Постанова

від 15.01.2024 по справі 520/2948/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р.Справа № 520/2948/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.07.23 по справі №520/2948/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (далі позивач, ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (далі ГУ ДПС у Харківській області, відповідач1), Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач2, апелянт), в якому просило, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00192720702 від 17.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00192670702 від 17.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №355617000701 від 29.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №355717000701 від 29.08.2022.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 позов ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» задоволено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року задоволено частково заяву ТОВ "Компані "Плазма" про ухвалення додаткового рішення по справі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Компані "Плазма" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145 500 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області на користь ТОВ "Компані "Плазма" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145 500 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що ця категорія справ є справами незначної складності, по вищевказаній категорії справ сформована судова практика, представник позивача є досвідченим фахівцем в даній категорії справ, а тому, не потребує такої значної тривалості часу для аналізу первинних документів, формування позовної заяви та її примірника для сторони, у зв`язку з чим вважав неспівмірною суму стягнутих витрат на правничу допомогу. Також вказав, що у зв`язку із військовим вторгненням російської федерації та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022-2023 роки.

Також 28 серпня 2023 року на зазначене додаткове рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

11 вересня 2023 року ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску звернення із апеляційною скаргою та залишено скаргу без руху.

18 вересня 2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Харківській області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року визнано неповажними вказані в заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі № 520/2948/23. У задоволенні заяви ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі № 520/2948/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі № 520/2948/23, колегія суддів переглядає це додаткове рішення в межах, що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 145500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Рівненській обл.

13.10.2023 позивач подав відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області, в якому просив додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року залишити без змін, а скаргу без задоволення. Вказав на обґрунтованість розміру стягнутих витрат на правничу допомогу з обох відповідачів.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач2 посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач у позовній заяві заявив вимоги, зокрема, про стягнення витрат на правову допомогу.

07.07.2023 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача, в якій він просив ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до ГУ ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, ГУ ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 703 000 грн. 00 коп.

Разом із заявою позивачем надано: договір б/н про надання правової допомоги від 12.01.2023 (укладений з адвокатом Кундіусом І.В.); додаткову угоду № 1 від 21.02.2023 до Договору б/н про надання правової допомоги від 12.01.2023 (укладений з адвокатом Кундіусом І.В.); додаткову угоду № 2 від 15.03.2023 до Договору б/н про надання правової допомоги від 12.01.2023 (укладений з адвокатом Кундіусом І.В.); Рахунок на оплату № 1 від 05.07.2023 на суму 400000 грн; Акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 05.07.2023 до Договору про надання правової допомоги від 12.01.2023 на суму 400 000 грн; Виписку з банківського рахунку від 06.07.2023 на суму 400000 грн; Договір б/н про надання правової допомоги від 28.02.2023 (укладений з адвокатом Ковінько Н.М.); Додаткову угоду № 1 від 28.02.2023 до Договору б/н про надання правової допомоги від 28.02.2023 (укладений з адвокатом Ковінько Н.М.); Додаткову угоду № 2 від 15.03.2023 до Договору б/н про надання правової допомоги від 28.02.2023 (укладений з адвокатом Ковінько Н.М.); Рахунок на оплату № 1 від 05.07.2023 на суму 303000 грн; Акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 05.07.2023 до Договору про надання правової допомоги від 28.02.2023 на суму 303000,00 грн; Виписку з банківського рахунку від 06.07.2023 на суму 303000 грн.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що фактичні витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс по справі № 520/2948/23, становлять 703000 грн 00 коп .

Задовольняючи частково вимоги щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вважав співмірною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 145 500 грн з кожного відповідача.

Колегія суддів, частково погоджується з висновком суду першої інстанції у частині стягнення ГУ ДПС у Рівненській області витрат на правничу допомогу та зазначає.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, колегія суддів зазначає, що предметом справи є скасування податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДПС у Харківській області на суму 65 401 042,75 грн та податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДПС у Рівненській області на суму 542 005,86 грн.

Загальна суму податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачами складає 65943048,61 грн.

Тобто, співвідношення сум донарахованих зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Харківській області складають 99,17 %, а за податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Рівненській області складають 0,83%.

Також колегія суддів зауважує, що обсяг наданих та досліджених документів, які були покладені в основу податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Харківській області та ГУ ДПС у Рівненській області не є однаковим, більше 98 % відсотків матеріалів справи складають матеріали, пов`язані з винесення податкових повідомлень рішень саме ГУ ДПС у Харківській області.

Отже, колегія суддів вважає безпідставним стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області в зазначеній сумі.

З огляду на наведене, та враховуючи, що додаткове рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року переглядається лише за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Рівненській області у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області на користь ТОВ "Компані "Плазма" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145500 грн, колегія суддів вважає наявними підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській області та зменшення суми стягнення витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини, що стосуються розподілу судових витрат у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Рівненській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області витрат на правничу допомогу у розмірі 145500 грн, з ухваленням у цій частині постанови про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №520/2948/23 скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145500 грн.

В скасовані частині прийняти постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №520/2948/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 25.01.2024.