Ухвала

від 29.01.2024 по справі 296/9596/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 296/9596/21

провадження № 61-676ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом запозовом Приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Космос-1971», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітрука-47», про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Приватне спеціалізоване підприємство «Вертикаль» (далі - ПСП «Вертикаль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 1 840,00 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2022 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, у позові відмовлено.

03 січня 2024 року ПСП «Вертикаль» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 1 840,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00грн х 250 = 757 000,00 грн).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд, враховуючи ціну та предмет позову, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, зроблені за результатами оцінки доказів, а також доводи касаційної скарги, які переважно стосуються неправильної оцінки судами доказів у справі, що згідно зі статтею 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції, з такими доводами заявника не погоджується і вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Право на оскарження судових рішень у малозначній справі ПСП «Вертикаль» обґрунтувало тим, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у справах за позовами ПСП «Вертикаль» та справах за позовами інших управителів, що має виняткове значення для заявника, оскільки, у разі не відкриття касаційного провадження у цій справі, зазначене може призвести до негативних наслідків для заявника у вигляді банкрутства та припинення діяльності.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Заявником не зазначено в чому полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Такі посилання стосуються виключно обґрунтування формальних підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та переоцінки досліджених судами першої та апеляційної інстанцій доказів, а саме доказів на підтвердження або спростування наявності за відповідачем заборгованості.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Щодо виняткового значення зазначеної справи для заявника Верховний Суд враховує, що оцінка судом такої винятковості справи для заявника може бути зроблена на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені заявником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання у касаційній скарзі на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а саме, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями при розгляді справ № 296/9593/21 та № 296/9588/21, Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки у зазначених справах ухвалено судові рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга не містить інших посилань на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а -г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, оскільки ПСП «Вертикаль» подало касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання ПСП «Вертикаль»про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у судове засідання та про постановлення у порядку статей 262, 420 ЦПК України окремої ухвали щодо судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом за позовом Приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Космос-1971», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітрука-47», про стягнення заборгованості за надані послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов