Рішення

від 09.06.2021 по справі 505/2587/20

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2587/20

Провадження № 2/505/1043/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2021 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Вергопуло А. К.

секретаря судового засідання - Попової Г. Є.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Синько І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту,-

В С Т А Н О В И В:

ДвоОСОБА_4 звернувся 18 вересня 2020 року до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області , та просив визнати незаконним та скасувати рішення у формі Акту розслідування гострого професійного захворювання, що сталось 06.04.2020 року на (в) КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради та встановити факт гострого професійного захворювання позивача на коронавірусну хворобу COVID-19, що була виявлена 06.04.2020 року.

Підставою тому зазначав те, що він в період з 24.03.2020 року по 18.05.2020 року хворів та перебував на самоізоляції у зв`язку із захворюванням на COVID-19.

За кордон він не виїжджав, поза робочим місцем з потенційними хворими на COVID-19 не контактував, в масових заходах участі не приймав. Єдиним можливим місцем захворювання є робоче місце.

Наразі орієнтовний інкубаційний період COVID-19 складає 14 днів.

Вперше лікарняний відкрито 24.03.2020 року з діагнозом ОРВІ, лікарняний закрито 28.03.2020 року, стати до роботи 29.03.2020 року (неділя).

В зазначений період в КП ЦПМСД Подільської міської ради не робили жодних тестів на наявність COVID-19, діагноз ставився на підставі наявних симптомів та рентген даних, тому навіть діагноз встановлений в період з 24.03.2020 року по 28.03.2020 року не може вважатись достовірним.

З 30.03.2020 року по 06.04.2020 року він перебував на робочому місці, однак у зв`язку із не задовільним станом здоров`я (загальна слабкість, незначне підвищення температури тіла у вечірній час) йому було виконано ПЛР тест. Щодо необхідності ПЛР тестування, то на тестуванні наполягав він особисто та наполягала ОСОБА_5 (сімейний лікар). Тестів ПЛР не було у КП ЦПМСД Подільської міської ради , тому тест брали в інфекційному відділенні Подільської міської лікарні.

07.06.2020 року ПЛР тест на COVID-19 виявився позитивним, тому йому виписали лікарняний та він перебував на лікарняному до 18.05.2020 року.

Отже ймовірне зараження відбулось в період з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року про що зазначено і в акті розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року.

Зважаючи на викладене, він неодноразово звертався із вимогою провести розслідування професійного захворювання.

20.07.2020 року було затверджено Акт розслідування гострого професійного захворювання, що сталось 06.04.2020 року, ним зазначений акт було отримано дещо пізніше

Позивач вважає, що в акті є безліч невідповідної та недостовірної інформації, отже акт підлягає скасуванню, оскільки він є рішенням комісії.

В акті зазначено про отримання ним рукавичок в кількості 50 штук, однак рукавички замінюються в залежності від забруднення (після огляду кожного пацієнта). В середньому в день біля 15-18 пацієнтів, тобто 21.03.2020 року видані рукавички вже закінчились би. Крім того, їх видали вже після того, як він вийшов з лікарняного, а саме у травні 2020 року. Згідно акту, зараження відбулось в період між 03.03.2020 року та 20.03.2020 року, а рукавички видали 18.03.2020 року.

Щодо окулярів захисних, халату ізоляційного, халату протиепідемічного, масок та респіратора, то реально вони були отримані в травні 2020 року, після того, як завершився весь лікарняний.

Зазначене підтверджується тим, що дата отримання більшості із захисних засобів зазначена, як час його перебування на лікарняному, тобто дата є недостовірною.

Згідно Акту в період ймовірного зараження, що відбулось в період з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року захист позивача був забезпечений виключно видачею 50 штук рукавичок, і то лише починаючи з 18.03.2020 року.

В період з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року не було наказу МОЗ №722 від 28.03.2020 року Про організацію надання медичної допомоги хворим на короновірусну хворобу , не було проведено заняття. Станом на останній ймовірний день зараження 20.03.2020 року не було затверджено жодних наказів на рівні закладу, лише 26.06.2020 року було затверджено наказ КНП ЦПМСД ПМР №26 Про затвердження інструкції з охорони праці №46 Заходи безпеки медичного персоналу та працівників КПН ЦПМСД ПМР щодо запобігання зараження гострою респіраторною хворобою спричиненою COVID-19 .

Проведення заходів зазначених в акті після періоду ймовірного зараження, а також після вилікування обумовлено відсутністю на період зараження та початковий період перебування на лікарняному роз`яснень та наказів на рівні МОЗ України.

В період з 08.03.2020 року по 20.03.2020 року хворі з симптомами схожими на COVID-19 окремо не приймали (потік хворих не був розділений). Розмітки для дистанції між хворими не було, потік хворих не регулювався. Санвузол в лікарні не роздільний, загальний для хворих та медперсоналу, на ймовірний час зараження та початок лікарняного відсутнім був навіть протокол лікування, адже COVID-19 є новим захворюванням.

Отже акт не може бути достовірним, бо значна частина вихідних даних використаних в акті є недостовірною, а частина вихідних даних є неналежною, бо їх не було на час його ймовірного зараження та на час початку лікування.

Очевидним є порушення строків створення комісії, яка була створена 16.04.2020 року, тобто не на наступний день після надходження позитивного результату тесту ПЛР (надійшов 07.04.2020 року). Розслідування завершене 20.07.2020 року, тобто п`ятиденний строк розслідування порушено, що також не сприяло встановленню істини у справі.

Під час вивчення наявних на підприємстві документів та матеріалів стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання, комісія врахувала накази, затверджені на підприємстві після часу ймовірного зараження, а також дані щодо забезпечення засобами індивідуального захисту, які є недостовірними, бо їх видача позивачу (згідно наявних дат) проводилась під час перебування його на лікарняному.

Комісією застосовано надзвичайно високий стандарт доказування. Адже зміст акту свідчить, про те, що комісія намагалась встановити особу хворого на COVID-19 з яким контактував позивач.

Зазначена спроба є заздалегідь безперспективною та нездійсненою, бо її реалізацій не забезпечена на рівні держави:

- не відстежують контакти за допомогою мобільних телефонів,

- не розроблені та не застосовують можливості спеціального комп`ютерного забезпечення та моделювання для встановлення ймовірного джерела зараження хворого,

- відсутні засоби та служби для ретельного (суцільного) опитування контактних осіб, з метою з`ясування всіх осіб, що контактували з хворим,

- незначна кількість тестування на час ймовірного зараження, що не дозволяє виявити безсимптомних хворих, або хворих, що хворіли в легкій формі.

Отже достовірно встановити особу, яка призвела до зараження позивача на COVID-19 не можливо взагалі. Викладене свідчить по необхідність прийняття рішення застосовуючи певний рівень достовірності (поза розімни сумнівом).

Поза розумним сумнівом є той факт, що на робочому місці позивач контактує із більшою кількістю осіб, ніж поза межами робочого місця. Адже лише особисто спілкується майже з 50 особами (біля 20 хворих та біля 30 співробітників). Кількість осіб, які проходять спільним коридором рахується до тисячі в день і кожен з них потенційно міг заразити позивача на COVID-19.

Отже поза розумним сумнівом зараження відбулось на робочому місці.

Представник відповідача ОСОБА_3 08.10.2020 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказував, що процедура проведення розслідування ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком розслідування обліку нещасних випадків, професійних захворював та аварій виробництві, затвердженого ПКМУ № 337 від 17.04.2019 року. Відповідно Порядку № 337 лише комісія з розслідування має повноваження що з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти. До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі №6-І0355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі №223/562/14-ц. Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку № 337, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до її виключеної компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати гой чи інший нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов`язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування (ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.07.2011 року, справа №6-22954св11). Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками па підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, чітко визначена Порядком № 337. Відповідно до положень Порядку № 337 обов`язок щодо визначення, пов`язаний чи непов`язаний нещасний випадок з виробництвом, а також складання за результатами розслідування акту за формою Н-1/НП належить до виключною компетенції комісії з розслідування. Відповідно до Порядку № 337 розслідування нещасного випадку проводиться комісією. До складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функції з охорони праці (голова комісії); представник Фонду за місцезнаходженням підприємства; представник первинної профспілки; а також представник підприємства, інші особи. Комісія - це колегіальний орган, до якого входить не тільки представник КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради, але й представник інших органів та установ. Члени комісії, протягом проведення розслідування нещасного випадку взаємодіють один з одним та приймають рішення колегіально, враховуючи думку та позицію кожного члена. Члени комісії несуть солідарну відповідальність.

