Ухвала

від 27.02.2019 по справі 371/110/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.02.2019 Єдиний унікальний № 371/110/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/110/19

Провадження № 1-кп/371/27/19

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовомузасіданні взалі судуматеріали кримінального провадження № 42017111190000064, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України,

УС ТА НО ВИ В:

23 січня 2019 року до Миронівського районного суду Київської області передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017111190000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання відповідно довимог ч.1ст.314КПК України.

Судом у підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення питання про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження підсудне Миронівському районному суду Київської області, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог статті 291 КПК України, відсутні підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Клопотання обґрунтував тими обставинами, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Достовірність підпису прокурора і слідчого, як на обвинувальному акті, так і на реєстрі матеріалів досудового розслідування не засвідчена печаткою відповідного органу досудового розслідування та прокуратури, що є обов`язковою умовою належного оформлення цього документу.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, в реєстрі не вказані реквізити і найменування всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, та час вчинення процесуальних дій, не вірно вказані заходи забезпечення кримінального провадження, не зазначені відомості про закінчення досудового розслідування, при посиланні на докази не зазначені аркуші справи.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений після закінчення строків досудового розслідування.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на необґрунтованість клопотання, ті обставини, що він відповідає вимогам законодавства.

Заслухавши клопотання та думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з таких мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Згідно зч.4ст.110КПК Україниобвинувальний актє процесуальнимрішенням,яким прокурорвисуває особіобвинувачення увчиненні кримінальногоправопорушення іяким завершуєтьсядосудове розслідування.Обвинувальний актповинен відповідативимогам,передбаченим ст.291КПК України,яка,в своючергу,містить вичерпнийперелік відомостей,які повинен містити обвинувальний акт і вони є обовязковими для їх виконання слідчим і прокурором.

У ст.291КПК Українивстановлено процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, викладено ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначено ті процесуальні документи, що в обовязковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акта.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Зі змісту обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні за ознаками вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, вбачається, що він містить у собі виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

У ч. 3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено.

Позиція захисника щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу. У клопотанні містяться посилання на підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить ст. 1 КПК України - порядок кримінального провадження на території України визначається лише Конституцією України, міжнародними договорами, цього Кодексу та інших законів України.Таким чином, посилання на будь-які підзаконні нормативно-правові акти або акти організаційно-розпорядчого характеру є незаконним.

Законодавець у ст.ст. 219, 294-295 КПК України визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.

З аналізу вище вказаних законодавчих норм та обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, суд не вбачає, що обвинувальний акт складено поза межами визначених процесуальних строків.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Разом з тим, п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України передбачено, що загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, згідно з ст.ст. 5, 110, 115, п. 3 ч. 2 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах загального строку досудового розслідування, за умови його продовження, але не пізніше дванадцяти місяців з дня повідомлення особі про підозру.

Із матеріалів кримінального провадження № 42017111190000064 вбачається, що ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, 15 березня 2018 року.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42017111190000064 він був складений та затверджений в межах дванадцятимісячного строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо інших мотивів захисника суд зазначає, що оцінку доказів на предмет їх належності та допустимості суд надає після встановлення обставин під час судового розгляду, а не під час підготовчого судового засідання.

Обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законом, повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому правові підстави для його повернення прокурору, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42017111190000064, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Час оголошення повного тексту ухвали - 19 година 01 березня 2019 року.

Суддя підпис ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_1