Ухвала

від 29.01.2024 по справі 916/3321/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3321/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2023 (суддя Невінгловська Ю.М.)

у справі №916/3321/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРАДА Україна"

до Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ"

про стягнення 609 795,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРАДА Україна" (далі - ТОВ "АГРАРАДА Україна") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" (далі - ПрАТ "ЕКОФРЕШ") про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 382 900 грн, пені у розмірі 40 031, 31 грн, інфляційних втрат 107 429,19 грн, 3% річних у розмірі 18 656,68 грн.

Господарський суд Одеської області рішенням від 31.08.2023 року у справі №916/3321/22, яке Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 04.12.2023, позовні вимоги задовольнив; стягнув із ПрАТ "ЕКОФРЕШ" на користь ТОВ "АГРАРАДА Україна" заборгованість за договором поставки у розмірі 382 900,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 107 429,19 грн, 3% річних у розмірі 18 656,68 грн, пеню у розмірі 40 031,68 грн та 8 235,26 грн витрат по сплаті судового збору.

ПрАТ "ЕКОФРЕШ" звернулось 29.12.2023 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2023 у цій справі; скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити з задоволенні позовних вимог.

Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 609 795, 40 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

ПрАТ "ЕКОФРЕШ" підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень вказує те, що ця справа має виняткове значення для скаржника, з огляду на те, що питання раціонального збереження і використання фінансових ресурсів для продовження існування та функціонування компанії є як ніколи актуальним у цей час, оскільки місцезнаходження скаржника і усе його майно знаходиться на території, на якій ведуться бойові дії та яка окупована рф; внаслідок злочинний дій рф, постійних обстрілів з артилерійських та реактивних систем, актів розкрадання тощо, підприємство зазнало значних збитків та понесло обширні майнові втрати, і на теперішній час у скрутному становищі (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК). Також скаржником зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

За оцінкою Верховного Суду касаційна скарга не містить переконливих аргументів, які б свідчили про її виняткове для скаржника значення саме по суті спору про стягнення заборгованості (не ґрунтується на обставинах справи, які свідчать про їх унікальну особливість для скаржника), оскільки щодо суті спору скаржник лише наводить аргументи про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених ним в раніше ухвалених постановах. Скрутне матеріальне становище та знаходження майна на території, на якій ведуться бойові дії, та яка окупована рф, не свідчить про виняткове значення самої справи для скаржника оскільки не вбачається взаємозв`язку суті конфлікту з наведеними скаржником обставинами.

Незгода із судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Щодо посилань скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, то колегія суддів відзначає, що вони є саме підставами касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, втім, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ЕКОФРЕШ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2023 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2023 у справі №916/3321/22.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець