Ухвала

від 23.01.2024 по справі 610/489/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №610/489/23 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/62/24 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія інше

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.10.2023 року у кримінальному провадженні № 12023221080000673 від 27 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

10.11.2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав до суду скаргу, яку в подальшому 23.11.2023 року уточнив та просив скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.10.2023 року у кримінальному провадженні № 12023221080000673 від 27 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

В обґрунтування скарги зазначав, що у ОСОБА_7 був відсутній умисел на заволодіння чужим майном та корисливий мотив, зміст повідомлення про підозру, формулювання обвинувачення не відповідають фактичним обставинам події, а тому у його діях відсутній склад інкримінованого злочину. ОСОБА_7 , беручи майно, вважав, що його приятель вже розрахувався за пиво.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.10.2023 року у кримінальному провадженні № 12023221080000673 від 27 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження та ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що 28.11.2023 року слідчим суддею було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали та повний текст мав бути проголошений 28.11.2023 року. Маючи лише резолютивну частину ухвали сторона захисту не могла подати обґрунтовану апеляційну скаргу, оскільки не розуміла мотивів прийнятого судом рішення. Після чого, 28.11.2023 року ОСОБА_7 отримав копію повного тексту судового рішення та апеляційну скаргу було подано протягом 5 днів.

В обґрунтування самої апеляційної скарги апелянт зазначає, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, вручене ОСОБА_7 , є необґрунтованим, а інформація, викладена в повідомленні про підозру, не відповідає фактичним обставинам справи.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор до початку судового розгляду подав до апеляційного суду заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі та просить відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Також, захисник до початку судового розгляду подав до апеляційного суду заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, підозрюваного та захисника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.

Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221080000673 від 27.07.2023 року.

27.07.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

12.10.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме доповнено її кваліфікуючою ознакою «за попередньою змовою групою осіб» з ОСОБА_8 .

Залишаючи без задоволення скаргу захисника, слідчий суддя вважав повідомлену ОСОБА_7 підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, обґрунтованою, оскільки вона відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить всі відомості, передбачені вказаною вимогою.

Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень зазначеної норми процесуального закону дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню питання дотримання під час повідомлення про підозру положень глави 22 КПК, у тому числі і щодо відповідності підозри вимогам ст. 277-278 цього Кодексу.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

З огляду на викладене, вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 12.10.2023 року дає підстави стверджувати, що цей процесуальний документ за своїм змістом та формою у повній мірі відповідає вимогам ст.277 КПК, а саме містить усі передбачені вказаною статтею відомості (зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру).

Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного з приводу необґрунтованості підозри, а також про те, що інформація, викладена в повідомленні про підозру, не відповідає фактичним обставинам справи - ґрунтуються на відомостях, які стосуються оцінки доказів, отриманих під час досудового розслідування, з точки зору їх процесуальної допустимості та належності або достатності. З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки з процесуальної точки зору обґрунтованість підозри не може підмінюватись питаннями обґрунтованості обвинувачення. Питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-376 КПК України, під час судового розгляду. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Відповідно до статті 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду і не дає підстав для скасування підозри.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2023 року якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.10.2023 року у кримінальному провадженні № 12023221080000673 від 27 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4