В ході проведення розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року, з лікарем загальної практики сімейним лікарем ОСОБА_1 дотримано вимог постанови КМУ №337. Акт розслідування також складено у відповідності до вказаної постанови.

Враховуючи викладене, підстави для визнання незаконним та скасування акту розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06.04.2020 року від 17.07.2020 року, затвердженого т.в.о. головного лікаря КНП ЦПМСД ПМР та встановлення факту гострого професійного захворювання позивача на гостру респіраторну хворобу COVID-19, відсутні.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області Синько І. В. 13.10.2020 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказував, що процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого ПКМУ № 337 від 17.04.2019 року. Відповідно до Порядку № 337 лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти. До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі №6- 10355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі №223/562/14-ц. Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку № 337, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до її компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов`язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування (ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.07.2011 року справа №6-22954св11).

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили його задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав з підстав, вказаних у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнав з підстав, вказаних у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу головного лікаря КО Центру ПМСД м. Котовськ №26-к від 22.04.2016 року призначений на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії загальної практики - сімейної медицини м. Подільськ, функціональні обов`язки розроблені та затверджені головним лікарем.

Лікар загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 працював та працює за щомісячним графіком, що змінюється кожного місяця у зв`язку із специфікою роботи.

У сторін виник спір з приводу місця захворювання позивача на COVID - 19.

Згідно відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області, розслідування гострого професійного захворювання проводиться комісією підприємства. До складу комісії необхідно включати лікаря з гігієни праці відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління з питань Головного управління Держпраці в Одеській області Грачову М. В.

16.04.2020 року наказом №21 тво.головного лікаря ЦНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради та наказом №23 Про внесення змін в склад комісії з розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 від 26.06.2020 року, була утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 .

До складу якої увійшли: голова комісії - інженер з охорони праці КНП ЦПМСД ПМР ОСОБА_7 ; члени комісії - представник профспілки КНП ЦПМСД ПМР Нечитайло Тетяна Василівна, завідувач господарством КНП ЦПМСД ПМР Ротар Олена

Сергіївна, лікар-епідеміолог ОСОБА_8 , страхового експерта з охорони праці Подільського відділення управління ВД ФССУ в Одеській області Рябко Віктор Іванович, лікар з гігієни праці ОСОБА_9 .

Актом розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 06 квітня 2020 року від 17.07.2020 року, затвердженого тво.головного лікаря ЦНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Гук І. М. 20 липня 2020 року, встановлено, що на підставі висновку лікаря-епідеміолога РЛВ ВП Подільський МРВ ЛД ДУ Одеський ОЛЦ МОЗ України № 14.03/986 від 06.07.2020 року, згідно заключення № 25/25-07 від 14.07.2020 року ДП Український НДІ медичного транспорту МОЗ України та матеріалів розслідування гострого захворювання, комісія дійшла висновку, що виникнення гострого захворювання у лікаря загальної практики сімейної медицини КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Дворачук В.П„ не підпадає під дію абз.15 п. 52 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, тому визнано таким, що не пов`язане з виробництвом, складається акт за формою Н-І/НП. Відповідно до п. 35 Порядку, до першого засідання комісії, ОСОБА_1 , вручено лист голови комісії від 19.06.2020 року №1 про призначення розслідування, запрошення до співпраці та на засідання комісії, а також роз`яснені його права у зв`язку з настанням гострого професійного захворювання.

Згідно ч.4 Акту Обставини, за яких стався нещасний випадок вбачається наступне:

ОСОБА_1 працює па посаді лікаря загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини м. Подільськ, функціональні обов`язки розроблені та затверджені головним лікарем, з функціональними обов`язками ОСОБА_1 ознайомлений під особистий розпис.

Відповідно до встановленого режиму роботи лікар загальної практики - сімейний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 працював за графіком, який додається. Графік роботи ОСОБА_1 - щоденно, окрім вихідних та святкових днів. Останній день знаходження на роботі - 20.03.2020 р.

Згідно довідки № 14.03/986 від 06.07.2020 року, виданої лікарем - епідеміологом КНП Подільський МРВЛД ДУ Одеський ОЛЦ МОЗ України стосовно захворювання у ОСОБА_1 необхідно зазначити наступне, що в домашньому вогнищі АДРЕСА_1 , першою захворіла 20.03.20 року дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли підвищилась температура до 38,5°, з`явився біль в горлі, сухий кашель, загальна слабкість.

Звернулась за медичною допомогою 23.03.20 року до сімейного лікаря ОСОБА_10 , яка призначила амбулаторне лікування з 23.03. по 03.04.20 р.

Потім 23.03.20 р. захворів ОСОБА_1 , у якого теж підвищилась температура тіла 37.3°, з`явився біль в горлі, сухий кашель, слабкість. Лікування згідно лікарняного листа призначила дружина ОСОБА_5 з 23.03.20 по 29.03.20 р. До роботи допущений з 30.03.20 р. Лікарняний лист Серія АДЖ № 387715.

Клінічна картина захворювання у ОСОБА_5 і ОСОБА_1 схожа на коронавірусну інфекцію, однак ПЛР обстеження не було призначено.

Тільки 06.04.20 року були проведені швидкі тести на COVID - 19 та взято матеріал для дослідження ПЛР на COV1D- 19. Швидкі тести на COV1D-19 у обох були позитивні.

ПЛР дослідження на COVID-19 показав позитивний результат у ОСОБА_1 № 2004072043 від 08.04.20 р., і негативний результат у ОСОБА_5 .

Орієнтовний термін зараження на COVID-19 у ОСОБА_1 з 08.03.20 року по 20.03.2020 року (за 2-14 днів захворювання). За цей період в районі не реєструвався лабораторно підтвердженого COVID-19 (перший випадок зареєстровано 28.03.20 року у прибувшого із Франції і в цей же день госпіталізований в інфекційне відділення). Таким стверджувати про конкретне джерело зараження неможливо.

Відповідно пояснювальної записки потерпілого ОСОБА_1 , після 01.01.2020 року межі країни не виїжджав, родичів або знайомих, які б могли виїжджати за межі України не має, сусіди за кордон не виїжджали. Ніхто з його родичів, сусідів або знайомих на COVID-19 не хворів. На початку березня (дати не пам`ятає) перебуваючи на робочому місці, надавав медичну консультацію та направляв на обстеження родичку із Франції його декларанта ромської

національності. ПІБ особи, якій надавалася медична допомога не зазначає, посилаючись на те, що в даних ЄКГ та кабінеті № 1, де надавалась медична допомога, є точне прізвище зазначеної особи та повинно бути зазначено, що саме він направляв на обстеження.

При перевірці журналу реєстрації функціональних досліджень кабінету №1, тільки 06.03.2020 року значаться 2 особи, які направив на обстеження ЕКГ ОСОБА_1 , це мешканка м. Подільська ОСОБА_11 , яка проживає по АДРЕСА_2 , та мешканка с Глибочок Подільського району ОСОБА_12 . При звернені до лікаря - епідеміолога відокремленого підрозділу Подільський міжрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ Одеський ОЛЦ МОЗ України Шенкаренка В.М. та його перевірці облікових даних осіб, які захворіли на COVID-19, громадянка ОСОБА_11 та громадянка ОСОБА_13 в обліках захворілих на COVID-19 не рахуються.

ОСОБА_1 вважає, що внаслідок контакту із зазначеною особою міг захворіти на COVID-19, так як вона приїхала із Франції. Матеріалів, що підтверджують захворювання даної особи на COVID - 19 не надає.

Окрім цього, в пояснювальній записці ОСОБА_1 зазначає, що у березні місяці 2020 року у нього на прийомі та лікуванні була хвора з пневмонією (декларантка), прізвища ім`я по батькові особи, він не вказує, без прізвища встановити, яка саме особа була на прийомі та яка у подальшому була поміщена в реанімацію, і в який лікарняний заклад не представляється можливим. Ствердження ОСОБА_1 , що саме від даної особи він захворів на COVID-19 без підтверджуючих матеріалів (прізвищ, свідків) являється недійсним.

При аналізі амбулаторного журналу прийому хворих сімейним лікарем ОСОБА_1 з 08.03.20 року по 20.03.20 року - контакт з хворим на COVID - 19 не встановлено, всього було прийнято 147 громадян (копія журналу додається).

Відповідно пояснювальної записки сестри медичної КНП ЦПМСД ПМР ОСОБА_14 , інформується, що 02.03 по 4.04.2020 року та на протязі квітня місяця при особистій перевірці, пацієнтів з підозрою на COV1D - 19 не виявлено (пояснювальна додається).

В пояснювальній записці лікаря загальної практики сімейної медицини КНП ЦПМСД ПМР Дворачук С.Є. зазначено, що ОСОБА_1 являвся її хворим пацієнтом, що він з нею підписав декларацію. З 24.03.2020 р. по 28.03.2020 р. знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу ГРВІ (копія листка непрацездатності з 24.03.2020 р. По 28.03.2020 р. не представлено).

07.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргами на кашель, першіння в горлі, загальну слабкість.

Крім того, ОСОБА_5 в пояснювальній записці зазначає, що сама також перебувала на лікарняному з 23.03.2020 року по 03.04.2020 р. з діагнозом гострий бронхіт,отит.

В пояснювальній записці також зазначається, що ОСОБА_5 маючи досвід лікаря-інфекціоніста обстежила пацієнта ОСОБА_1 . Результат ПЛР № 2004072073 від 07.04.2020 р. - позитивний. Встановлено діагноз короновірусна інфекція легкої важкості (ПЛР - позитивний).

Даний діагноз підтверджує лікар - інфекціоніст КНП Подільська міська лікарня Січко М.М., так 06.04.2020 року до неї звернувся за консультацією ОСОБА_1 , де був зроблений швидкий тест на корановірус (пояснювальна додається).

Відповідно пояснювальної записки ОСОБА_15 , констатуються факти обстеження ОСОБА_1 на COV1D - 19 та їх результати, також що ОСОБА_1 перебував на самоізоляції з 07.04. по 20.04.2020 року, лікарняний лист АДЖ № 387715 та АДЖ №387892 з 21.04.20р. по 18.05.20р. Згідно наказу № 36-В по КНП ЦПМСД ПМР , ОСОБА_1 з 04.05.20р. по 22.05.20р. року перебував у щорічній основній відпустці.

На виробничій нараді 10.06.2020 року у присутності усіх сімейних лікарів КНП ЦПМСД ПМР ОСОБА_1 був поінформований про призначення комісії з рослідування його захворювання (наказ додається)

В пояснювальній записці ОСОБА_1 звинувачує неквапливість керівництва України, МОЗ України га саме керівництво КНП ЦПМСД ПМР , щодо проведення введення належних заходів, які б убезпечили його, ОСОБА_1 на робочому місці від захворювання на COV1D-19.

Крім того, вважає, що спричинити його зараження могло навіть прийом іншими лікарями осіб, які хворіли на COVID- 19, внаслідок користування спільним коридором,санвузлом, де відстань становитиме менше 1,5 м.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД №502 від 24.06.2020 року, тво.головного лікаря КНП ЦПМСД ПМР Мемей Л.О., за порушення строку надання до територіального органу Держпраці повідомлення про гостре професійне захворювання, медичного працівника притягнуто до адміністративної відповідальності (матеріали додаються).

Згідно заключення № 25/25-07 від 14.07.2020 року ДП Український НДІ медичного транспорту МОЗ України (російською): На основании изучения и анализа материалов представленных специалистам, по факту заболевания врача общей практики - семейной медицины ОСОБА_1 , 1960 г.р., и в соответствии с поставленным вопросом, приходим к следующим выводам: Установить прямую причинно-следственную связь между выявленным у ОСОБА_16 заболеванием - Коронавирусная (COVID- 19) инфекция (U07.1), и его работой по представленным материалам не представляется возможным, заболевание следует расценивать как общее, не связанное с производственными факторами .

Згідно відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.06.2020 року, Управління не заперечує щодо продовження терміну розслідування гострого професійного захворювання сімейного лікаря ОСОБА_1 .

Наказом №06 від 10.02.2020 року Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради було введено карантин по грипу, введено масковий режим, затверджено комплексний план заходів профілактики та боротьби з грипом і гострими респіраторними інфекціями 2019-2020 роки.

Наказом №10/1 від 24.03.2020 року Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради було затверджено стандарти медичної допомоги COVID-19.

Наказом №11 від 29.03.2020 року Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради було затверджено маршрут пацієнта, який відповідає визначенню випадку COVID-19 в м. Подільську.

Наказом №54/13 від 03.04.2020 року Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради було організовано мобільну медичну бригаду з проведення заборів зразків біологічних матеріалів від пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу (COVID-19) у складі водія та двох медичних працівників.

Свідок ОСОБА_17 , який є лікарем, в.о.завідувача амбулаторії КНП ЦПМСД ПМР , суду показав, що позивач приймав пацієнтів як сімейний лікар. На прийомі у позивача пацієнтів з підозрою на захворювання COVID-19 не було, що було перевірено піднявши журнали. Медична сестра, яка працювала на прийомі з позивачем, у доповіді вказувала, що на прийомі пацієнтів з підозрою на захворювання COVID-19 не було. Перший пацієнт з підозрою на захворювання COVID-19 був 05.05.2020 року, у той час позивач був не на роботі. Вважає, що позивач захворів не у лікарні, оскільки на час його хвороби у лікарні хворих на COVID-19 не було, та у лікарні були створені всі умови для захисту. Він, свідок, до складу комісії не входив, він вивчав саму проблему, писав доповідні. Під час хвороби на COVID-19 позивач не дотримувався правил самоізоляції, вдома не сидів, відвідував громадські місця. Також позивач ігнорував обстеження на COVID-19. Кожні дві неділі позивач не проходив обстеження. Адже коли є захворювання на COVID-19, необхідно проходити тест на комп`ютері, який позивач не проходив. Дружина позивача захворіла на COVID-19 у кінці квітня.

На питання представника позивача про те, чи всі пацієнти тестувались на COVID-19, відповів, що пацієнти не тестувались, перший пацієнт був протестований 22.03.2020 року.

На питання представника позивача про те, чи засоби індивідуального захисту (маски, рукавички, дезінфектори, тощо) документально відповідали фактичній наявності, відповів, що лікарня має засоби індивідуального захисту щорічно, позивач отримував їх у необхідній кількості.

Свідок ОСОБА_7 , який є інженер з охорони праці КНП ЦПМСД ПМР , суду показав, що приступив до виконання своїх обов`язків 26.06.020 року. Для розслідування причин захворювання позивача, ним було створено комісію на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №337. Після чого він почав відбирати пояснення у позивача, свідків, збирав документи. Матеріали ним були передані до епідемслужби, від якої прийшов висновок, що захворювання позивача не підпадає під професійне. Рішення приймалось комісійно, на основі також висновку епідеміолога та профпатолога. При розслідуванні, він відчував агресію зі сторони позивача.

Свідок ОСОБА_15 , яка є тво.головного лікаря КНП ЦПМСД ПМР , суду показала, що 06.04.2020 року підтвердилось захворювання позивача на COVID-19. Розслідування почалось із запізненням, оскільки проходило розслідування по захворювання на COVID-19 іншого лікаря КНП ЦПМСД ПМР . Щодо заходів профілактики захворювання у лікарні, показала, що у лікарні постійно виносились накази, які постійно змінювались та доповнювались, всього було біля десяти наказів. Щодо маршруту пацієнтів, то він був з першого дня. Працівники лікарні були ознайомлені з порядком роботи, засоби індивідуального захисту були в достатній кількості, шили маски, закупляли окуляри, рукавички були. Також лікарня купила машинку, де прали захисні костюми. Перші хворі на COVID-19 звернулись до лікарні у кінці березня 2020 року, це люди, які повернулись з Франції. За спірний період у лікарні було 739 хворих на ОРВІ, тестувались на COVID-19 не всі з них, скільки з них тестувалось на COVID-19 не знає. У лікарні заходи протидії захворюванням COVID-19 проводились. Виклики щодо захворювання на COVID-19 обслуговувались вдома. Позивач не дотримувався заходів профілактики захворювання на COVID-19, ходив без маски у громадських місцях в період лікарняного.

Свідок ОСОБА_5 , яка сімейним лікарем КНП ЦПМСД ПМР та дружиною позивача, суду показала, що у березні 2020 року по профілактиці захворювання на COVID-19 діяв Наказ №185 від 24.01.2020 року, який носив інформативний характер. У лікарні проводились стандартні заходи безпеки. В лікарні жодних дій по профілактиці захворювання не проводилось, сортування пацієнтів не проводилось. Надалі накази змінювались, і в них вже були чіткі рекомендації дій. Також у березні 2020 року не видавались у повному обсязі засоби індивідуального захисту. Позивач носив звичайний лікарняний халат, окулярів не було. Пацієнтів у березні 2020 року не тестували на COVID-19. У період з 23 березня по 04 квітня 2020 року тестів на COVID-19 не було.

Швидкий тест на COVID-19 показав позитивний результат і у неї і у позивача. ПЛР тест на COVID-19 показав позитивний результат у позивача, та негативний у неї. Ознаки хвороби на COVID-19 були спершу у неї. Вони з позивачем захворіли на COVID-19 з різницею у чотири дні.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому КМУ, відповідно до Закону України Про охорону праці .

Відповідно до ст. 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року.

Відповідно до п.12. Порядку на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння)

від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Відповідно до п. 30 Порядку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Відповідно до п. 41 Порядку за рішенням комісії (спеціальної комісії) у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та розроблення плану заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), може утворюватися експертна комісія за погодженням з органами, організаціями, установами тощо, представники яких залучаються до її роботи.

За результатами роботи експертна комісія зобов`язана скласти висновок, в якому повинна надати обґрунтовані та об`єктивні відповіді на поставлені комісією (спеціальною комісією) питання.

Зазначений висновок використовується комісією (спеціальною комісією) під час складання акта за формою Н-1 і є невід`ємною частиною матеріалів розслідування.

Відповідно до п.43 Порядку заклади судово-медичної експертизи, експертно-технічні центри, органи досудового розслідування, інші органи та установи на запит роботодавця, голови комісії (спеціальної комісії), потерпілого (членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи) повинні безоплатно надавати у найкоротший строк матеріали та висновки щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, - після проведення цих досліджень.

Відповідно до п. 29 Порядку факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п. 52 Порядку обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом , є, окрім іншого:

виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

Відповідно до п. 53 Порядку нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 54 Порядку контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють органи Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Зазначені органи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердженими документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Відповідно до п. 55 Порядку № 337 за результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Отже, в разі незгоди потерпілого з бездіяльністю комісії щодо проведення розслідування і складання акту відповідної форми, працівник має право звернутись до органу Держпраці із заявою, а той, в свою чергу, має право видавати обов`язкові для виконання приписи за формою Н-9 щодо оформлення матеріалів розслідування відповідно до положень Порядку № 337. В іншому випадку за захистом своїх прав працівник може звернутись до суду.

Відповідно до п. 58 Порядку якщо потерпілі, члени їх сім`ї, установи, організації, які брали участь в проведенні розслідування, незгодні з висновками комісії, протягом трьох років з дати отримання акту за формою Н-1 можуть звернутись до роботодавця, органів Держпраці щодо призначення повторного розслідування.

Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Відповідно до п. 57 порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Отже, в судовому порядку можливо встановити факт нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом в разі оскарження рішень комісії про розслідуванню нещасного випадку.

Окрім того, вищезазначеними нормами Порядку № 337 передбачена можливість продовження строків розслідування нещасного випадку з метою проведення експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку, для проведення якої наказом утворюється експертна комісія або якщо такі висновки надаються відповідними установими у найкоротший термін на запит роботодавця.

Таким чином процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого ПКМУ №1232 від 30.11.2011 року.

Відповідно до п.14 Порядку №1232 лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти.

До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі №6-10355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі №223/562/14-ц.

Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку №1232, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до її виключеної компетенції, а не компетенції суду, а саме

здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов`язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування (ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.07.2011 року справа №6-22954св11).

Таким чином, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

COVID-19 - нове професійне захворювання, 13 травня 2020 року постановою № 394 розд. V Захворювання, викликані дією біологічних факторів Переліку професійних захворювань доповнено гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно роз`яснення Державної служби України з питань праці щодо розслідування випадків ГРВІ (коронавірусної інфекції) COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337. Лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення строків створення комісії та строків розслідування.

ПЛР дослідження на COVID-19 показав позитивний результат у ОСОБА_1 № 2004072043 від 08.04.2020 року. Комісія була створена наказом від 16.06.2020 року.

За твердженнями представника відповідача, затримання термінів проведення розслідування по ОСОБА_1 пов`язане, в першу чергу, з підготовкою документів з розслідування смерті спричиненої COVID-19, що стався з лікарем загальної практики сімейної медицини КПП ЦПМСД ПМР ОСОБА_18 , зайнятістю за своїми службовими обов`язками т.в.о. завідувача Амбулаторією ЗП-СМ Гука І. М. За несвоєчасність подачі повідомлення та інших документів, т.в.о. головного лікаря Мемей Л.О., відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД № 502 від 24.06.2020 року, притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно відповіді Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.06.2020 року, Управління не заперечує щодо продовження терміну розслідування гострого професійного захворювання сімейного лікаря ОСОБА_1 .

Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (п. 10 Порядку № 337).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд вважає обґрунтованими причини затримання термінів створення комісії та розслідування, враховуючи проведення розслідування смерті спричиненої COVID-19, що стався з лікарем загальної практики сімейної медицини КПП ЦПМСД ПМР Голіченко В. А. Крім того, продовження строків проведення розслідування було погоджено з Головним управлінням Держпраці в Одеській області.

Також позивач посилався на недостовірні вихідні дані, зазначені у акті та просив визнати неналежними наступі докази: Наказ від 08.04.2020 року про надання відпустки ОСОБА_19 Путівка №1294 від 20.02.2020 року про відрядження ОСОБА_5 на навчання (період з 20.02.2020 року по 04.03.2020 року); Наказ про відрядження ОСОБА_5 ; Відомість видачі та повернення спецодягу та спецвзуття неналежним доказом; Наказ №110-в про перенесення щорічної відпустки ОСОБА_1 ; Наказ №54/13 від 03.04.2020 року оскільки не стосується період ймовірного зараження позивача; Наказ від 24.03.2020 року є неналежним доказом бо не

стосується періоду ймовірного зараження. Визнати недопустимим доказом Посадову інструкцію лікаря загальної практики - сімейного лікаря від 01.09.2016 року, оскільки вона не містить підпису ОСОБА_1 , Наказ від 29.03.2020 року №11 Про організацію надання медичної допомоги хворим на короновірусну хворобу з додатками та Протокол про адміністративне правопорушення серії ОД 502 визнати виключно як доказ невчасних дій відповідача з попередження захворювання на короновірус.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає безпідставними твердження представника позивача про визнання вказаних ним доказів неналежними, оскільки, на думку суду, вони стосуються предмету спору, містять інформацію щодо предмета доказування та з їх допомогою більш повно можна встановити обставини, на які посилаються сторони. Так, перебування позивача та його дружини у відпустках, відрядженнях має значення для визначення ймовірного місця зараження; накази також відображають дії закладу по організації попередження захворювання на COVID-19, можна простежити, що було організовувалось закладом та у які періоди.

Крім того, суд зазначає, що Посадова інструкцію лікаря загальної практики - сімейного лікаря містить підпис позивача (а.с.114), а протокол про адміністративне правопорушення є доказом невчасних дій відповідача з попередження захворювання на короновірус.

Також суд приймає до уваги, що позивач, не погоджуючись з проведеним комісією розслідуванням, активної участі у розслідуванні не приймав, не погоджувався на співпрацю, що вбачається з показів свідків, також позивач ігнорував вимоги самоізоляції і, будучи хворим, відвідував громадські місця.

Інші питання щодо невідповідності оскаржуваного акту вимогам чинного законодавства на чому наголошує позивач, на переконання суду, не можуть бути окремими самостійними підставами для скасування цього акту.

За приписами ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, згідно Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визначення наявності або відсутності підстав для визнання події нещасним випадком, пов`язаним з виробництвом належить до компетенції створюваної Комісії.

Судом встановлено, що оспорюваний акт відповідає вимогам законодавства, а тому правових підстав для його скасування судом не встановлено.

Позовні вимоги про встановлення факту гострого професійного захворювання позивача на коронавірусну хворобу COVID-19, що була виявлена 06.04.2020 року також не підлягають задоволенню, оскільки мають похідний характер від первинної вимоги.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено позовні вимоги, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141,263- 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Подільської міської ради Подільського району Одеської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя А. К. Вергопуло

Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.