 цього Закону, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому КМУ, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року.

Відповідно до п. 12 Порядку, на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Згідно п. 30 Порядку, розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у п. 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Відповідно до п. 41 Порядку за рішенням комісії (спеціальної комісії) у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та розроблення плану заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), може утворюватися експертна комісія за погодженням з органами, організаціями, установами тощо, представники яких залучаються до її роботи.

За результатами роботи експертна комісія зобов`язана скласти висновок, в якому повинна надати обґрунтовані та об`єктивні відповіді на поставлені комісією (спеціальною комісією) питання.

Зазначений висновок використовується комісією (спеціальною комісією) під час складання акта за формою Н-1 і є невід`ємною частиною матеріалів розслідування.

Згідно п. 29 Порядку, факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п. 52 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є, окрім іншого:

виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

Згідно п. 54 Порядку, контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють органи Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Зазначені органи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердженими документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-1.

Відповідно до п. 55 Порядку № 337, за результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно п. 57 порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акту за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого ПКМУ №1232 від 30.11.2011 року.

Відповідно до п. 14 Порядку №1232, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти.

COVID-19 нове професійне захворювання, 13.05.2020 року постановою № 394 розд. V «Захворювання, викликані дією біологічних факторів» Переліку професійних захворювань доповнено гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно роз`яснення Державної служби України з питань праці щодо розслідування випадків ГРВІ (коронавірусної інфекції) COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337. Лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на порушення строків створення комісії та строків розслідування.

ПЛР дослідження на COVID-19 показав позитивний результат у ОСОБА_1 № 2004072043 від 08.04.2020 року. Комісія була створена наказом від 16.06.2020 року.

За твердженнями представника відповідача, затримання термінів проведення розслідування по ОСОБА_1 пов`язане, в першу чергу, із підготовкою документів з розслідування смерті, спричиненої COVID-19, що стався з лікарем загальної практики сімейної медицини КПП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_18 , зайнятістю за своїми службовими обов`язками т.в.о. завідувача Амбулаторією ЗП-СМ ОСОБА_17 . За несвоєчасність подачі повідомлення та інших документів, т.в.о. головного лікаря Мемей Л.О., відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД № 502 від 24.06.2020 року, було притягнуто до адміністративної відповідальності.

З відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.06.2020 року вбачається, що Управління не заперечує щодо продовження терміну розслідування гострого професійного захворювання сімейного лікаря ОСОБА_1 .

Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (п. 10 Порядку № 337).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість причин затримання термінів створення комісії та розслідування, враховуючи проведення розслідування смерті, спричиненої COVID-19, що стався з лікарем загальної практики сімейної медицини КПП «ЦПМСД ПМР» ОСОБА_18 . Крім того, продовження строків проведення розслідування було погоджено у встановленому законом порядку із Головним управлінням Держпраці в Одеській області.

Крім того, ОСОБА_1 у позові та апеляційній скарзі посилався на недостовірні вихідні дані, зазначені у акті, та просив визнати неналежними наступі докази: Наказ від 08.04.2020 року про надання відпустки ОСОБА_1 ; путівку №1294 від 20.02.2020 року про відрядження ОСОБА_3 на навчання (період з 20.02.2020 року по 04.03.2020 року); Наказ про відрядження ОСОБА_3 ; Відомість видачі та повернення спецодягу та спецвзуття неналежним доказом; Наказ №110-в про перенесення щорічної відпустки ОСОБА_1 ; Наказ №54/13 від 03.04.2020 року оскільки, він не стосується період ймовірного зараження позивача. Наказ від 24.03.2020 року є неналежним доказом, оскільки не стосується періоду ймовірного зараження позивача. Також, просив визнати недопустимим доказом Посадову інструкцію лікаря загальної практики - сімейного лікаря від 01.09.2016 року, оскільки вона не містить підпису ОСОБА_1 , Наказ від 29.03.2020 року №11 «Про організацію надання медичної допомоги хворим на короновірусну хворобу» з додатками та Протокол про адміністративне правопорушення серії ОД 502 визнати виключно як доказ невчасних дій відповідача з попередження захворювання на короновірус.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вищевказаних доводів представника позивача, оскільки вони дійсно стосуються предмету спору, містять інформацію щодо предмета доказування, та з їх допомогою можна встановити хронологію обставин, на які посилаються сторони. Так, перебування позивача та його дружини у відпустках, відрядження має значення для визначення ймовірного місця зараження; накази також відображають дії закладу по організації попередження захворювання на COVID-19, за їх допомогою можна простежити, що організовувалось закладом та у які періоди.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що Посадова інструкція лікаря загальної практики - сімейного лікаря містить підпис позивача (а.с.114), а протокол про адміністративне правопорушення є доказом невчасних дій відповідача з попередження захворювання на короновірус.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не погоджувався на співпрацю, ігнорував вимоги самоізоляції і, будучи хворим, відвідував громадські місця, не впливають на розгляд справи.

Згідно з частиною шостою ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, згідно Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, визначення наявності або відсутності підстав для визнання події нещасним випадком, пов`язаним з виробництвом, належить до компетенції створюваної Комісії.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваний акт відповідає вимогам законодавства, а тому правових підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів також зазначає, що доводи, викладені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції, а в загальному зводяться до переоцінки доказів.

Однак, дійшовши вірних висновків щодо вказаних обставин справи, судом першої інстанції неправильно зазначено у оскаржуваному судовому рішенні, що позовні вимоги про встановлення факту гострого професійного захворювання позивача на коронавірусну хворобу COVID-19, яка була виявлена 06.04.2020 року, не підлягають задоволенню, оскільки мають похідний характер від первинної вимоги.

Колегія суддів звертає увагу суду на те, що положення Порядку №337 дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання гострого професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом, відноситься до компетенції комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії і робити висновки про те, чи відноситься гостре професійне захворювання до такого, що пов`язане із виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 21.05.2020 року у справі №186/1053/17 (провадження №61-45421св18), від 18.03.2020 року у справі №235/3755/17 (провадження №61-37170св18), від 26.01.2022 року у справі №227/2477/20 (провадження №61-15810св21), від 08.06.2022 року у справі №604/290/19 (провадження №61-18558св21), від 18.01.2023 року у справі №742/1433/21 (провадження №61-4627св22).

Таким чином, саме зі вказаних правових підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту гострого професійного захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19 не підлягали задоволенню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, однак частково неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку із чим рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2021 року підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 червня 2021 року змінити, викласти мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 25 січня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе