Ухвала

від 25.01.2024 по справі 371/110/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.01.2024 Єдиний унікальний № 371/110/19

провадження № 1-кп/371/11/24

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/110/19

Провадження № 1-кп/371/42/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42017111190000064, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, та у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 заявив клопотання про надання тимчасового доступу до документів Державного підприємства «Національні інформаційні системи», які містять інформацію щодо технічної можливості державних реєстраторів Миронівської районної державної адміністрації Київської області доступу до відомостей з Державного земельного кадастру, з можливістю вилучення копій документів, в яких містяться такі відомості.

Клопотання обґрунтував тими обставинами, що за змістом обвинувачення ОСОБА_4 як державний реєстратор незаконно провела державну реєстрацію, не перевірила правильність поданих документів і безпідставно не відмовила у проведенні державної реєстрації.

Допущення порушення порядку реєстрації через неотримання даних з Державного земельного кадастру є необґрунтованим, оскільки лише в кінці 2017 року в державних реєстраторів з`явилася можливість отримання доступу до ДЗК. Це також підтверджується роз`ясненнями Міністерства юстиції України №2118/8.4.4/ІН-18 від 21 лютого 2018 року.

Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка діяла на час вчинення реєстраційних дій ОСОБА_4 , під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Всі ці дії були здійснені державним реєстратором ОСОБА_4 і підстав для відмови у державній реєстрації не було, адже вона не володіє спеціальними знаннями у галузі почеркознавчої експерти та технічної експертизи документів і не могла встановити справжність підписів і печаток на наданих заявником документах.

При цьому згідно частиною 2 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Аналогічне положення міститься у пункті 6 Постанови № 868, згідно якого відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Тому при прийняті рішень про державну реєстрацію і внесенні змін не було порушені вимоги закону і вади закону в даних рішеннях відсутні.

Рішенням Богуславського районного суду Київської обл. від 27 січня 2020 року в справі ЄУН 358/432/18 був залишений без задоволення позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Миронівської РДА Київської області ОСОБА_4 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220681100:01:001:0004 площею 45 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дмитренківської сільської ради Богуславського району Київської області від 16 вересня 2016 року та про внесення змін до запису про право ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку від 12 жовтня 2016 року.

В ході розгляду вказаної справи ОСОБА_4 надала пояснення про те, що вона на час проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3229681100:01:001:0004 за відсутності технічної підтримки не мала змоги отримати відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, а саме відомостей з Державного земельного кадастру. Прокурором не доведено в судовому засіданні, що така можливість на час проведення державної реєстрації речового права була у вказаної особи.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що діяла всупереч пунктів 9, 12, 59 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Пунктом 12 наведеного Порядку передбачено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України № 925 від 06 грудня 2017 року «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» були внесені зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 і доповнено Порядок пунктом 10-1 такого змісту:

«10-1. Під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, на об`єкт незавершеного будівництва автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів) про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, або у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт.

Відомості, отримані відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, обов`язково зберігаються в електронній формі в Державному реєстрі прав та додаються до відповідної заяви для подальшого використання державним реєстратором».

Таким чином, виникає об`єктивна необхідність встановлення відомостей про те, з якого часу державні реєстратори, в тому числі Миронівської РДА, мали технічну можливість доступу до відомостей з Державного земельного кадастру.

Такі відомості наявні у ДП «Національні інформаційні системи».

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання.

Прокурор вказав, що не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом тимчасового доступу до речей і документів з метою отримання наведеної захисником інформації, оскільки сторона обвинувачення не стверджує, що обвинувачена мала отримати відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Оцінка змісту клопотання та доводи захисника обвинуваченої вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей та документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

На підставі частини 1 статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Частиною 2 наведеної статті встановлено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. У ньому зазначаються:

1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3)речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4)підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5)значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6)можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7)обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно положень частини 5 статті 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

За змістом обвинувачення, ОСОБА_4 , яка з 01 квітня 2016 року займала посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської районної адміністрації та діяла як державний реєстратор, 16 вересня 2016 року прийняла рішення про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3229681100:01:001:0004 площею 45 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дмитренківської сільської ради Богуславського району Київської області.

12 жовтня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Миронівської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_4 прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку, зокрема змінений кадастровий номер з 3229681100:01:001:0004 на 3220681100:01:001:0004.

Інформація про спірну земельну ділянку, про яку внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має відповідати тій інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі.

В ході досудового розслідування було встановлено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220681100:01:001:0004 була здійснена на підставі правовстановлюючого документа, відомості про який відсутні в державному органі, який зберігає актуальну інформацію про видані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Державний реєстратор не перевірила правильність поданих документів і безпідставно не відмовила у проведенні державної реєстрації права на земельну ділянку. Допущене порушення порядку реєстрації мало місце в тому числі через неотримання даних з Державного земельного кадастру.

Частиною 1 статті 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З урахуванням статті 93 КПК України, відповідно до якої сторони здійснюють збирання доказів шляхом проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, тимчасовий доступ до речей і документів є також засобом отримання доказів, за його допомогою можуть бути отримані відомості, які мають значення для кримінального провадження.

Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Сторони кримінального провадження свої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження повинні обґрунтовувати доказами, поданими суду, на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в клопотанні.

Захисником доведено необхідність тимчасового доступу до документів у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10, частини 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час вчинення дій), під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки державний реєстратор використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1127 від 25 грудня 2015 (в редакції на час вчинення дій), під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

За викладених у клопотанні обґрунтувань, завданням застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів, є отримання відомостей про те, чи мала державний реєстратор безпосередній доступ до Державного земельного кадастру та чи могла вона користуватися інформацією вказаного кадастру, отримувати дані з нього.

В судовому засіданні захисником доведено, що документи, про доступ до яких заявлено клопотання, мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, доведено, що може бути виконане завдання, для виконання якого він звернувся із клопотанням.

Суд дійшов висновку, що наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, відомості, що містяться в документах Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про доступ до яких заявлено клопотання, можуть бути використані як докази у даному судовому провадженні.

Вказані з`ясовані обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання, наявність підстав для надання тимчасового доступу до документів.

Керуючись ст.ст. 110, 132, 159 - 164, 309, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 42017111190000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України задовольнити.

Надати захиснику обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017111190000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України тимчасовий доступ до документів, які містять інформацію щодо технічної можливості державних реєстраторів Миронівської районної державної адміністрації Київської області доступу до відомостей Державного земельного кадастру, з можливістю отримання копій документів, в яких містяться такі відомості.

Документи зберігаються у Державному підприємстві «Національні інформаційні системи», розташованому за адресою: вулиця Бульварно-Кудрявська, 4, місто Київ, 04053.

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження № 42017111190000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Нове судове засідання у кримінальному провадженні призначити на 14 годину 30 хвилин 26 березня 2024 року.

У судове засідання викликати обвинувачену, захисника.

Про день, час та місце судового розгляду повідомити прокурора.

Строк дії ухвали в частині заходу забезпечення кримінальногог провадження - до 25 лютого 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для виконання.

Суддя ОСОБА_1