Ухвала

від 18.03.2024 по справі 520/2948/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 520/2948/23

адміністративне провадження № К/990/9773/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/2948/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 17.09.2021 №00192720702 та №00192670702; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 29.08.2022 №355617000701 та №355717000701.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2023 позовні вимоги задовольнив.

Харківський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 24.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» про ухвалення додаткового рішення у справі №520/2948/23 задовольнив частково.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 13.03.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 24.07.2023 (прийнятим у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін) у справі №520/2948/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» про ухвалення додаткового рішення у справі №520/2948/23 задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145500,00грн. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145500,00грн. В іншій частині заяви - відмовив. Повний текст додаткового рішення виготовлено 24.07.2023.

Згідно з довідкою наявною в матеріалах справи означене додаткове рішення було отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 24.07.2023.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення заяви позивача, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 28.08.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Також до апеляційної скарги скаржником було додано клопотання про поновлення стоку на апеляційне оскарження в якому, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23 було отримано Головним управління ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через систему «Електронний суд» 02.08.2023, що є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 11.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Завишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Поряд з цим, оцінивши доводи зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням доказів наявних в матеріалах адміністративної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень скаржника щодо отримання ним копії додаткового рішення суду першої інстанції 02.08.2023, оскільки, як встановив суд, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, копію додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23 було доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 24.07.2023 о 16:14год.

У той же час, як встановив суд апеляційної інстанції, жодних доказів на підтвердження того, що копію додаткового рішення суду скаржник 24.07.2023 не отримував або доказів чи пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, останній до суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, оскільки наведені скаржником у клопотанні твердження жодним чином не змінюють факт отримання Головним управління ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України повного тексту оскаржуваного додаткового рішення в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 24.07.2023.

Таким чином, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження додатково рішення суду першої інстанції без зазначення обставин та надання при цьому належних і допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення, в якому скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження повторно вказав, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23 на адресу скаржника надійшло 02.08.2023. Тобто, саме 02.08.2023 скаржник дізнався про результат розгляду судом першої інстанції клопотання позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Вважає, що наведені ним обставини є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.09.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростовували факт надходження додаткового рішення суду від 24.07.2023 до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд» 24.07.2023 о 16:14год або пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження скаржник також не надав.

Так, відповідно до статті 18 КАС України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною п`ятою статті 18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Наведена норма також продубльована у пункті 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

У свою чергу, підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

За визначеннями підпунктів 5.6, 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень, а офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пункт 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Приписами пункту 37 цього Положення встановлено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до визначення, вказаного у підпункті 5.8 пункту 5 Положення № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наведеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Таким чином, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

У свою чергу, як вже зазначав суд апеляційної інстанції залишаючи подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, матеріали справи містять відомості про те, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23 було доставлене за допомогою підсистеми «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника 24.07.2023, тобто у спосіб передбачений законом.

Тобто, починаючи з 24.07.2023 скаржник мав можливість ознайомитися з текстом додаткового судового рішення суду першої інстанції та звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку. Однак такі дії з боку скаржника вчинені не були, що, як на переконання суду, свідчить на користь висновку про відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо результату розгляду справи, в якій останній є відповідачем.

Належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо дати отримання скаржником копії додаткового рішення суду від 24.07.2023 саме 02.08.2023 Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2023 не надало.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо.

Скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції.

Таким чином, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджені належними й допустимими доказами, а також не є такими, що свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними та такими, що не підтвердження належними й допустимими доказами, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23.

Мотиви касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Крім того, доводи касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України наведені безвідносно до висновків Другого апеляційного адміністративного суду, які стали підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №520/2948/23.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/2948/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник