Рішення

від 29.01.2024 по справі 932/4227/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/4227/23

Провадження№2/932/1221/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі Кирилішиній В.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача Тітової В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірма «Владислав», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Приватного підприємства фірма «Владислав» з цивільним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 149264,19 грн., яка складається з 146664,19 грн. різниці між страховим відшкодуванням та реальною шкодою , та 2600 грн. франшизи. На обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.12.2021 року водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ПП Фірма «Владислав». Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.02.2023 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 286 КК, вирок набрав законної сили 24.03.2023 року. Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 власника ОСОБА_2 встановлено, що транспортний засіб фактично знищено. Ринкова вартість транспортного засобу на момент ДТП становила 153033,53 грн. Страхова компанія здійснила часткове відшкодування шкоди, а саме, 153033,53 грн. (розмір шкоди) 53277,47 грн. (вартість продажу автомобіля на запчастини) 2600 грн. = 97156,06 грн. страхового відшкодування. Оскільки розрахунки за час судового розгляду втратили актуальність, позивач замовив актуалізацію оцінки завданої шкоди. Відповідно до актуального звіту про оцінку завданої шкоди внаслідок зазначеного ДТП станом на 20.01.2023 року розмір реального збитку склав 246420,25 грн. З урахуванням зазначеного просить стягнути з відповідача 246420,25 грн.- 97156,06 грн.(сплаченого страхового відшкодування) =149264,19 грн., що складається з 2600 грн. франшизи та 146664,19 грн. різниці між реальною шкодою та здійсненим страховим відшкодуванням.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2023 року відкрито провадження.

Відповідач ПП фірма «Владислав» надіслав письмовий відзив 23.08.2023 року, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначив, що транспортний засіб «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ПП Фірма «Владислав» на момент ДТП 04.12.2021 року був застрахований страховиком ТДВ СК «КРЕДО», поліс № 206644092. Сума завданої позивачу шкоди була визначена двома звітами страхової компанії від 18.06.2022 року та від 05.02.2022 року. Страхова виплата 97156,03 грн. не перевищує ліміту максимального страхового відшкодування , визначеного полісом ТДВ СК «КРЕДО» № 206644092, тому вимоги позивача ОСОБА_2 безпідставні. Позивач додатково після отримання страхового відшкодування замовив ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» актуалізацію оцінки завданої шкоди , дата оцінки 20.01.2023 року. Звіт не є належним доказом через строк дії звіту 6 місяців. Факт виплати страхового відшкодування підтверджує згоду позивача з розміром спричиненої шкоди, тому проведення додаткової актуалізації є безпідставним. Оскільки сума спричиненої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, тому належним відповідачем є ТДВ СК «КРЕДО». Проти суми франшизи не заперечує.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на їхньому задоволенні наполягав. Пояснив, що після актуалізації 20.01.2023 року спричиненої шкоди позивач не звертався повторно до страхової компанії.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, підтримала заперечення, які містяться у відзиві.

Третя особа ТДВ «СК «КРЕДО» в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не подала.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Транспортний засіб «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ПП Фірма «Владислав» на момент ДТП 04.12.2021 року був застрахований страховиком ТДВ СК «КРЕДО», поліс № 206644092, ліміт відповідальності страховика 130000 грн.

З вироку Комінтернівського районного суду Одеської області (справа № 504/2945/22) від 22.02.2023 року судом встановлено, що ОСОБА_3 водія транспортного засобу «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ПП Фірма «Владислав», визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, потерпілим визнаний ОСОБА_2 водій автомобіля «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зі звіту № 260-02-22 від 05.02.2022 року, виконаного на замовлення ТДВ «СК «КРЕДО», про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник - ОСОБА_2 , судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу складає 535422,95 грн., ринкова вартість автомобілю до ДТП складає 153033,53 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, автомобіль «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним і вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості транспортного засобу до ДТП та складає 153033,53 грн.

Відповідно до звіту № 19893/3001897 від 18.06.2022 року про проведення незалежної оцінки вартості утилізації колісного транспортного засобу на замовлення ТДВ «СК «КРЕДО», вартість утилізації пошкодженого майна - автомобіля «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складатиме 53277,47 грн.

З відповіді представника ТДВ «СК «КРЕДО» від 06.01.2023 року судом встановлено та це не заперечував представник позивача в судовому засіданні, що позивач ОСОБА_2 отримав в квітні 2023 року від ТДВ «СК «КРЕДО» суму страхового відшкодування в розмірі 97156,06 грн. = 153033,53 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП) 53277,47 грн ( вартість утилізації) 2600 грн .( франшиза)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566 (далі Розпорядження).

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, який є обов`язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980 ЦК України передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За змістом ст.17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.981 ЦК України договір обов`язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва поліса.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Пунктом 1 Розпорядження встановлено, що розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням (після 21 вересня 2019 року) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000 гривень на одного потерпілого.

За змістом ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, окрім іншого: поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Нормою ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимогу закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно ст.36 п.36.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Нормою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, наведене вище судом чинне на час виникнення та існування спірних правовідносин сторін цивільне законодавство визначає порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі (власнику іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника), однак з урахуванням зносу пошкодженого в ДТП транспортного засобу/замінюваних при відновлювальному ремонті його складових частин. За таких обставин, згідно положень закону покладення на застраховану винну у ДТП особу обов`язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика здійснити таке відшкодування за свого страхувальника або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру завданої майнової шкоди з урахуванням зносу пошкодженого майна. В останньому випадку на винну особу (страхувальника) може бути покладено обов`язок з відшкодування різниці між страховою виплатою та розміром завданої шкоди. При цьому, в такому випадку розмір здійсненої страхової виплати (страхового відшкодування), розрахованого з урахуванням зносу, має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Наведений вище правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року по справі №760/15471/15-ц, у постановах Верховного Суду 06 березня 2019 року по справі №369/11306/16-ц, від 13 березня 2019 року по справі №227/2552/17, від 13 березня 2019 року по справі №727/1881/16-ц, від 20 березня 2019 року по справі №522/438/18, від 20 березня 2019 року по справі №695/882/15-ц.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі №753/21177/16-ц, від 30 червня 2020 року по справі №200/12295/17, від 03 червня 2021 року по справі №461/2217/19.

Оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, яким визначено загальні засади. Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Разом із цим, відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення тощо. Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі №753/3055/18, від 19 травня 2021 року по справі №523/17998/17.

У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц).

Стосовно спірнихправовідносин сторін,то вході розглядуданої цивільноїсправи дійснознайшов підтвердженняфакт ДТПвід 04.12.2021року,яка сталасяз виниводія транспортногозасобу «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ПП Фірма «Владислав», ОСОБА_3 , і внаслідок якої останнім завдано власнику автомобіля «SKODAOCTAVIA»,реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким є позивач ОСОБА_2 , майнової шкоди у вигляді пошкодження його авто. Разом з тим, судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «FIATDOBLO»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , ППФірма «Владислав», перед третіми особами на час ДТП була застрахована у третьої особи ТДВ «СК «КРЕДО» із лімітом відповідальності (страховою сумою) даного страховика в розмірі 130000 гривень за шкоду, завдану майну, франшиза 2600 гривень. При цьому такий страховик , зі слів представника позивача в судовому засіданні , в квітні 2023 року на виконання взятих на себе зобов`язань здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 97156,06 гривень на користь позивача безпосередньо. В основу розрахунку страхового відшкодування третьою особою покладено відомості звітів №0260-02-22 від 05.02.2022 року та № 19893/3001897 від 18.06.2022 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складених на замовлення третьої особи ТДВ «СК «КРЕДО».

Таким чином, на момент виплати страхового відшкодування страховиком квітень 2023 року позивач ОСОБА_2 погоджувався з визначеним страховою компанією розміром страхового відшкодування 97156,06 грн.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд критично оцінює наданий представником позивача на обгрунтування позовних вимог звіт про оцінку розміру збитку, завданого колісному транспортному засобу марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 , від 20.01.2023 року, складений на замовлення позивача ОСОБА_2 ТОВ «Експерта оцінка майнових прав» з метою визначення актуальної ринкової вартості для відшкодування завданого збитку, оскільки його проведення безпідставне з урахуванням визнання позивачем визначеного страховиком розміру спричиненої шкоди. Більш того, означений звіт від 20.01.2023 року не може бути прийнятий судом до уваги як належний доказ, оскільки він складений в порушення вимог п.56 Національного стандарту №1 не містить пояснень щодо неможливості особистого огляду оцінювачем пошкодженого авто позивача , не містить відомостей , на підставі чого взагалі складався даний звіт, за змістом ст.ст.76, 114 ЦПК України, не є передбаченим процесуальним законом джерелом доказів.

При цьому, зважаючи на те, що Звіт від 20.01.2023 року, поданий позивачем, отримано останнім з порушенням порядку, а саме, не шляхом рецензування звіту на підтвердження розміру завданої шкоди або з дотриманням вимог п. 34.2, п. 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд вважає, що такий висновок не доводить розміру завданого позивачу матеріального збитку в сумі 246420,25 грн.

Натомість, два попередніх звіти № 0260-02-22 від 05.02.2022 року та № 19893/3001897 від 18.06.2022 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складених на замовлення третьої особи ТДВ «СК «КРЕДО», які суд приймає до уваги як належні докази, вказаних вад не містять.

Матеріали справи не містять доказів, що зазначені Звіти, на підставі яких третьою особою визначено суму страхового відшкодування, оспорювалися позивачем. Також матеріали справи не містять доказів того, що Звіти № 0260-02-22 від 05.02.2022 року та № 19893/3001897 від 18.06.2022 визнано недійсними у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача різниці реальної шкоди та страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 146664,19 грн. на підставі звіту про оцінку розміру збитку, завданого колісному транспортному засобу марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 , від 20.01.2023 року, задоволенню не підлягають.

Поняття «франшиза» міститься в статті 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР, відповідно до якої франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі Закон №1961-IV) зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п. 36.6 ст. 36 Закону №1961-IV).

Таким чином, в ідеальному значенні франшиза- це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.

Судом встановлено, що розмір франшизи становить 2600,00 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач франшизу позивачу не відшкодував (доказів протилежного суду не надано), а тому вказані кошти обґрунтовано підлягають стягненню з відповідача ПП Фірма «Владислав» на користь позивача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 20,80 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірма «Владислав», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «Владислав» (ЄДРПОУ 20215412, 49057, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд.184) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 2600 гривень франшизи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «Владислав» (ЄДРПОУ 20215412, 49057, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд.184) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 20,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 29 січня 2024 року.

Суддя О.С. Овчиннікова