Ухвала

від 29.01.2024 по справі 755/6575/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6575/23

Провадження №: 1-кс/755/385/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2024 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003537 від 04 листопада 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И Л А:

До слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003537 від 04 листопада 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , 30 грудня 2021 року прийнято рішення за індексним номером 62705596 (з відкриттям розділу), відповідно до якого за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - загальною площею 98 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою для прийняття рішення про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на вказане майно стала Довідка про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 800 від 29.12.2021, що видана ФОП ОСОБА_7 , технічний паспорт на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 800 від 29.12.2021, що виданий ним же (ТІ01:9324-5291- 7516-8180) та Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - реєстраційний номер документа ТЮ 1:9324-5291-7516-8180.

Разом з тим, установлено, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна - на нежитлове приміщення - загальною площею 98 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкту нерухомого майна 2550535380000) здійснена з порушенням норм законодавства, з використанням підроблених документів та проведена з метою створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна.

Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час державної реєстрації), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. З Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною 3 ст. З Закону, передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Положеннями ст. 18 Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону, передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 18 Закону, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до вимог п. 40 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Пунктом 42 порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна: документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Частиною 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 42 Порядку № 1127 передбачено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території.

Частиною 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 42 Порядку № 1127 передбачено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією у разі, кщо обєкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулюванн адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті Києві рад.

Пунктом 12 Порядку № 1127, п.п. 1, 2 ч. З ст. 10 Закону передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяв, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Таким чином, аналізуючи вище вказані норми законодавства, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Так, згідно матеріалів реєстраційної справи об`єктів нерухомого майна № 2550535380000 вбачається, що державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором - приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 800 від 29.12.2021, що видана ФОП ОСОБА_7 , технічного паспорту на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 800 від 29.12.2021, що виданий ним же (ТЮ 1:9324-5291-7516-8180) та Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - реєстраційний номер документа ТІ01:9324-5291-7516-8180, які були долучені до вказаної реєстраційної справи.

Водночас, передбачені законом відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси матеріали реєстраційної справи не містять.

Крім того, відповідно до інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 073-3038 від 20.10.2023 Департамент не видавав та не реєстрував документів, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність об`єктів будівництва - нежитлової будівлі АДРЕСА_2 .

Більш того, згідно з частиною 2 ст. 12 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям документах, на підставі якихпроведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2, 3, 4 ч. З ст. 10 цього ж Закону (у редакції на час вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи

При цьому, у матеріалах реєстраційної справи наявна відповідь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 30.12.2021 № НЖ-2021 № 2235 на запит державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 об`єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвалися.

Аналогічна інформація про відсутність реєстрації права власності надана Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.10.2023 № 062/14-14011 (И-2023).

Крім того, слід зазначити, що довідка ФОП ОСОБА_7 від 29.12.2021 № 800, на підставі якої, в тому числі, проведена державна реєстрація права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_6 , не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості, а технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта і який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) не може слугувати підставою для здійснення державної реєстрації та не є документом про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у розумінні вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 42 Порядку № 1127.

Отже, документи на підставі яких проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_6 на нежитлову будівлю, загальною площею 98 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 мають недостовірні дані щодо присвоєння поштової адреси, а отже не можуть бути підставою для проведення державної реєстрації.

Крім того, в реєстраційній справі відсутні будь-яка інформація про особу, яка здійснила будівництво нежитлової будівлі площею 98,0 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Пунктом 3ч.1ст.2Закону «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»(вредакції начас проведенняреєстрації)передбачено,що уразі поданнядокументів дляпроведення державноїреєстрації набуття,зміни абоприпинення прававласності таінших речовихправ заявникомє власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.

При цьому, жоден документ на підставі яких проведено державну реєстрацію не містить відомостей, що ОСОБА_6 є власником вказаного об`єкту нерухомості або стороною правочинів щодо нього.

Також, необхідно зауважити, що відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури від 24.10.2023 № 055-8418 в Реєстрі адрес, який розроблено відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 та Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094 відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі АДРЕСА_2 .

Аналогічна інформація про відсутність даних про присвоєння поштової адреси надана Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією листом від 0.10.2023 № 103/7754/35/6.

Отже, ОСОБА_6 зареєстрував за собою право власності на нежитлову будівлю 12-Г площею 98,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 шляхом подання державному реєстратору документів, до яких внесені недостовірні відомості щодо присвоєння цьому об`єкту поштової адреси: АДРЕСА_1 , та не відповідають вимогам п.п. 41, 42, 81 Порядку № 1127 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 у справі №920/728/18.

Отже, враховуючи відсутність законних підстав для здійснення державної реєстрації за ОСОБА_6 права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нормами ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, земельна ділянка по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 у власність чи користування, в тому числі для будівництва об`єктів нерухомості, не передавалась, право оренди чи власності на земельну ділянку за нею не реєструвалося, що підтверджується інформацією з офіційного Веб-сайту Київської міської ради.

Таким чином, реєстрація за ОСОБА_6 права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 здійсненна шляхом надання документів, які не відповідають вимогам Порядку № 1127 та Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та містять ознаки підробки.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Враховуючи викладене, з метою збереження речового доказу виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 98.0 кв.м., що розташована за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2550535380000), що на даний час зареєстрована за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) шляхом заборони розпорядження.

Враховуючи, що існують обставини, які підтверджують, що не застосування арешту на вказане майно може призвести до його подальшого незаконного відчуження.

За цим фактом 04 листопада 2023 року розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022100040003537 від 04 листопада 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора від 09 листопада 2023 року, об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 98.0 кв.м., що розташована за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2550535380000), що на даний час зареєстрована за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні повністю підтримала клопотання з підстав викладених у клопотання та просила його задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідча суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що на даний час у органу досудового розслідування є об`єктивна потреба встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, для чого необхідним є належне зберігання речових доказів з метою проведення необхідних слідчих дій, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним для запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати. Арешт майна є необхідним для забезпечення їх зберігання до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України з метою недопущення знищення, пошкодження, яке може перешкоджати всебічному, повному та об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а тому, з урахуванням наведених прокурором підстав, на зазначене майно може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що ця земельна ділянка має значення доказів вчинення кримінального правопорушення, а отже з метою збереження доказів від пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження існує потреба в їх арешті.

На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідча суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003537 від 04 листопада 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 98.0 кв.м., що розташована за адресою - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2550535380000), що на даний час зареєстрована за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) шляхом заборони розпорядження, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.

Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1