Рішення

від 23.01.2024 по справі 278/3377/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3377/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калінін Роман Сергійович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики, укладеним 23.07.2019 року, в сумі 1000,00 доларів США та 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 85,48 доларів США.

В обґрунтування вимог вказано, що 23.07.2019 року між сторонами був укладений договір позики, підтвердженням укладення якого є розписка, відповідно до умов якої ОСОБА_3 , яка згодом змінила прізвище на « ОСОБА_4 », взяла у власність (позичила) у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000,00 доларів США, які зобов`язався повернути до 31.12.2019 року. Строк повернення грошових коштів настав. Проте, відповідач зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду.

Посилаючись наст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути на свою користь 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, які нараховано за період з 01.01.2020 року по 06.11.2022 року, в сумі 85,48 доларів США.

ІІ. Процедура та позиції сторін.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 28).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки грошові кошти, які були отриманні у позику були фактично повернуті ОСОБА_2 ОСОБА_1 07.10.2021 року, а відвідана розписка була знищена.

Так, 07.10.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Паритет Н» в особі власника, засновника та директора ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля TAYOTA COROLLA 2008 року випуску.

Таким чином, ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 вказаний вище автомобіль, в рахунок погашення боргу в сумі 1000 доларів США, по заявленій позивачкою розписці, що фактично співпадає із вартістю договору, яка була визначена в п. 3.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу 25000,0 грн (згідно курсу НБУ) (а.с. 42а-42в).

06.02.2023 року представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат (а.с. 43), у яких просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати станом на 06.02.2023 року на правову допомогу 11208,00 грн та судовий збір в сумі 992,40 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2023 року призначено у справі судову комплексну почеркознавчу та технічну експертизу (а.с. 50-51).

Ухвалою суду від 29.03.2023 року (а.с. 61) поновлено провадження у справі для вирішення клопотань судового експерта.

09.08.2023 року судом постановлена ухвала, згідно якої погоджено строк проведення експертизи понад 90 днів, вирішені інші процесуальні питання, які були висвітлені в клопотанні експерта (а.с. 162-163).

06.11.2023 року цивільна справа № 278/3377/22 повернулась на адресу суду із експертної установи разом з висновком експерта від 31.10.2023 року № КСЕ-19/106-23/11351 року (а.с. 168-176).

Ухвалою суду від 07.11.2023 року поновлено провадження у справі (а.с. 183).

У судове засідання сторони або їх представники не з`явились.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача; просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі (а.с. 190).

У попередніх судових засіданнях представник позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Сторона відповідача про розгляд справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 185). Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

У попередніх судових засіданнях відповідач та її представник позовні вимоги не визнали та просила відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказала, що розписка не є оригіналом, та виготовлена як копії за допомогою технічних засобів.

За правилами ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

23.07.2019 року позивач надала ОСОБА_3 суму позики в розмірі 1000,00 доларів США, які остання зобов`язалась повернути до 31.12.2019 року на підтвердження чого позичальником була надана розписка, оригінал якої був досліджений у судовому засіданні (а.с. 39).

28.04.2020 року ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені (а.с. 13).

07.10.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Паритет Н» в особі власника ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля TAYOTA COROLLA 2008 року випуску; за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 2500,00 грн (а.с. 42г).

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/106-23/11351 від 31.10.2023 року (а.с. 169-176), рукописний текст спірної розписки від 23.07.2019 року виконаний ОСОБА_7 та виконаний контактним способом з виконанням писального приладу.

IV. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 629 ЦК Українизакріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положеннястатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст.1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналіз частини 2статті 1047ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.

Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тлумачення абзацу 1 частини 1 статті 1046, абзацу 1 частини першої статті 1049ЦК України дозволяє стверджувати, що законодавцем не забороняється стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті. Більше того, цивільним законодавством покладається обов`язок на позичальника повернути те, що він отримав на підставі договору позики. Це підтверджується використанням таких формулювань: «зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості» (абзац 1 частини першої статті 1046 ЦК України); «позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)» (абзац 1 частини першої статті 1049 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом про стягнення боргу, сторона позивача як на доказ підтвердження отримання відповідачем грошових коштів, посилається на розписку від 23.07.2019 року.

Досліджуючи боргову розписку, суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням існування між сторонами договірних зобов`язань й, відповідно, свідчить про існування між сторонами саме укладеного договору позики та є доказом факту передачі грошових коштів позичальнику. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо продажу автомобіля у рахунок погашення заборгованості та знищення розписки, оскільки такі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.08.2023 року у справі № 766/150/21, в постанові від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16 дійшла висновків, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Отже, відповідно до положень ст. ст.1046,1047 ЦК Україниміж сторонами в належній формі укладений договір позики, на підтвердження якого позивач представила розписку про передачу грошових коштів. Строк виконання зобов`язання за умовами договору настав 31.12.2019 року. Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують виконання зобов`язання позичальником. Наявність розписки у позичальника підтверджує факт неповернення грошових коштів. Відповідач будь-яких заперечень щодо заявлених вимог до суду не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 85,48 доларів США.

Згідно зі ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року № 464/3790/16-ц зазначила, що 3% річних, передбаченістаттею 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи з простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути річні за період з 01.01.2020 року по 06.11.2022 року.

Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, що відповідає положеннямст. 13 ЦПК України, 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 1000,00 доларів США, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 01.01.2020 року до дня звернення до суду з позовом, тобто по 09.11.2022 року (включно).

Однак, звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути річні за період з 01.01.2020 року по 06.11.2022 року, що становить 1041 календарних дні та дорівнює 85,48 долари США.

Отже, беручи до уваги те, що майнові права позивача порушені, зобов`язання за договором позики ОСОБА_2 не виконала належним чином, суд приходить до висновку про законність та доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, яка становить 1000,00 доларів США основного боргу та 85,48 доларів США3% річних.

V. Розподіл судових витрат по справі.

На виконання положеньст. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 992,40 грн.

За положеннями ч. ч. 1, 2ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021р. по справі № 925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси позивача під час підготовки справи до розгляду та під час розгляду справи на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги року № 3 (а.с. 15-16) представляв адвокат Калінін Р. С.

У акті приймання-передачі наданих послуг від 06.02.2023 року зазначено об`єм послуг з надання правничої допомоги з деталізацією кожного його виду із затраченим адвокатом часом та його вартістю (а.с. 44).

Загальна вартість послуг станом на 06.02.2023 року, наданих за договором про надання правової допомоги № 3 від 08.11.2022 року по судовій справі № 278/3377/22, складає 11208,00 грн.

Частинами 4, 5 статті 137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У той же час суд, з огляду на вимоги ст. 137 ЦПК України, не може погодитись зі всима видами витрат, які включено позивачем до витрат на правову допомогу, оскільки, на глибоке переконання суду, такі види витрат, як: приїзд адвоката на зустріч з клієнтом, витрати на пальне для участі у судовому засіданні адвоката, тощо не входять до такого переліку.

Разом з тим, оцінюючи складність справи таобсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, суд приходить до висновку, що витрати, понесені на надання професійної правничої допомоги, підлягають до відшкодування позивачу у сумі 7700,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.4,12-13,49,141,207,258,259,263-265,273-274,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калінін Роман Сергійович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 23.07.2019 року в сумі 1000,00 доларів США та 3% річних у сумі 85,48 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову правничу допомогу в сумі 7700,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік