Ухвала

від 22.01.2024 по справі 755/17162/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/17162/21

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3692/2024

У Х В А Л А

22 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркада Компані» - адвоката Корабельникова Євгена Геннадійовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Автокемпінгу «Київ» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпарк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД», ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію,

встановив:

рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позов задоволено. Повний текст рішення суду складено 22 грудня 2022 року.

На вказане рішення суду 17 січня 2024 року представник ТОВ «Маркада Компані», яке не було учасником справи, адвокат Корабельников Є.Г. направив апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду, посилаючись на те, що товариство є власником ТОВ «Грант 7 ЛТД», тому рішення суду впливає на права та інтереси апелянта.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення суду складений 22 грудня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду, з урахуванням вихідних днів, закінчився 23 січня 2023року.

Представник ТОВ «Маркада Компані» - адвокат Корабельников Є.Г. подав апеляційну скаргу 17 січня 2024 року, отже з пропуском визначеного законом строку. Заяви про поновлення пропущеного процесуального строку ним не подано, не містить такого прохання і апеляційна скарга.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що представником ТОВ «Маркада Компані» - адвокатом Корабельниковим Є.Г. апеляційна скарга на рішення суду подана з пропуском визначеного законом строку, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження він не подав, апеляційна скарга залишається без руху, а представнику ТОВ «Маркада Компані» - адвокату Корабельникову Є.Г надається строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно зазначити підстави для поновлення строку.

Крім того, у порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги не доданий документ про оплату судового збору.

У апеляційній скарзі представник ТОВ «Маркада Компані» - адвокат Корабельников Є.Г. просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, оскільки ТОВ «Маркада Компані» не має прибутку, що підтверджується відкритою інформацією, що розміщена в мережі Інтернет, у якій зазначено, що за 2022 та 2023 роки товариство має від`ємні значення прибутку.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий

збір» розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові від 2 листопада 2020 року у справі №522/4716/19 Верховний Суд зазначив, що відповідно до усталеної судової практики у справах про визнання правочинів недійсними без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як з немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 ЦПК за загальною сумою всіх вимог (пункт 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, застосування наслідків недійсного правочину полягає у тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою заявлено позовні вимоги про застосування реституції як наслідку недійсності правочину, що полягає в скасуванні державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно, і саме це є фактичним поверненням сторін у попередній стан, а тому ці вимоги, по своїй суті, є майновими і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється, виходячи від вартості відшукуваного майна.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019р. у справі № 907/9/17.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокуратурою заявлено три вимоги майнового характеру, а саме:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 10.12.2003 року (ціна договору - 450 000грн) та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №8847 від 20.12.2018 року (ціна договору - 1 450 000грн) та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- визнати недійсним правочин передачі нерухомого майна від 10.04.2019 року (вартість переданого майна - 1 450 000грн) та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Та дві вимоги немайногово характеру: визнати недійсним договір іпотеки, серія та

номер 5505 від 13.11.2019 року та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень за вказаним правочином.

Отже, загальний розмір судового збору становив 54 790грн ((450000+1450000+1450000)х1,5%+ 2270х2), тому судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 82 185грн (54 790грн х 150%).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду

процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ТОВ «Маркада Компані» необхідно сплатити судовий збір у розмірі 65 748грн, а представнику товариства - - адвокату Корабельникову Є.Г. направити на адресу Київського апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок UA548999980313101206080026010

- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101

- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- ЄДРПОУ 37993783

- код банку отримувача 899998

- код класифікації доходів бюджету 22030101

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

ухвалив:

у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркада Компані» - адвоката Корабельникова Євгена Геннадійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркада Компані» - адвоката Корабельникова Євгена Геннадійовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року залишити без руху, надавши йому строк в десять днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та надання документу про сплату судового збору.

У разі неподання заяви у визначений строк або якщо підстави, вказані у заяві, будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання ухвали суду в частині сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркада Компані» - адвокату Корабельникову Євгену Геннадійовичу.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя