Ухвала

від 30.01.2024 по справі 390/1231/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1231/23

Провадження № 2/390/580/23

УХВАЛА

"30" січня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Кричун А.Ю.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, що належить ОСОБА_1 та розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283, шляхом знесення будівель літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» - сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Пузиря В.О. про залишення позову без розгляду через неявку представника позивача.

Ухвалою суду від 24.01.2024 у сторони відповідача витребувано документи, необхідні експерту для проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

26.01.2024 року представник відповідача - адвокат Пузир В.О. подав заяву про відвід судді, в якій він зазначив, що відмова у задоволенні його клопотання про залишення позову без розгляду здійснено з порушенням рівності сторін. Крім того, представник відповідача зазначає, що сторона позивача не вживала заходів, спрямованих на отримання додаткових документів для проведення експертиз, натомість суд за клопотанням представника позивача витребував їх у сторони відповідача. Зазначене у представника відповідача викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Суд, дослідивши заяву, її обґрунтування, матеріали справи, в межах заявленого відводу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка визначає недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Нормами ч.4 ст.39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже обов`язок наведення доказів упередженості судді для цілей відводу та встановлення обставин, вказаних у п.5 ч.1 ст.36 Кодексу, покладається на заявника.

Відповідно до приписів ст.40 ЦПК України питання про відвід судді невідкладно вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву представника відповідача про відвід судді, суд вважає необхідним також застосувати положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, згідно ч.4 ст.10 ЦПК України.

Нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, та взяв до уваги і норми статті 17 Конвенції, згідно яких жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Стаття 6 § 1 вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (Wettstein v. Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), § 43; Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], § 93). Принципи незалежності і безсторонності тісно взаємопов`язані і, відповідно до обставин, можуть потребувати загальної перевірки (Sacilor-Lormines v. France (Сасілор-Лормін проти Франції), § 62; Oleksandr Volkov v. Ukraine (Олександр Волков проти України), § 107).

У справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, суд дійшов висновку: п.49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Як вбачається із заявленого відводу головуючому у справі судді, він обґрунтований неоднаковим ставленням до сторін у справі, в результаті чого у задоволенні клопотання сторони відповідача відмовлено, а клопотання сторони позивача задоволено.

Однак, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим, оскільки незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, в силу вищенаведених положень статті 36 ЦПК України, не може бути підставою для його відводу.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що розгляд питань, вирішених головуючим суддею у справі, не містять в собі свідчень упередженого ставлення до розгляду справи та учасників судового розгляду.

Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи передати до канцелярії Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з метою визначення судді для розгляду клопотання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко